Справа № 759/19640/18 Суддя в І-й інстанції Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/1145/2019 Суддя в 2-й інстанції Ігнатюк О.В.
27 березня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Ігнатюка О.В., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, його захисника - адвоката Намчука В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року, -
Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року на
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він, 02 грудня 2018 року, близько 23 години 20 хвилини, у м. Києві, біля будинку № 10-г по вулиці Л.Курбаса, керував автомобілем марки «ГАЗ 2705», номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
У апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт вказав на те, що поза увагою судді місцевого суду залишилась та обставина, що протокол про адміністративне правопорушення складений із істотними порушеннями вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 04.11.2015 № 1376, оскільки у протоколі мали місце внесення додаткових записів та виправлень після його складання. Окрім цього, апелянт вказав і на те, що час місця події зазначений у протоколі не відповідає часу, зафіксованому нагрудною камерою поліцейського. Щодо суті правопорушення, апелянт заперечував факт керування транспортним засобом та вважав, що його доводи у цій частині стверджуються зібраними матеріалами та поясненнями свідків. Апелянт вказав на те, що працівники поліції із формальних підстав через конфлікт, який виник на ґрунті перебування його у легкій формі алкогольного сп'яніння та відмови бути свідком під час складання протоколу щодо його сусіда - ОСОБА_4 Вважав, що розгляд у суді першої інстанції проведений формально, а висновки про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП ґрунтуються лише на факті відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Просив постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - адвоката НамчукаВ.М.,які підтримали подану апеляційну скаргу, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Постановою судді від 01.02.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків. Між тим, такий висновок суддею зроблений внаслідок неповного з'ясування обставин справи, не ґрунтується на зібраних у справі доказах і безспірно із ним погодитись не можливо.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Аналіз указаної правової норми дає підстави стверджувати те, що провадження у справах цієї категорії підлягає доказуванню як факт відмови особи від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, так і факт керування транспортним засобом. Та обставина, що в зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення час та місці ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння стверджується зібраними у справі доказами та не заперечується самим ОСОБА_2 Поряд із цим, суд вважає не доведеним той факт, що ОСОБА_2 в момент виявлення його працівниками поліції керував транспортним засобом. Із відеозапису, зробленого із нагрудних камер поліцейських вбачається те, що на місці події, у дворі житлових будинків на місці стоянки транспортних засобів ОСОБА_2 сів до припаркованого автомобіля марки «Газ» та намагався його завести, однак без приведення його у рух. Як вбачається із відеозапису, автомобіль марки «Газ», керування яким з ознаками алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 ставилося у вину, із моменту коли до нього сів ОСОБА_2 та до моменту коли до автомобіля підійшли працівники поліції, увесь час знаходився у полі зору нагрудних камер працівників поліції та при цьому, перебував у нерухомому стані. Наведене, указує на недоведеність факту керування ОСОБА_2 за допомогою цього доказу.
Під час з'ясування обставин адміністративного правопорушення працівниками поліції ОСОБА_2, визнавши факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння, заперечував факт керування транспортним засобом, пославшись на те, що до автомобіля сів з метою нагрітися, окільки на вулиці було прохолодно. Із пояснень допитаного у ході апеляційного розгляду громадянина ОСОБА_5 вбачається, що він, 02.12.2018 року, близько 23 години 20 хвилин перебував у своєму автомобілі у дворі будинку та на прохання працівників поліції був свідком факту відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому останній пояснив, що автомобілем ОСОБА_2 не керував, а лише включив світло та намагався його завести. Автомобіль знаходився без руху в снігу.
Сукупність указаних доказів дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у цій справі не доведений факт керування ОСОБА_2 автомобілем, що указує на недоведеність наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 не може визнаватись законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1.ч.1ст.247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк