Справа № 753/15537/18
03 квітня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменко В.О.,
Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до командира шостої роти четвертого батальйону першої частини УПП в м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Данильчука Віталія Леонідовича, про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення, -
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року залишено без задоволення; рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року - залишено без змін.
14 січня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року.
Відповідно до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Із змісту заяви про роз'яснення постанови вбачається, що позивач фактично звертається не за роз'ясненням незрозумілого йому рішення, а намагається вказати підстави для його скасування, викладаючи обставини, що на думку позивача можуть бути підставами для скасування такого.
Так, судом апеляційної інстанції враховується, що в якості підстав для роз'яснення рішення позивач визначає свою незгоду з мотивами та висновками постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року, надання оцінки відповідності якої нормам матеріального та процесуального права тим самим судом, що її постановив, не охоплюється правовим регулюванням положень ст. 254 КАС України.
Як вбачається з тексту заяви про роз'яснення судового рішення, позивач зазначає, що йому незрозуміло, чому колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла саме такого висновку у постанові від 23 січня 2019 року, розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року у справі № 753/15537/18.
Колегія суддів зазначає, що текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено резолютивну частину вказаного рішення, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року чітко зазначено підстави для залишення без змін рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року.
Колегія суддів зазначає, що доводи, викладені позивачем в заяві про роз'яснення судового рішення є, в свою чергу, доводами щодо фактичного оскарження рішення суду апеляційної інстанції. Такі доводи не стосуються будь-яких неточностей постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року.
Колегія суддів вважає, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року є зрозумілою і додаткового роз'яснення не потребує, а викладені у заяві позивача доводи не є підставами для роз'яснення постанови суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року слід відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав для роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст виготовлено 03.04.2019.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма