вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2019 р. Справа№ 910/1478/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Скрипки І.М.
Михальської Ю.Б.
секретар судового засідання: Бендюг І.В.,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 26.03.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритої акціонерного компанії з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 12.02.2019
у справі №910/1478/19 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Закритої акціонерного компанії з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед"
до Приватного підприємства "Ролон"
Дочірнього підприємства "Компанія Інтерсервіс"
про визнання договорів недійсними,
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2019 року Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ролон" та Дочірнього підприємства "Компанія Інтерсервіс" про:
- визнання недійсним договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" та Приватним підприємством "Ролон";
- визнання недійсним договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" та Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс";
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 03.12.2012 між Приватним підприємством "Ролон" та Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс", яким відступлено право вимоги за договором зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012;
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 03.12.2012 між Приватним підприємством "Ролон" та Дочірнім підприємством "Компанія інтерсервіс", яким відступлено право вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 18.10.2012 року.
Позов мотивовано тим, що оспорювані договори порушують право власності позивача на частку в статутному капіталі ТОВ "Даш-Бент Інвест", а також порушують корпоративні права власника, та свідчить про протиправне, протизаконне заволодіння права власності на частку та корпоративні права.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі № 910/1478/19 позовну заяву з доданими до неї документами повернути Закритій акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи, є окремими по вказаним окремим договорам.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач вважає оспорювані договори недійсними, підробленими та підписаними не 22.11.2012 та 03.12.2012, а значно пізніше, спрямовані на порушення його права власності на частку в статутному капіталі, незаконне заволодіння ним, про що чітко та однозначно зазначено та доводиться у позовній заяві з посиланням на норми статті 228 Цивільного кодексу України. За таких обставин, за твердженням позивача, всі договори, які визнаються недійсними пов'язані між собою єдиною підставою виникнення - підроблення, та спрямовані на досягнення єдиною цілі - незаконне позбавлення права власності позивача на частку в статутному капіталі товариства.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
У відзиві на апеляційну скаргу, ДП «Компанія Інтерсервіс» заперечує про її вимог, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Клопотання, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції
20.03.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Дочірнього підприємства «Компанія Інтерсервіс» надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційну скаргу від імені ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 у даній справі підписано особою, яка не має права її підписувати.
Клопотання обґрунтовано тим, що договором про надання правової допомоги від 03.07.2018, укладеним між Адвокатським об'єднанням «Фортеця» та ЗАКзОВ «Емселба Лімітед», не надано повноважень на підписання документів від імені ЗАКзОВ «Емселба Лімітед», зокрема, процесуальних документів, в тому числі апеляційних скарг, а лише надано право на подання відповідних процесуальних документів та представництва інтересів в судах.
Розглянувши дане клопотання в судовому засіданні 26.03.2019, колегія суддів вирішила відхили його як необґрунтоване, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до частини 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 ГПК України).
Частиною 4 статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно частини 3 статті. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Ордер містить наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правову допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №910/23346/16 вказано, що чітка та передбачувана вимога статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу та не є обмеженням права на доступ до суду.
Тобто, реалізація права на звернення із скаргою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва (для юридичних осіб їх органами, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством чи статутом) або її процесуальним представником.
Отже, при відсутності довіреності з вичерпним переліком повноважень, правомочність адвоката, як представника щодо підписання скарги, повинна підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Пунктом 1.1. договору про надання правової допомоги від 03.07.2018, укладеним між Адвокатським об'єднанням «Фортеця» (адвокатське об'єднання) та ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» (клієнт), визначено що клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає доручення про надання клієнту правової допомоги, зокрема, представництво законних інтересів та захист прав клієнта в судах України, а саме в судах першої інстанції, судах апеляційної інстанції, Верховному суді, Конституційному суді України з усіма правами учасника в судовому процесі.
Згідно з пунктом 1.2. договору про надання правової допомоги від 03.07.2018 адвокатське об'єднання та клієнт уповноважують на виконання доручення, передбаченого пунктом 1.1. договору, адвоката Титаренка Сергія Михайловича, який діє на підставі свідоцтва на права на зайняття адвокатською діяльністю №2170, видане Київської міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 24.03.2005.
З матеріалів апеляційної скарги ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» вбачається, що вона підписана представником - адвокатом Титаренко С.М. На підтвердження повноважень подано ордер серії КВ №230085, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 03.07.2018.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що адвокат Титаренко С.М. уповноважений на здійснення таких процесуальних дій від імені клієнта - ЗАКзОВ «Емселба Лімітед» як підписання апеляційної скарги.
Явка представників у судове засідання
В судове засідання 26.03.2019 представники відповідача-1 та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(«Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача-2 колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників учасників справи, що не з'явились, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Закрита акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Ролон" та Дочірнього підприємства "Компанія Інтерсервіс" про:
- визнання недійсним договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" та Приватним підприємством "Ролон";
- визнання недійсним договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" та Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс";
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 03.12.2012 між Приватним підприємством "Ролон" та Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс", яким відступлено право вимоги за договором зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012;
- визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 03.12.2012 між Приватним підприємством "Ролон" та Дочірнім підприємством "Компанія інтерсервіс", яким відступлено право вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 18.10.2012 року.
Позов мотивовано тим, що оспорювані договори порушують право власності позивача на частку в статутному капіталі ТОВ "Даш-Бент Інвест", а також порушують корпоративні права власника, та свідчить про протиправне, протизаконне заволодіння права власності на частку та корпоративні права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі № 910/1478/19 позовну заяву з доданими до неї документами повернуто Закритій акціонерній компанії з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Правила об'єднання і роз'єднання позовів наведені у статті 173 ГПК України, за якими в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина 1).
Однорідними можуть вважатись позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними є такі, що виникають з одних і тих самих або аналогічних підстав і водночас пов'язані одними і тими самим способом захисту прав і законних інтересів.
Оцінюючи цей позов на відповідність правилам об'єднання, суд виходить з такого.
З викладених позивачем у позовній заяві обставин вбачається, що вимоги про визнання недійсним правочинів виникли на підставі різних договорів: договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" та Приватним підприємством "Ролон"; договору зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012 між Закритою акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" та Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс"; договору про відступлення права вимоги від 03.12.2012 між Приватним підприємством "Ролон" та Дочірнім підприємством "Компанія Інтерсервіс", яким відступлено право вимоги за договором зворотної купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 22.11.2012; договору про відступлення права вимоги від 03.12.2012 між Приватним підприємством "Ролон" та Дочірнім підприємством "Компанія інтерсервіс", яким відступлено право вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю від 18.10.2012.
Таким чином, вказані позовні вимоги не пов'язані між собою підставою їх виникнення, так як виникли з різних підстав (різних договір), при цьому суб'єктний склад вищезазначених договорів різний.
Крім того, вказані позовні вимоги не пов'язані між собою поданими доказами, так як обставини, що входять до предмету доказування при розгляді позовних вимог про визнання недійсним договорів підтверджується поданням різних доказів.
У зв'язку з чим, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсними чотирьох договорів, укладених між різними сторонами, стосовно різних підстав виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків, з огляду на що в позовній заяві об'єднано вимоги, які виникли з різних підстав, що не відповідає умовами об'єднання позовних вимог, визначених частиною 1 статті 173 ГПК України.
Водночас, навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог документи, є окремими по вказаним окремим договорам.
Підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.
Відтак, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).
З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано повернуто поданий позов Закритої акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед"
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 у справі №910/12510/18 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритої акціонерного компанії з обмеженою відповідальністю "Емселба Лімітед" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1478/19 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/1478/19 залишити без змін.
Матеріали справи №910/1478/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено: 01.04.2019
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.М. Скрипка
Ю.Б.Михальська