20 березня 2019 року м. Дніпросправа № 389/3580/18(2-а/389/121/18)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора взводу 3 роти 2 батальйону 2 полку Департаменту патрульної поліції в місті ОСОБА_1 Управління патрульної поліції ОСОБА_2 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.01.2019 в адміністративній справі №389/3580/18(2-а/389/121/18), ухвалене суддею Українським В.В., по справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора взводу 3 роти 2 батальйону 2 полку Департамент патрульної поліції в місті ОСОБА_1 Управління патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та закриття справи,-
У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора взводу 3 роти 2 батальйону 2 Полку патрульної поліції в місті ОСОБА_1 УПП в Дніпропетровській області ДПП ОСОБА_2, в якому просив скасувати постанову інспектора про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 740029 від 18.11.2018, справу закрити.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.01.2019 адміністративний позов задоволено .
Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено факту скоєння позивачем порушення правил дорожнього руху.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення , яким у задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова винесена правомірно, інспектор діяла відповідно до чинного законодавства та позивач дійсно порушив вимоги знаку 3.3 ПДР.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2018 відповідачем винесено постанову стосовно позивача щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Зі змісту постанови вбачається, що позивач нібито керуючи транспортним засобом DAF XF 95/480 державний номер НОМЕР_1 18.11.2018 о 15.32 год. в м. Кривий Ріг по вул. Петровського, 8 порушив вимоги дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» та здійснив подальший рух в зоні дії знаку.
Відповідачем, складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 740029, якою на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
На підставі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
Відповідно до п.1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом п.22 ч.1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається із пояснень позивача, останній Правила дорожнього руху не порушував, отже, притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення вимоги ч.1 ст. 122 КУпАП - безпідставне.
Разом з тим, жодних доказів: чи-то відеозапису, фото-фіксації моменту вчинення правопорушення водієм транспортного засобу, пояснень свідків чи очевидців, матеріали справи не містять.
Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування, не надано доказів вчинення позивачем правопорушення, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу інспектора взводу 3 роти 2 батальйону 2 полку Департаменту патрульної поліції в місті ОСОБА_1 Управління патрульної поліції ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.01.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з 20 березня 2019 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю.В. Дурасова
суддя А.В. Суховаров