вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" березня 2019 р. Справа№ 910/12511/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Петрик М.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Очич Т.М.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019
у справі № 910/12511/18 (суддя - Кирилюк Т. Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"
до 1. Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі",
2. Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
3. Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про звільнення майна з-під арешту
Короткий зміст позовних вимог
Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі", Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про звільнення майна з-під арешту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накладення арешту на майно, яке знаходиться під обтяженням іпотеки, порушує його права іпотекодержателя.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 замінено відповідача 3 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області належним відповідачем - Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві та на підставі п. 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі № 910/12511/18 в частині позовної вимоги про зняття арешту, накладеного на підставі постанови Артемівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області про арешт майна боржника серія та номер ВП51533233, винесеної 09.09.2016.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі № 910/12511/18 у позові відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено, що ним вчинялись будь-які дії, направлені на матеріальну реалізацію своїх прав за іпотечним зобов'язанням (звернення стягнення на майно, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) і вчиненню яких перешкодила наявність запису про арешт і заборону відчуження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12511/18 від 22.01.2019 та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, а саме звільнити майно з під арешту.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у вказаному рішенні, є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначив, що право іпотеки виникло у позивача до винесення судових рішень, а наявність іпотечного застереження надає право позивачу зареєструвати за собою право власності на предмет іпотеки. Також, на думку апелянта, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/12511/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі 910/12511/18 та призначено справу до розгляду на 27.03.2019.
Позиції учасників справи та явка учасників
21.02.2019 через відділ документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення оскаржуване рішення - без змін.
Відповідач 2, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що висновки суду, викладені в рішенні, в частині вимог до КП «ЦОС Шевченківського району» повністю відповідають обставинам справи. Також у відзиві на апеляційну скаргу відповідач 2 просив розглянути справу за відсутності його представника.
Представники відповідачів у судове засідання 27.03.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи представники сторін були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 27.03.2019 за відсутності представників відповідачів.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
26.02.2010 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - позивач, банк) та Підприємством з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (далі - Позичальник, Відповідач-1) було укладено Договір кредитної лінії № 01-2010 (надалі - Кредитний договір). Предметом кредитного договору є відкриття позичальнику кредитної лінії на наступних умовах: максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією - 4 961 631,59 дол. США (п.2.1.1. кредитного договору), строк кредитної лінії до 25.02.2015 р. (п.2.1.7 кредитного договору), процентна ставка 16,5% річних.(п.2.1.3 кредитного договору).
З метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафних санкцій, між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір іпотеки від 26.03.2010, посвідчений Решетніковою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 1511, відповідно до якого, позичальником передано в забезпечення наступне нерухоме майно:
нежитлове приміщення аптеки (літ.А) розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гавро Лайоша 17-а, загальною площею 71,0 кв.м.;
нежиле приміщення №10 (літ.А) розташоване за адресою:м. Київ, вул. Тулузи 3-Б, загальною площею 147,1 кв.м.;
нежиле приміщення першого поверху (літ.А) розташоване за адресою: м. Київ , проспект Бажана Миколи 24/1, загальною площею 81,3 кв.м.;
нежиле приміщення першого поверху (літ.А) розташоване за адресою: м. Київ , вул. Сабурова Олександра, 13, загальною площею 124,7 кв.м.;
нежиле приміщення (літера А) розташоване за адресою: м. Київ, Проспект Голосіївський, 90 (стара назва пр.40-річчя Жовтня, 90), загальною площею 83,9 кв.м.;
нежиле приміщення №1 (літ.А) розташоване за адресою м. Київ, вул.Генерала Родимцева, 11 загальною площею 141,0 кв.м.;
нежиле приміщення №96 (літ.А), а саме з 1 по 9 розташоване за адресою м. Київ , вул. Межигірська, буд.3/7, загальною площею 114,8 кв.м.
Також, з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, пені, штрафних санкцій, між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір іпотеки від 17.02.2012, посвідчений Решетніковою С.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 622, відповідно до якого, позичальником передано в забезпечення наступне нерухоме майно:
нежилі приміщення (частина групи приміщень №70-А, група приміщень №70-Б) в літ.А. розташоване за адресою: м. Київ, вул.Симиренка/Зодчих, буд.2/19 загальною площею 409,30;
Нежилі приміщення з №1 по №10 групи приміщень №15-16, літ.А розташоване за адресою: м. Київ, Чоколівский бульвар, буд.1, загальною площею 86,20 кв.м.
Інформація про реєстрацію обтяження в реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесена у відповідні реєстри, що підтверджується витягами з даних реєстрів, які наявні в матеріалах справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року у справі № 910/22916/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЛБІ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Енлайн" позов задоволено, стягнуто з підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" на користь ПАТ "Кредобанк" 15 555 940,95 грн. простроченого основного боргу та строкової суми кредиту; 3 867 018,66 грн. заборгованості зі сплати відсотків; 6 000 грн. комісії за адміністрування кредиту; 692,69 грн. пені за несплату комісії за адміністрування кредиту; 187 770,61 грн. пені за порушення строків повернення кредиту; 441 813,48 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків; 2 000 000 дол. США простроченого та строкового кредиту; 241 777 дол. 79 центів США заборгованості зі сплати відсотків; 7 263 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту та 18 745 дол. 32 центи США пені за несвоєчасне повернення відсотків та 73 080 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2015 у справі № 910/22916/14 було частково змінено, а саме стягнуто з Підприємства з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" 15 555 940,95 грн. простроченого основного боргу та строкової суми кредиту; 2 184 384,39грн. заборгованості зі сплати відсотків; 2500 грн. комісії за адміністрування кредиту; 2 000 000 дол. США простроченого та строкового кредиту; 84 444 дол. 44 центів США заборгованості зі сплати відсотків та 73 080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:27482666 від 24.12.2015 року зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 12737714, який виник на підставі постанови Святошинського районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 40380969, винесеної 24.12.2015р. на нерухоме майно Відповідача-1, що перебуває в іпотеці позивача, накладено арешт.
Крім того, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31539418 від 23.09.2016 року зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 16549803 який виник на підставі постанови Святошинського районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 50892053 винесеної 04.05.2016 р. на все нерухоме майно відповідача-1 накладено арешт.
Позивач стверджує, що накладення арешту на майно, яке знаходиться під обтяженням іпотеки, порушує його права іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки в позасудовому порядку, що в свою чергу стало підставою для звернення ПАТ "Кредобанк" до суду з вимогою про звільнення майна з-під арешту, а саме:
нежитлове приміщення аптеки (літ.А) розташоване за адресою: м.Київ, вул. Гавро Лайоша 17-а загальною площею 71,0 кв.м.;
нежитлове приміщення №10 (літ.А) розташоване за адресою:м. Київ ,вул. Тулузи 3-Б загальною площею 147,1 кв.м.;
нежитлове приміщення першого поверху (літ.А) розташоване за адресою: м.Київ, проспект Бажана Миколи 24/1 загальною площею 81,3 кв.м. ;
нежиле приміщення першого поверху (літ.А) розташоване за адресою:м.Київ , вул.Сабурова Олександра , 13 загальною площею 124,5 кв.м.;
нежитлове приміщення (літера А) розташоване за адресою:м.Київ. вул. Проспект Голосіївський, 90 (стара назва пр.40-річчя Жовтня,90) загальною площею 83,9 кв.м.;
нежитлове приміщення №1 (літ.А) розташоване за адресою:м.Київ, вул.Генерала Родимцева, 11 загальною площею 141,0 кв.м. ;
нежиле приміщення №96 (літ.А), а саме з 1 по 9 розташоване за адресою:м.Київ , вул.Межигірська, буд.3/7 загальною площею 114,8 кв.м.;
нежитлове приміщення (частина групи приміщень №70-А, група приміщень №70-Б) в літ.А. розташоване за адресою:м.Київ , вул.Симиренка/Зодчих, буд.2/19 загальною площею 409,30 кв.м. ;
нежиле приміщення з №1 по №10 групи приміщень №15-16, літ.А розташоване за адресою:м.Київ , Чоколівский бульвар ,буд.1 загальною площею 86,20 кв.м.,
який накладений:
відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:27482666 від 24.12.2015 року зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 12737714, який виник на підставі постанови Святошинського районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 40380969, винесеної 24.12.2015р.;
відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31539418 від 23.09.2016 року зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 16549803 який виник на підставі постанови Святошинського районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 50892053 винесеної 04.05.2016 р-;
відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31314252 від 09.09.2016 року зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 16308488 який виник на підставі постанови Артемівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, про арешт майна божника серія та номер: ВП 51533233 винесеної 09.09.2016 р.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено, що ним вчинялись будь-які дії, направлені на матеріальну реалізацію своїх прав за іпотечним зобов'язанням (звернення стягнення на майно, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) і вчиненню яких перешкодила наявність запису про арешт і заборону відчуження.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі у редакції, чинній на час подання позову) спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
У ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.
При цьому, у частині 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Так, згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що за положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямована на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
За змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Зі змісту наведених приписів Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/4772/17 та від 31.10.2018 у справі № 923/1105/17.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Згідно із ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.
Для розуміння поняття «охоронюваний законом інтерес» важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону на відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя, у зв'язку із невиконанням боржником зобов'язання, одержати задоволення свої вимог за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до ч. 1 статті 51 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для знання арешту з майна.
В силу вищезазначеної норми, арешт з майна знімається в наступних випадках.
1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Враховуючи наведене вище, а також виходячи із суті іпотеки, визначення якої міститься в Законі України «Про іпотеку», відповідно до якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом, позов про зняття арешту, накладеного державним виконавцем, є таким, що підлягає задоволенню.
В той же час, судом першої інстанції ухвалою від 04.12.2018 на підставі п. 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України було правомірно закрито провадження у справі № 910/12511/18 в частині позовної вимоги про зняття арешту, накладеного на підставі постанови Артемівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області про арешт майна боржника серія та номер ВП51533233, винесеної 09.09.2016 у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В той же час, враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, ухвала суду першої інстанції від 04.12.2018 в частині закриття провадження у справі не розглядалась.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Виходячи із суті іпотеки, визначення якої міститься в Законі України «Про іпотеку», відповідно до якого іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, установленому цим Законом, позов про зняття арешту, накладеного державним виконавцем, є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 року у справі № 910/12511/18 - скасуванню.
Керуючись ст.ст. 74, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі 910/12511/18 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у справі 910/12511/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити.
3. Звільнити з-під арешту нерухоме майно належне на право власності Підприємству з іноземною інвестицією у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі" (місцезнаходження: 03170, м. Київ, ВУЛИЦЯ ТУЛУЗИ, будинок 3-Б, код ЄДРПОУ 21568905), а саме:
- нежитлове приміщення аптеки (літ.А) розташоване за адресою: м. Київ, вул. Гавро Лайоша 17-а загальною площею 71,0 кв.м. ;
- нежитлове приміщення № 10 (літ.А), розташоване за адресою: м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б, загальною площею 147,1 кв.м.;
- нежитлове приміщення першого поверху (літ.А) розташоване за адресою:м.Київ, проспект Бажана Миколи 24/1 загальною площею 81,3 кв.м.;
- нежиле приміщення першого поверху (літ.А) розташоване за адресою: м.Київ, вул.Сабурова Олександра , 13 загальною площею 124,5 кв.м.;
- нежитлове приміщення (літера А) розташоване за адресою: м.Київ, вул. Проспект Голосіївськи , 90 (стара назва пр.40-річчя Жовтня,90) загальною площею 83,9 кв.м.;
- нежитлове приміщення №1 (літ.А) розташоване за адресою: м.Київ, вул.Генерала Родимцева, 11 загальною площею 141,0 кв.м. ;
- нежиле приміщення №96 (літ.А), а саме з 1 по 9 розташоване за адресою:м. Київ, вул.Межигірська, буд.3/7 загальною площею 114,8 кв.м.;
- нежитлове приміщення (частина групи приміщень №70-А, група приміщень №70-Б) в літ.А. розташоване за адресою: м.Київ, вул.Симиренка/Зодчих, буд.2/19 загальною площею 409,30 кв.м. ;
- нежиле приміщення з №1 по №10 групи приміщень №15-16, літ.А розташоване за адресою:м.Київ , Чоколівский бульвар ,буд. 1 загальною площею 86,20 кв.м.,
який накладений:
відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:27482666 від 24.12.2015 року, зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 12737714, який виник на підставі постанови Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 40380969, винесеної 24.12.2015р.;
відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31539418 від 23.09.2016 року зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно під номером запису в спеціальному розділі 16549803, який виник на підставі постанови Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт майна божника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер 50892053 винесеної 04.05.2016 р.
4. Матеріали справи № 910/12511/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 01.04.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко