03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/3179/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Ільчишин Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2019 року (прийняте у м. Луцьку суддею Кихтюком Р.М. о 10 год. 23 хв.) в адміністративній справі № 161/92/19 за позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону УПП у м.Луцьку старшого лейтенанта поліції Капустинського Максима Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
28 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області із вказаним позовом та просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР за № 863508 від 27.02.2017, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є протиправною і адміністративне стягнення накладено на нього безпідставно.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_2, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж обставинами, що й вимоги позовної заяви. Крім того, зазначає, що оскільки докази вчинення ним правопорушення відсутні то постанова відповідача про притягнення його до відповідальності є безпідставною.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.
Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом,27.02.2017інспектор роти №3 батальйону УПП у м.Луцьку старший лейтенант поліції ОСОБА_3 виніс постанову серії АР №863508, з якої видно, що ОСОБА_2 27.02.2017 о 21 год.15 хв. у м.Луцьку по вул.Шевченка, 26, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку 4.4 «Рух прямо або праворуч», чим порушив приписи підпункту 8.4«г» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР).
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_2 оскаржив її до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність неправомірних дій при складанні оскаржуваної постанови.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов за неповного з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Судом встановлено, що при поданні позову ОСОБА_2 пропустив строк звернення до суду. У позові він зазначив, що строк ним не пропущено, оскільки постанову поліцейського він не отримував, а дізнався про неї тільки після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Разом з тим, позивачем на підтвердження вищезазначеного не надано жодного доказу та не заявлялось клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.01.2019 суд дійшов висновку, що позовна заява відповідає всім вимогам і відкрив провадження по справі. При відкритті провадження питання поновлення строку позивачу на оскарження постанови не вирішувалося.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та ненадання доказів поважності його пропуску.
Частиною першою статті 319 КАС України передбачено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а адміністративний позов - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст.123, 229, 240, 271, 272, 286, 310, 315, 319, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 лютого 2019 року в адміністративній справі № 161/92/19 скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора роти№3 батальйону УПП у м.Луцьку старшого лейтенанта поліції Капустинського Максима Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин