Рішення від 20.03.2019 по справі 903/136/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

20 березня 2019 р. Справа № 903/136/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн”, с.Жорниська, Яворівський р-н, Львівська обл.

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_1, с.Колодяжне, Ковельський р-н.

про стягнення 214 507 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Секретар судового засідання Гордійчук А.Ю.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

встановив: 19.02.2019 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_1 про стягнення 214 507 грн. 00 коп. та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №063-17К від 05.09.2017 року зобов'язань в частині оплати поставленого товару.

До позову додано клопотання від 15.02.2019 року №793 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Запропоновано відповідачу подати не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду письмовий відзив (заперечення) на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують одночасне надіслання відзиву і доданих до нього доказів позивачу (фіскальний чек; опис вкладення у цінний лист). Роз'яснено відповідачу, що у разі не подання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вправі вирішити справу за наявними матеріалами.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та право подати відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь позивача, заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 21.02.2019 року направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичні адреси сторін.

Позивач у клопотанні від 18.03.2019 року у зв'язку з частковим погашенням боргу просить закрити провадження у справі на суму 39 465 грн. 00 коп. на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Відповідач ухвалу суду отримав 28.02.2019 року, що підверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4506100035362.

Строк для подання відзиву - по 15.03.2019 року.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що 05.09.2017 року між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №063-17К.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з договору.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.3, 8.3, 8.5, 12.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки на умовах зазначених в даному договорі. Асортимент, кількість та ціна товару визначається у рахунку-фактурі та/або у видаткових накладних. Товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2010) або СРТ (в редакції Інкотермс 2010) за адресою покупця, що зазначається у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Датою поставки товару є дата, зазначена в товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах FCA - це для товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ - це дата доставки, зазначена в товарно-транспортній накладній та/або у видатковій накладній. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця. Датою переходу права власності на товар у випадку повернення товару покупцем є дата фактичного отримання товарів постачальником. Загальна ціна цього договору визначається як сума вартості всього товару, поставленого постачальником покупцю в рамках цього договору, що зазначається у видаткових накладних на товар. Оплата за товар покупцем здійснюється з відстрочкою платежу 30 (тридцять) календарних днів з дати видаткової накладної постачальника. Платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та не оплачений товар, у випадку нарахування штрафних санкцій оплата в першу чергу буде зараховуватись як оплата штрафних санкцій. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупець сплачує суму боргу з врахуванням штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від обов'язків виконання договірних зобов'язань. Даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31 грудня 2017 року. Якщо в строк не пізніше одного місяця до закінчення терміну дії договору жодна з сторін письмово не заявить іншій стороні про відмову в продовженні дії договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах ще на один календарний рік.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 555 375 грн. 35 коп., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними №3403 від 08.09.2017 року, №3790 від 11.10.2017 року, №4068 від 02.11.2017 року, №4382 від 29.11.2017 року, №4590 від 15.12.2017 року, №60 від 10.01.2018 року, №305 від 31.01.2018 року, №518 від 14.02.2018 року, №773 від 01.03.2018 року, №927 від 12.03.2018 року, №1175 від 27.03.2018 року.

Відповідач зобов'язання щодо оплати виконав частково на суму 1 435 910 грн. 35 коп., що підтверджується банківською випискою за період з 05.09.2017 року по 11.02.2019 року. Заборгованість на день звернення позивача до суду(18.02.2019 року) складала 119 465грн. 00 коп. Під час розгляду справи 21, 27, 28 лютого 2019 року відповідач здійснив оплату в сумі 39 465 грн.00коп., що підтверджується випискою з рахунку позивача по 28.02.2019 року.

Заборгованість за договором поставки №063-17К від 05.09.2017 року складає 80 000 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем неоспорена, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі щодо стягнення основного боргу в сумі 39 465 грн. 00 коп. підлягає закриттю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 40 073 грн. 69 коп. пені (за видатковою накладною №927 від 12.03.2018 року за період з 12.04.2018 року по 10.10.2018 рік; за видатковою накладною за період з 28.04.2018 року по 24.10.2018 рік) та 50 045 грн. 00 коп. штрафу, нарахованих по кожній накладній окремо за кожен день прострочення за недотримання термінів розрахунків, встановлених п. 3.3 договору.

Згідно ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. ст. 1, 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Можливість одночасного стягнення пені і штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкції, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій. (аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 23.03.2017 року №922/2617/16, Верховного Суду України від 30.05.2011 року № 42/252, від 09.04.2012 року № 20/246-08, від 27.04.2012 року № 06/5026/1052/2011, ВГС України від 19.07.2017 року №914/1854/16, Верховного суду №911/2813/17 від 09.02.2018 року, №310/11534/13-ц від 04.07.2018 року, № 910/6046/16 від 17.05.2018 року, № 908/3327/16 від 11.10.2018 року).

Таким чином, нараховані позивачем 40 073 грн. 69 коп. пені та 50 045 грн. 00 коп. штрафу підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 231 ГК України, п. 8.3 договору.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 4 923 грн. 31 коп. (за видатковою накладною №927 від 12.03.2018 року за період з 12.04.2018 року по 12.02.2019 рік; за видатковою накладною за період з 28.04.2018 року по 12.02.2019 рік) - 3% річних підставні та підлягають до стягнення.

Розрахунки пені, 3% річних та штраф відповідачем не заперечені, перевірені судом. Пеня нарахована в межах передбаченого ч.6 ст. 232 ГК України 6-місячного строку. Прострочка оплати для нарахування штрафу підтверджена матеріалами справи, зокрема строк оплати по накладній від 12.03.2018 року №927 по 11.04.2018 року, перша оплата надійшла 26.07.2018 року; накладна від 27.03.2018 року №1175 зі строком оплати по 26.04.2018 рік не оплачена на день розгляду справи.

Позивач з врахуванням клопотання про закриття провадження у справі на підставі ч.10 ст. 238 ГПК України просить при прийнятті рішення у справі зазначити про нарахування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду 3% річних на суми основного боргу згідно видаткових накладних з урахуванням приписів ст. 6925 ЦК України в порядку: за видатковою накладною №927 від 12.03.2018 року починаючи з 13.02.2019 року по 20.02.2019 року включно на суму 26 530 грн. 00 коп.; з 22.02.2019 року включно по 26.02.2019 року на суму 7 065 грн. 00 коп.; з 26.02.2019 року 3% річних за видатковою накладною №927 від 12.03.2018 року не нараховувати; за видатковою накладною №1175 від 27.03.2018 року починаючи з 13.02.2019 року включно по 27.02.2019 року включно на суму 92 935 грн. 00 коп., починаючи з 01.03.2019 року до моменту погашення зазначеного боргу відповідачем - на суму, визначену у рішенні суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Враховуючи наявність боргу, нарахування 3% річних по 12.02.2019 року , сплату 27.02.2019 року боргу по накладній №1175 від 27.03.2019 року на суму 2 935 грн. 00коп. (10 000грн. 00 коп. - 7 069 грн. 00коп. по накладній №927 від 12.03.2018 року), суд дійшов висновку про зазначення в рішенні про нарахування 3% річних органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення до моменту виконання рішення згідно ч.10 ст.238 ГПК України по видатковій накладній №927 від 12.03.2018 року за період з 13.02.2019 року по 20.02.2019 року на суму 26 530 грн. 00 коп.; із 22.02.2019 року по 26.02.2019 року на суму 7 065 грн. 00 коп.; по видатковій накладній №1175 від 27.03.2018 року за період з 13.02.2019 року по 26.02.2019 року на суму 92 935 грн. 00 коп., за 27.02.2019 року на суму 90 000грн. 00коп.; з 01.03.2019 року до моменту погашення боргу відповідачем на суму 80 000грн. 00коп.

Згідно з ч.3 ст. 130 ГПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, часткова оплата проведена після звернення позивача з позовом, то витрати по сплаті судового збору в сумі 3 217 грн. 61 коп. відповідно до ст. 129,130 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_1 ( с.Колодяжне, Ковельський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 03736842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Каргілл Енімал Нутрішн” (комплекс «Ямельня-1», с.Жорниська, Яворівський р-н, Львівська обл., код ЄДРПОУ 32730400)

- 80 000 грн. 00 коп. основного боргу, 40 073 грн. 69 коп. пені, 50 045 грн. 00 коп. штрафу, 4 923 грн. 31 коп. 3% річних та 3 217 грн. 61 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 178 259 грн. 61 коп. (сто сімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять грн. 61 коп.).

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = СЧ3ЧД/365/100 (С - сума заборгованості, Д- кількість днів прострочення):

- за видатковою накладною №927 від 12.03.2018 року за період з 13.02.2019 року по 20.02.2019 року на суму 26 530 грн. 00 коп.; з 22.02.2019 року по 26.02.2019 року на суму 7 065 грн. 00 коп.;

- за видатковою накладною №1175 від 27.03.2018 року за період з 13.02.2019 року по 26.02.2019 року на суму 92 935 грн. 00 коп., за 27.02.2019 року на суму 90 000грн. 00коп.; з 01.03.2019 року до моменту погашення боргу відповідачем на суму 80 000грн. 00коп.

4. Провадження у справі на суму 39 465 грн. 00 коп. закрити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 01.04.2019 року

Суддя А. М. Кравчук

Попередній документ
80856760
Наступний документ
80856762
Інформація про рішення:
№ рішення: 80856761
№ справи: 903/136/19
Дата рішення: 20.03.2019
Дата публікації: 03.04.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Волинської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.03.2019)
Дата надходження: 19.02.2019
Предмет позову: стягнення 214 507,00грн.