Справа № 753/17885/18 Головуючий в суді І інстанції СирбулО.Ф.
Провадження № 22ц-824/2168/19 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
28 березня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Іванової І.В. та Матвієнко Ю.О.,-
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2018 року представник ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованості за необліковану електричну енергію за актом порушення № 34280 від 21.07.2014 року у розмірі 66 769,09 грн. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21 липня 2014 року за адресою відповідачки представниками ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» було виявлено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 34280, однак відповідачкою добровільно не відшкодовано вартість необлікованої електроенергії внаслідок порушення ПКЕЕН.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року позов задоволено, стягнуто з відповідачки на користь позивача 66 769, 09 грн. заборгованості за необліковану спожиту електроенергію та 1762, 00 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із цим рішенням, представник ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на те, що судом не враховано того, що факт самовільного підключення до електричної мережі був виявлений ще 21 липня 2014 року, а договір із відповідачкою та ПАТ «Київенерго» було укладено лише 25 січня 2016 року і що вона відчужила будинок, за яким були виявлені порушення ПКЕЕН, ще у грудні 2015 року, а тому наразі не є побутовим споживачем електроенергії у цьому будинку і до неї не повинні пред'являтися вимоги щодо стягнення заборгованості з електроенергії.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачкою було допущено порушення ПКЕЕН шляхом самовільного підключення до електричної мережі, внаслідок чого нараховано 66 769, 09 грн. заборгованості, яка відповідачкою не погашена, через що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок по вул. Демидівській, 85 у м. Київ належав відповідачці, який вона відчужила 04 грудня 2015 року за договором купівлі-продажу.
21 липня 2014 року за адресою боржника представниками ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі» було виявлено порушення у виді самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії. Самовільне підключення виконано приховано, виявити порушення при контрольному огляді можливості не було. На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 34280, який підписали три представника енергопостачальника.
21 жовтня 2015 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення. Споживач на засідання не з'явилась. Цього ж дня, було вирішено провести розрахунок вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН відповідно п. 3.5. Методики за формулою (2.7.). Нарахована сума склала 66 769,09 грн. Крім того, при укладанні договору від 18.01.2016 року, споживача було проінформовано про наявність вказаної заборгованості (п. 18 договору про користування електричною енергією від 18.01.2016 року).
На підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричної енергії для населення, затверджених Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року, розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об'єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.
З матеріалів справи також вбачається, що 18 січня 2016 року із ОСОБА_3 укладено договір з ПАТ «Київенерго», правонаступником якого є ПАТ «ДТЕК Київські Електромережі».
Згідно з пунктом 42 вказаних Правил споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
У пункті 48 Правил користування електричною енергією зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. № 122, встановлює, що обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією побутовими споживачами регламентується розділом 3 Методики.
Відповідно до п п. 5) п. 3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, зокрема, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.
Згідно п. 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.
Згідно ч. 4 ст. 26, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» крадіжка електричної енергії, у тому числі пошкодження приладу обліку; порушення зазначених Правил, визначено як правопорушення в електроенергетиці і споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією для населення, згідно з законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У частині 2 статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також тоді, коли предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Судовий наказ відповідно до частини 1 статті 95 ЦПК України (у редакції чинній на час постановлення судового наказу) є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Враховуючи, що судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання позивачем заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому ЦПК України, перериває позовну давність.
Вказане також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладених у постанові № 61-3144св18 від 21 березня 2018 року.
Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що позивач надав належні і допустимі докази про порушення відповідачкою правил споживання комунальних послуг і споживання необлікованої електроенергії, за яку вона має заборгованість, її не погашає і цю заборгованість належними доказами на спростувала, при цьому у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка оскаржувала акти про порушення нею ПКЕЕ № 34280 та протокол засідання комісії, складених представниками постачальника послуг та якими зафіксовано порушення відповідачкою правил ПКЕЕ та визначено суму боргу внаслідок таких порушень, тому ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апелянта зводяться до переоцінки доказів та незгоди із висновками суду, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому не спростовують вищевказаних висновків.
Крім того, посилання ОСОБА_3 на те, що вона не укладала договорів з постачальником послуг ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», а також що вона відчужила у грудні 2015 року будинок, за адресою якого виявлено вказані порушення та нараховано заборгованість, а тому, на її думку, вона наразі не є споживачем послуг з надання електроенергії і не може відповідати за борги по цьому домоволодінню, колегія суддів також вважає формальними та безпідставними, оскільки на час виявлення порушень відповідачкою ПКЕЕН сама відповідачка від отримання електроенергії не відмовлялася, фактично її споживала, погодилася на отримання послуги з енергопостачання та її оплату, і такі порушення були виявлені представниками постачальника послуг ще до відчуження відповідачкою вказаного будинку, крім того факт відсутності підписаного договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
Посилання апелянта на те, що позивачем був пропущений строк позовної давності, колегія суддів також вважає необґрунтованими, оскільки цей строк перервався через звернення позивача до суду про видачу судового наказу, а тому пред'явлення позову відбулося із дотриманням встановленого законом строку позовної давності.
Зважаючи на наведене, оскаржуване судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги спрямовані на зміну оцінки доказів й обставин справи, і висновків суду не спростовують.
З огляду на наведене, колегія суддів визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, оскільки правильне застосовування місцевим судом норми права є беззаперечним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: