28 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/11103/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ващенко Т.М.
від 29.11.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенка Г.П., Тищенко А.І., Козир Т.П.
від 18.02.2019
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг"
про стягнення 335 867,10 грн
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Військторг" 335 867,10 грн шкоди (збитків), завданих позивачу за період 25 днів квітня 2017 року, жовтень-грудень 2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шкода (збитки) були виявлені внаслідок проведення Західним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2016 по 31.01.2018, за результатами якої складено акт № 08-21/2 від 10.05.2018. Шкода полягає у тому, що внаслідок розбіжностей в опалювальних площах за договором № 4 від 01.04.2017 та площами фактично опалювальних приміщень, що передавалися відповідачу за договором позички нерухомого майна, було занижено суму нарахувань за послуги теплопостачання на 335 867,10 грн. Позивач листами № 7110 від 05.12.2016 та № 131 від 10.01.2018 направляв відповідачу на підписання додаткову угоду, додаток на різницю площ, що підлягають відшкодуванню вартості послуг за теплопостачання, але звернення позивача були залишені відповідачем без реагування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/11103/18 у позові відмовлено. Підставою для відмови в позові зазначено про відсутність всіх елементів складу правопорушення, наявність яких є передумовою для стягнення шкоди (збитків), а саме відсутність протиправних дій відповідача та причинного зв'язку між діями та збитками.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова не погодився з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/11103/18 та постановити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі № 910/11103/18 залишено без змін.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13, а також у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, акт ревізії Державної аудиторської служби України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.
А також, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
За результатами перегляду справи судом встановлено відсутність вини відповідача, відсутність протиправності його дій та причинного зв'язку між діями та збитками, тобто відсутність сукупності елементів складу правопорушення, наявність яких зумовлює настання відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди (збитків).
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова 13.03.2019 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 910/11103/18.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.03.2019 визначено склад колегії суддів Баранець О.М. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова мотивована тим, що Західним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова за період з 01.04.2016 по 31.01.2018, за результатами якої складено акт № 08-21/2 від 10.05.2018. Перевіркою встановлено наявність розбіжностей в опалювальних площах за договором № 4 від 01.04.2017 та площами фактично опалювальних приміщень, що передавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Військторг" за договором позички нерухомого майна, у зв?язку з чим було занижено суму нарахувань за послуги теплопостачання в розмірі 335 867,10 грн. Встановлені Державною аудиторською службою України розбіжності стали підставою для повторного направлення відповідачу листа № 131 від 10.01.2018 про підписання додаткової угоди на різницю площ, що будуть обліковані та перераховані з 01.04.2017 та додатку №2 до договору з різницею переданих в користування площ, що підлягають до відшкодування вартості послуг з теплопостачання.
Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:
1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або
2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Верховний Суд у постановах від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17 викладав висновок щодо застосування норм Цивільного кодексу України, які регулюють відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків).
Так, Верховним Судом зазначено, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.
В силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв'язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.
Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Враховуючи те, що судами першої та апеляційної інстанцій відповідно до їх повноважень, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, не було встановлено наявність повного складу цивільного правопорушення, Верховний Суд вважає, що висновки господарських судів про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у розмірі заявленому позивачем, відповідає матеріалам справи, встановленим судом обставинам та вимогам закону, та повністю узгоджується з вищезазначеними висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 1 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 у справі № 910/11103/18.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі , яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Л. Стратієнко
В. Студенець