проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"25" березня 2019 р. Справа № 905/86/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Шило А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (вх. №441 Д/1-42) на рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі №905/86/15 (м. Харків, суддя Матюхін В.І., повний текст підписано 02.01.2019),
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ
до відповідачів:1.Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", м. Донецьк,
2.Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник", м. Донецьк, 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш", м. Донецьк,
4.Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод", м. Донецьк,
5.Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка,
6.Публічного акціонерного товариства "Донецькгірмаш", м. Донецьк,
7.Публічного акціонерного товариства "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка,
8.Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", м. Донецьк,
9.Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецькгірмаш", м. Донецьк,
10. Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод", м. Горлівка,
про стягнення з заборгованості за кредитним договором № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013 року в сумі 179 226 838, 22 руб. та 1 402 419, 24 грн;
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", м. Донецьк,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ,
про визнання поруки за договором № 20-2117/3-3 від 28.08.2014 припиненою,
за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", м. Дружківка,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ,
про визнання поруки за договором № 15-94/19-85/13 від 30.05.2013 припиненою,
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш", м. Донецьк,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ,
про визнання поруки за договором № 15-94/19-86/13 від 30.05.2013 припиненою,-
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш", Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод", Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", Публічного акціонерного товариства "Донецькгірмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецькгірмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" про стягнення з заборгованості за кредитним договором № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013 в сумі 179226 883, 22 руб. та 1402 419, 24 грн.
В обґрунтуванні позову ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", кредитного договору № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013. За твердженням позивача, станом на 19.05.2015 заборгованість позичальника становить 179 226 838,22 рос. руб. та 1 402 419,24 грн, у тому числі:
-по кредиту - 157 846 000,00 рос. руб.;
-заборгованість по % за користування кредитними коштами - 21 380 883,22 рос. руб;
-заборгованість по сплаті комісійної винагороди - 186 476,10 грн;
-пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом - 1 190 424,36 грн;
-пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 25 518,78 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано зустрічний позов про визнання поруки за договором № 20-2117/3-3 від 28.08.2014 припиненою.
Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано зустрічний позов про визнання поруки за договором № 15-94/19-85/13 від 30.05.2013 припиненою.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано зустрічний позов про визнання поруки за договором № 15-94/19-86/13 від 30.05.2013 припиненою.
Зустрічні позовні вимоги обгрунтовані пропуском кредитором строку на пред'явлення до позичальника письмової вимоги про виконання ним грошового зобов'язання.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі №905/86/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" до Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш", Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод", Публічного акціонерного товариства "Донецькгірмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецькгірмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" задоволено частково; стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" (83005, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Івана Ткаченка, будинок 189, код ЄДРЮОФОПГФ 25332714), Приватного акціонерного товариства "Горлівський машинобудівник" (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 31534348), Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" (83005, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченко, 189, код ЄДРЮОФОПГФ 32583113), Публічного акціонерного товариства "Донецький енергозавод" (83049, м. Донецьк, вул. Професорів Богословських, 15, код ЄДРЮОФОПГФ 00213411), Публічного акціонерного товариства "Донецькгірмаш" (83005, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 189, код ЄДРЮОФОПГФ 05763702), Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини - Дружківський машинобудівний завод" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, 7, код ЄДРЮОФОПГФ 37696092), Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" (83005, м. Донецьк, вул. Професорів Богословських, 15, код ЄДРЮОФОПГФ 37790024), Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецькгірмаш" (83005, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, 189, код ЄДРЮОФОПГФ 37790003), Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" (84603, Донецька область, м. Горлівка, вул. Катеринича, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 37735859) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, б.12, код ЄДРЮОФОПГФ 00039002)
-157 846 000,00 рос. руб. - заборгованість по кредиту;
-21 380 883,22 рос. руб. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;
-186 476,10 грн - заборгованість по сплаті комісійної винагороди;
-25 518,78 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди,
-71 922,35 грн - на відшкодування витрат по оплаті судового збору;
з підстав доведеності позивачем суми заборгованості та наявності у поручителів солідарного обов'язку з її погашення перед кредитором; відмовлено в частині стягнення 1 190 424,36 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом з огляду на заборону її нарахування в порядку ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції";
провадження у справі, порушеній за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" закрито за відсутності предмету спору, оскільки Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" перебуває в процедурі банкруства згідно ухвали Господарського суду Донецької області від 01.11.2018 у справі № 905/2910/17 та ним визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у сумі 84 476 711,83 грн, з яких: 84 473 187,83 грн четверта черга, 3 524,00 грн перша черга.
відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання поруки за договорами припиненою, оскільки Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Донецької області з письмовою вимогою до поручителів в межах строку, передбаченого ч. 4. ст. 559 ЦК України.
Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" з вказаним рішенням Господарського суду Донецької області не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, що:
1)стягнення процентів за користування кредитом по дату подання позову є неправомірним, оскільки нарахування відсотків за користування кредитом є можливим включно до моменту отримання боржником вимоги № 29-02/330 від 14.11.2014 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором;
2)стягнення банком комісійної винагороди по дату подання позову та нарахування пені на вказану суму заборгованості суперечить вимогам законодавства в силу припинення кредитних зобов'язань сторін після отримання боржником вимоги № 29-02/330 від 14.11.2014 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором; неприпустимість стягнення пені аргументована приписами Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції";
3)приписи законодавства та умовами договорів поруки не допускають одночасної солідарної відповідальності поручителів, у зв'язку з чим місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права;
4)судом першої інстанції незаконно об'єднано в одне провадження позовні вимоги до боржника та поручителів, а також одночасного солідарно стягнуто суму боргу з боржника та поручителів, незважаючи на зміну позивачем предмету позову;
5)судом першої інстанції неправомірно закрито провадження в частині позовних вимог банку до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" саме в порядку п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, та вказує на можливість вчинення таких процесуальних дій лише після фактичного виконання боржником судового рішення у справі № 905/2910/17;
6)судом першої інстанції протиправно відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про призначення судово-економічної експертизи, оскільки розрахунок суми заборгованості проведено Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк" некоректно, алгоритм нарахування є незрозумілим для сторони.
06.03.2019 на адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2428), в якому сторона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі без змін №905/86/15.
21.03.2019 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" надійшла відповідь на відзив Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (вх.№2943) з додатковим обгрунтуванням правомірності доводів апеляційної скарги.
У судове засідання, яке відбулось 25.03.2019, з'явились представники позивача та першого відповідача. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
На початку судового засідання колегія суддів встановила надходження від Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№1302).
Необхідність призначення судово-економічної експертизи обгрунтовується заявником некоректністю проведеного позивачем розрахунку, а саме 1)у зв'язку з розрахунком суми процентів за користування кредитом включно по дату звернення кредитора до господарського суду, а не направлення заяви про дострокове повернення кредитних коштів; 2) у зв'язку з незрозумілістю алгоритму здійснення відповідного нарахування.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
За частиною другою статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 р. зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
-для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
-жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Така правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
Колегія суддів приймає до уваги, що позивачем на підтвердження розміру суми заборгованості надано виписки з банківського рахунку протягом усього періоду існування кредитних правовідносин сторін (Том 2, а.с.15-250, Том 3, а.с.1-33). При цьому самим Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" не вказується про неврахування певних оплат боржника або визначення Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" неналежних сум кредитування. Разом з тим наданий позивачем розрахунок суми заборгованостей (Том 1, а.с.16-28) містить детальну узагальнену інформацію щодо суми та дати видачі кредиту, дати та суми погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором, дати прострочення та залишку простроченої заборгованості. Вказаний розрахунок є логічно сформованим та прийнятним для розуміння. У наслідок чого колегія суддів не вбачає жодних труднощів у перевірці правомірності розрахунку вказаних сум та можливості їх самостійного перерахунку в разі виявлення певної невідповідності.
Зазначене стосується також аргументів заявника з приводу некоректності проведення позивачем розрахунку у зв'язку з визначенням суми процентів за користування кредитом включно по дату звернення до господарського суду, а не направлення заяви про дострокове повернення кредитних коштів.
Так, розрахунок Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованості про процентам за користування кредитом, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, комісії по кредиту та пені за прострочення сплати комісії по кредиту (Том 1, а.с.17-24) містить детальну узагальнену інформацію щодо початкової дати їх нарахування кредитором, суми погашення боржником, дати їх прострочення, визначеної банком процентної ставки та залишку простроченої заборгованості.
Відтак, у разі встановлення судом неправомірності визначення кредитором періоду нарахування процентів за користування кредитом та комісії по кредиту, та пов'язаних з цим періодів прострочення, суд може самостійно здійснити перерахунок вказаної суми з застосуванням належної процентної ставки по даному виду платежу, що також не потребує застосування спеціальних знань в сфері економіки.
Посилання заявника на великий обсяг наданих розрахунків не є достатніми та обґрунтованими підставами для застосування спеціальних знань, оскільки, як вже було зазначено вище, колегія суддів може самостійно здійснити відповідний перерахунок.
Оскільки колегія суддів не вбачає жодної необхідності у застосуванні спеціальних знань в сфері економіки при перевірці правомірності проведення Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" розрахунку суми заборгованості суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про призначення експертизи.
Більш того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розгляд вказаної справи у суді першої інстанції тривав з травня 2015 року по кінець грудня 2018 року. У даний період (3,5 роки) з боку Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" не було реалізовано жодних дій з самостійного перерахунку суми заборгованості (у тому числі шляхом залучення спеціалістів) та подальшого надання контррозрахунку до господарського суду. Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції, наданий позивачем розрахунок суми заборгованостей (Том 1, а.с.16-28) містить не тільки детальну узагальнену інформацію щодо суми та дати видачі кредиту, дати та суми погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором, дати прострочення та залишку простроченої заборгованості, а й підтверджений поданими стороною доказами. Отже, Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" не було позбавлено можливості як дослідити вказані розрахунки та встановити конкретні розбіжності з дійсними обставинами справи або виявлені арифметичні помилки, так і провести власний розрахунок заборгованості суми процентів за користування кредитом включно по дату направлення банком заяви про дострокове повернення кредитних коштів.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила, що рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі №905/86/15 не відповідає в повній мірі нормам матеріального та процесуального права, враховуючи таке.
З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", (Банк) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 15-93/19-8/13.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Як зазначено в
Приписами ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (параграф 1 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як зазначено в ст.1046 Цивільного кодексу України (параграф 1 глави 71 ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п.2.1. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 20-2130/2-1 від 28.08.2014), банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі яка не може перевищувати 158 436 000,00 російських рублів (сто п'ятдесят вісім мільйонів чотириста тридцять шість тисяч російських рублів 00 копійок), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Кінцевий термін повернення кредиту, відповідно до п. 2.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 20-2130/2-1 від 28.08.2014), не пізніше 04.08.2015. У разі несвоєчасного погашення суми, що перевищує ліміт кредитної лінії, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитною лінією є п'ятий робочий день, з дня, у якому сталось таке перевищення.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 4.3.4. кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених кредитним договором, у випадках, зокрема, коли Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених кредитним договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаної вище підстави Банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.
З матеріалів справи вбачається, що банк належним чином виконав свої обов'язки, встановлені кредитним договором, шляхом перерахування на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства "Торгова компанія "Гірничі машини" грошових коштів, у тому числі:
- 119 900000,00 рос. руб. плат. доруч. №5221991 від 31.05.2013;
- 78000000,00 рос. руб. плат. доруч. №5358869 від 03.06.2013;
- 3145000,00 рос. руб. плат. доруч. №5407634 від 11.06.2013.
Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", факт отримання від позивача кредитних коштів спростований не був.
В той же час позичальником належними чином не виконувались обов'язки, прийняті на себе відповідно до укладеного кредитного договору, зокрема щодо сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами (2.2, 2.3, 3.2., 2.4 та 3.2.2 кредитного договору).
Відповідач 1 порушив умови кредитного договору в частині сплати суми кредиту за графіком та сплати процентів за користування кредитними коштами, у строк, встановлений п. 2.1., 2.2. та 3.2. кредитного договору, що не заперечується останнім та підтверджується розрахунком суми боргу, доданим до позовної заяви позивачем.
Також, на виконання п.4.3.4 кредитного договору 20.11.2014 банком на адресу позичальника направлена вимога № 29-02/330 від 14.11.2014 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, яка отримана відповідачем 27.11.2014. Однак до теперішнього часу Відповідач суму заборгованості не сплатив.
Оскільки Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" не надано доказів часткового або повного погашення суми основної заборгованості за кредитом, та не зазначено про неправомірність вказаного розрахунку з підстав невідповідності визначеної суми заборгованості дійсному розміру заборгованості та проведеним боржником оплат, колегія суддів вважає доведеними з боку позивача позовні вимоги в частині стягнення 157 846 000,00 рос. руб. - заборгованості по кредиту.
Одночасно, всупереч доводам апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", колегія суддів вважає правомірним стягнення з боржника 21 380 883,22 рос. руб. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 4.3.4. кредитного договору, банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених кредитним договором, у випадках, зокрема, коли Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених кредитним договором. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаної вище підстави Банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-2130/2-1 від 28.08.2014) проценти за користуванням кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
Пунктом 3.3. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень №20-2130/2-1 від 28.08.2014) передбачено, що у випадку порушення Позичальником строку остаточного погашення одержаного кредиту, Позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у договорі, як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 21% відсоток річних, порядок нарахування та сплати яких вставлений п. 3.2. кредитного договору.
З наданого стороною розрахунку вбачається, що позивачем заявлено до стягнення 21 380 883,22 рос. руб. - заборгованості по відсоткам за користування кредитом, які були несвоєчасно оплачені боржником з моменту фактичної передачі кредитних коштів у користування по дату звернення до суду.
За твердженням Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", викладеним в апеляційній скарзі, вказане нарахування суперечить вимогам законодавства, оскільки нарахування відсотків за користування кредитом є можливим включно до моменту отримання боржником вимоги № 29-02/330 від 14.11.2014 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором. Вказане обґрунтовується з боку апелянта позицією ОСОБА_1 Верховного Суду від 28.03.2018 справа № 14-10цс18, від 04.07.2018 справа №14-154цс18, від 31.10.2018 справа № 202/4494/16-ц, згідно якої, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Втім колегія суддів зауважує, що обставини спору у вищезазначених справах та в даній справі не є аналогічними.
Слід зазначити, що у постанові ОСОБА_1 Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За обставинами спору у справі № 14-10цс18, від 04.07.2018 №14-154цс18, від 31.10.2018 № 202/4494/16-ц сторонами узгоджено порядок нарахування процентів кредитором-щомісячно протягом обумовленого сторонами періоду повернення кредитних коштів, тобто фактично у період існування між сторонами кредитних правовідносин.
Водночас, п. 3.2. кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 20-2130/2-1 від 28.08.2014) сторони погодили, що проценти за користуванням кредитом нараховуються банком, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 18 (вісімнадцять) відсотків річних, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
Колегія суддів зазначає, що у даній справі сторонами у пункті 3.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статті 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом 2 частини 1 статті 1048 ЦК України , допускає нарахування Банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 грудня 2018 року по справі № 913/11/18.
У зв'язку з чим нарахування кредитором процентів за користування кредитом включно до дня подачі позову не суперечить вимогам законодавства, а доводи апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" є безпідставними.
Проаналізувавши наданий Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" розрахунок суми заборгованості процентів за користування кредитом, колегія суддів встановила, що стороною обрано належні суми та періоди прострочення, дати виникнення зобов'язань та процентні ставки. Так, стороною обрано належну процентну ставку
-16,8 %, в порядку пункту 3.2 договору, за користування кредитними коштами, нарахованих в російських рублях (до 28.08.2014), оскільки після 28.08.2014 сторонами узгоджено застосування процентної ставки 18,00 %;
-19,8 %, оскільки остання застосується в період неправомірного користування позичальником кредитом в російських рублях (пункт 3.3 договору); вказана процентна ставка застосована у період прострочення повернення кредитних коштів в російських рублях включно по 28.08.2014, оскільки після вказаної дати сторонами узгоджено застосування процентної ставки за період прострочення повернення кредитних коштів в російських рублях-21,00 %;
-18,00 %, в порядку пункту 3.2 договору, за користування кредитними коштами нарахованих в російських рублях до 28.08.2014,
-21,00 %, оскільки остання застосується в період неправомірного користування кредитом в російських рублях після 28.04.2014 (пункт 3.3 договору).
У зв'язку з цим рохрахунок є правомірним, а позовні вимоги в цій частині стягнення 21 380 883,22 рос. руб. заборгованості по відсоткам за користування кредитом законними.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду про правомірність позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті комісійної винагороди - 186 476,10 грн.
В межах пункту 3.4 договору сторонами узгоджено (Том 1, а.с.31), що позичальник сплачує Банку комісію за управлінням кредиту у розмірі ) 0,5 % процентів річних від розміру ліміту кредитної лінії, який встановлено на дату нарахування цієї комісії.
Сторонами узгоджено, що комісія з управління кредитом нараховується Банком в національній валюті, розрахунок здійснюється щоденно, а при остаточному поверненні кредиту- по дату фактичного повернення, із розрахунку фактичної кількості днів у місяці і в році за методом "факт/факт".
Таким чином, передбачена сторонами договору комісійна винагорода є сумою коштів, яка підлягає оплаті позичальником кредиторові за виконання ним дій з обслуговування та управління кредитом по дату фактичного повернення в повному обсязі кредитних коштів.
Оскільки судом встановлено обставину безпідставного неповернення кредитних коштів нарахування Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" комісійної винагороди в порядку пункту 3.4 договору є правомірним.
Посилання Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" в апеляційній скарзі на неприпустимість відповідного нарахування в силу припинення кредитних зобов'язань сторін є неправомірними, оскільки останнє, за змістом пункту 3.4 договору, є платою за виконання банком дій, пов'язаних з обслуговування та управління кредитом саме по дату фактичного повернення в повному обсязі кредитних коштів, а не дії договору.
Проаналізувавши наданий Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" розрахунок сум комісійної винагороди (Том 1, а.с.24-27), колегія суддів встановила, що в останній відповідає порядку нарахування комісії, визначеного пунктом 3.4 договору, стороною обрано належні суми лімітів кредитної лінії, дати виникнення зобов'язань та процентні ставки, у зв'язку з чим останній є правомірним, а позовні вимоги в цій частині підставними.
Всупереч позиції Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" суд апеляційної інстанції вважає правомірними позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 25 518,78 грн, з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції вище встановлено правомірність позовних вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті комісійної винагороди - 186 476,10 грн в порядку пункту 3.4 договору.
Згідно пункту 5.3 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом "факт/факт" від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плат за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення Кредиту, що вказана у п.2.2 договору пеня не нараховується.
Таким чином, в межах пункту 5.3 кредитного договору сторонами передбачено можливість нарахування пені за несвоєчасне погашення плати за кредитом у вигляді комісійної винагороди.
Проаналізувавши наданий Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" розрахунок сум комісійної винагороди (Том 1, а. с. 28), колегія суддів встановила, що в останній відповідає порядку нарахування пені, визначеного пунктом 5.3 договору, стороною обрано належні періоди прострочення, суми прострочення, облікові ставки НБУ, у зв'язку з чим останній є правомірним, а позовні вимоги в цій частині підставними.
При цьому колегія суддів приймає до уваги, що сума комісійної винагороди не нараховується банком після настання кінцевої дати повернення Кредиту (04.08.2015), що передбачає можливість стягнення пені на повну невиплачену суму комісії.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" щодо необхідності застосування до даної позовної вимоги приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" враховуюче таке.
Згідно до ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції".
Відтак, мораторій на нарахування пені, передбачений Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" застосовується до вимог про стягнення пені, нарахованих на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами. Проте, за своєю правовою природою комісійна винагорода не є складовою основного зобов'язання за кредитним договором, що виключає можливість застосування даного застереження.
Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду в частині відмови у стягненні 1 190 424,36 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.
Згідно пункту 5.3 кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом "факт/факт" від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плат за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення Кредиту, що вказана у п.2.2 договору пеня не нараховується.
З наданого Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" розрахунку суми пені (Том 1, а.с.20-23) вбачається її нарахування починаючи з 10.10.2014.
Втім, як було зазначено судом, за змістом ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визначений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включене м. Донецьк, де здійснює свою господарську діяльність відповідач по справі.
А отже, вимоги щодо стягнення 1 190 424,36 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 10.10.2014 року по 18.05.2015 включно необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
У зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції констатує про правомірність позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Корум Україна":
-основної заборгованості по кредиту (тіло кредиту)- 157 846 000,00 рос. руб.;
-заборгованості по % за користування кредитними коштами - 21 380 883,22 рос. руб;
-заборгованості по сплаті комісійної винагороди - 186 476,10 грн;
-пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 25 518,78 грн.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель) та Приватним акціонерним товариством "Горлівський машинобудівник" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", був укладений договір поруки № 15-94/19-81/13.
Згідно п.2.1. договору поруки № 15-94/19-81/13 (з урахуванням договору про внесення змін № 20- 2122/3-3 від 28.08.2014), поручитель 1, відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних в російських рублях, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних за користування кредитними коштами в російських рублях, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов в розмірі передбаченому п. 3.11. та 4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
30.05.2013 Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", був укладений договір поруки № 15-94/19-86/13.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 15-94/19-86/13 (з урахуванням договору про внесення змін № 20- 2123/3-1 від 28.08.2014), поручитель 2, відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних в російських рублях, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних за користування кредитними коштами в російських рублях, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов в розмірі передбаченому п. 3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Донецький енергозавод" (Поручитель 3) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", був укладений договір поруки № 15-94/19-82/13.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 15-94/19-82/13 (з урахуванням договору про внесення змін № 20- 2120/3-3 від 28.08.2014), поручитель 3 відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних в російських рублях, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних за користування кредитними коштами в російських рублях, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов в розмірі передбаченому п. 3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", був укладений договір поруки № 15-94/19-85/13.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 15-94/19-85/13 (з урахуванням договору про внесення змін № 20-2121/3-3 від 28.08.2014), поручитель відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних в російських рублях, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних за користування кредитними коштами в російських рублях, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов в розмірі передбаченому п. 3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Донецькгірмаш" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", був укладений договір поруки № 15-94/19-84/13.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 15-94/19-84/13 (з урахуванням договору про внесення змін № 20-2129/3-3 від 28.08.2014), поручитель відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних в російських рублях, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних за користування кредитними коштами в російських рублях, сплатити проценти при настанні умов в розмірі передбаченому п.3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
28.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничі машини-Дружківський машинобудівний завод" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" (позичальник) був укладений договір поруки № 20-2118/3-3.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 20-2118/3-3, поручитель відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов та в розмірі передбаченому п. 3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
28.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" (позичальник) був укладений договір поруки № 20-2117/3-3.
Згідно п. 2.1. договору поруки № 20-2117/3-3 поручитель відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов та в розмірі передбаченому п. 3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
28.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Донецькгірмаш" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" (позичальник) був укладений договір поруки № 20-2119/3-3.
Згідно п. 2.1. Договору поруки № 20-2119/3-3, поручитель відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних, сплатити проценти при настанні умов та в розмірі передбаченому кредитним договором;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
28.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Горлівський машинобудівний завод" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" (позичальник) був укладений договір поруки № 20-2116/3-3.
Згідно п. 2.1. Договору поруки № 20-2116/3-3, поручитель відповідно до умов договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме погасити:
1)заборгованість в розмірі наданого кредиту 158 436 000,00 російських рублів;
2)нараховані за користування кредитом проценти у розмірі 18% річних, проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 21% річних, якщо виникне таке порушення умов кредитного договору, сплатити проценти при настанні умов та в розмірі передбаченому п. 3.11. та п.4.2.6. кредитного договору;
3)суми неустойки (штрафу, пені);
4)суми збитків, завданих кредиторові.
Згідно ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Втім, за тверженням вищезазначених осіб, останні не несуть відповідальності перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" за недотримання позичальником умов кредитного договору № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013. Вказане обгрунтовується фактом припинення вищезазначених договорів поруки, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителів.
Посилаючись на вказану обставину Товариство з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", Публічне акціонерне товариство "Дружківський машинобудівний завод" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" звернулись із зустрічними позовами до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання поруки за договорами припиненою.
Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні вказаних позовів з огляду на звернення кредитора до поручителів з вимогою протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з відповідною позицією Господарського суду Донецької області з таких підстав.
Відповідно до ч. 4. ст. 559 ЦК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно п. 5.3. договору поруки № 15-94/19-85/13, укладеного 30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель), Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін до повного виконання зобов'язань по кредитному договору, в забезпечення якого надана порука, а також договорів про внесення змін до нього.
-п. 5.3. договору поруки № 20-2117/3-3, укладеного 28.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" (позичальник), строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін до повного виконання зобов'язань по кредитному договору, в забезпечення якого надана порука, а також договорів про внесення змін до нього.
-п. 5.3. договору поруки № 15-94/19-86/13, укладеного 30.05.2013 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (заставодержатель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" (поручитель) та Приватним акціонерним товариством "Торгова компанія "Гірничі машини" (код ЄДРЮОФОПГФ 25332714, Позичальник), яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", строк дії договору - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін до повного виконання зобов'язань по кредитному договору, в забезпечення якого надана порука, а також договорів про внесення змін до нього.
Відповідно до п.2.2. кредитного договору № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013 (з урахуванням договору про внесення змін № 20-2130/2-1 від 28.08.2014) датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 04.08.2015.
Згідно п. 4.3.4. кредитного договору № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013 про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит Банк зобов'язаний письмово попередити позичальника не менше ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.
На виконання п. 4.3.4 Кредитного договору 20.11.2014 банком на адресу позичальника була направлена вимога № 29-02/330 від 14.11.2014 про дострокове повернення заборгованості за кредитним договором, яка отримана боржником, згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, 27.11.2014.
Відповідно до вимоги № 29-02/330 від 14.11.2014 банк вимагав від ПрАТ "Корум Україна" негайно з моменту отримання даної вимоги сплатити усю наявну на той час заборгованість.
Отже, оскільки вимога була отримана позичальником 27.11.2014, то датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту в розумінні п. 4.3.4. кредитного договору № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013 є 08.12.2014р.
Таким чином, виходячи з приписів ч. 4. ст. 559 ЦК України граничним терміном пред'явлення вимоги (подання позову) до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" за договором поруки № 15-94/19-85/13 від 30.05.2013, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод" за договором поруки № 20-2117/3-3 від 28 серпня 2014 року та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" за договором поруки № 15-94/19-86/13 від 30 травня 2013 року є 08.06.2015.
Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Донецької області з відповідним позовом 19.05.2015, тобто в межах строку, передбаченого ч. 4. ст. 559 ЦК України.
У зв'язку з вищевикладеним, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Донецький енергозавод", Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансмаш" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" про визнання поруки за договорами припиненою, необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Оскільки судом встановлено своєчасне звернення кредитора до поручителів з вимогою про виконання ним зобов'язань позичальника за кредитним договором № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013, останні несуть солідарну відповідільність перед кредитором в межах невиконаних боржником зобов'язань.
Поряд з цим, всупереч позиції Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", колегія суддів зазначає про можливість одночасного солідарного стягнення на користь кредитора суми заборгованості з боржника та декількох поручителів.
Так, за твердженням Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" , вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки не допускається солідарної відповідальності поручителів, у зв'язку з чим місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Згідно до п. 2 ч. 1 розділу 1 ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", який введено в дію 04.02.2019, ч. 3. ст. 554 ЦК України викладена в новій редакції, а саме - особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до ч. 2 "Прикінцевих та перехідних положень" ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування", цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
Оскільки зміст даного Закону поширюється на відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, вказані приписи Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносн.
Таким чином, законодавець поширив солідарність зобов'язання не тільки на відносини між боржником та поручителем, а й на відносини між поручителями. Як наслідок, стягнення боргу з боржника та дев'яти поручителів одночасно можливо шляхом формулювання однієї позовної вимоги про стягнення боргу з усіх солідарно, що підлягатиме виконанню у межах одного виконавчого провадження, тому жодного порушення законних прав боржника та поручителів у цьому випадку не вбачається.
Зазначене стосується також доводів Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" щодо незаконного об'єднання судом в одному провадженні позовних вимог до боржника та поручителів, а також одночасного солідарного стягнення суми боргу з боржника та поручителів в межах одного судового рішення, враховуючи заяву позивача про зміру предмету позову від 20.05.2015.
У відповідності до норм ст. 58 ГПК України, що діяли станом на дату подання позову, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.
Дозволяється об'єднувати вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких грунтуються ці вимоги.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Об'єднання позовів дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Відповідно до п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої Інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки).
У цій справі підставою виникнення позовних вимог про стягнення заборгованості з основного боржника та поручителів є заборгованість основного позичальника за кредитним договором № 15-93/19-8/13 від 30.05.2013. Договори поруки є похідними від нього і укладені в забезпечення виконання саме кредитного договору основним позичальником, у зв'язку з чим одночасний розгляд судом позовних вимог до боржника та поручителів не суперечить вимогам законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20.05.2015 до Господарського суду Донецької області позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої конструкція позовних була змінена в частині солідарного стягнення боргу з основного боржника та кожного поручителя окремо.
Втім, за умови передбаченості ст. 554 ЦК України солідарного зобов'язання між боржником та поручителем і кожним поручителем між собою окремо, та тотожності підстав позову, формулювання судом резолютивної частини рішення у вигляді солідарного стягнення суми боргу з боржника та усіх поручителів одночасно не протирічить вимогам законодавства.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 18.12.2017 порушено провадження у справі №905/2910/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод".
Як вбачається з ухвали Господарського суду Донецької області від 01.11.2018 у справі № 905/2910/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" у сумі 84 476 711,83 грн, з яких: 84 473 187,83 грн четверта черга, 3 524,00грн. перша черга.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України ( п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
Частиною 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Таким чином, системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Оскільки позивачем у даній справі заявлені вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" грошових коштів, який перебуває наразі в процедурі банкрутства, даний спір підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, і повинно розглядатися в межах справи № 905/2910/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод".
Місцевий господарський суд, враховуючи обставину відкриття провадження про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" та визнання ним кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" у сумі 84 476 711,83 грн, з яких: 84 473 187,83 грн четверта черга, 3 524,00 грн перша черга, дійшов висновку про необхідність закриття провадження в порядку п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд з огляду на відсутність предмет спору.
Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" в апеляційній скарзі заперечує правомірність закриття провадження в цій частині в порядку п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд з огляду на відсутність предмет спору, та вказує на можливість вчинення таких процесуальних дій лише після фактичного виконання боржником судового рішення у справі № 905/2910/17.
Колегія суддів не погоджується в повній мірі з позицією суду першої інстанції та Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" з огляду на таке.
Слід зазначити, що згідно статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
В даному випадку визнанння Публічним акціонерним товариством "Дружківський машинобудівний завод" кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" у сумі 84 476 711,83 грн, не свідчить про сплату вказаних коштів боржником, а відтак і про припинення існування спору в процесі розгляду справи. У зв'язку з чим відсутні правові передумови для закриття провадження в цій частині в порядку п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, за приписами ч. 4 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону до 15.12.2017) - є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
На сьогодні, зміст пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону до 15.12.2017 трансформовано у п.3 ч.1.ст.231 ГПК України (у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав).
З огляду на це колегія суддів вважає правомірним закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", саме на підставі п.3 ч.1.ст.231 ГПК України. У зв'язку з чим апеляційна скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 зміні в частині мотивувальної та резолютивної частини, визначивши підставу для закриття такого провадження - п.3 ч.1.ст.231 ГПК України.
Колегія суддів не приймає до уваги аргументи апелянта з приводу незаконної відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" про призначення судово-економічної експертизи з підстав, викладених судом апеляційної інстанції при відмові у клопотання про призначення судово-економічної експертизи (вх.№1302).
Оцінюючи вищенаведені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 зміні в частині мотивувальної та резолютивної частини, визначивши підставу для закриття такого провадження - п.3 ч.1.ст.231 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" задовольнити частково.
Змінити мотивувальну та резолютивну частин рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 в частині підстави закриття провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк" до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", визначивши підставу для закриття такого провадження - п.3 ч.1.ст.231 ГПК України.
В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 22.12.2018 у справі №905/86/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови складено 01.04.2019.
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Н.М. Дучал