Справа №1340/6018/18
28 березня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Елегал» про стягнення заборгованості,-
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Елегал», із вимогою - стягнути із відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 147633,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період з січня по листопад 2018 року не здійснив компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ 147633,44 грн. Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.
Ухвалою суду від 14.12.2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 27.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.01.2019 року від відповідача надійшли заперечення проти позову (відзив). В запереченнях відповідач посилається на те, що 29.03.2012 року загальними зборами акціонерів ВАТ «Елегал» прийнято рішення про припинення Товариства, шляхом ліквідації. Крім того, створено комісію з припинення, до якої перейшли всі повноваження до управління справами юридичної особи, та встановлено порядок і строк подання вимог кредиторів, який становить 2 місяці з дня опублікування повідомлення. Про прийняття вказаного рішення, було повідомлено позивача, на підставі листа від 10.04.2012 року. Також, зазначив, що між сторонами проведено звірку розрахунків щодо сплати внесків пільгових пенсій. В подальшому, заборгованість Товариства перед управлінням ПФУ включена до реєстру кредиторських вимог. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що предмет спору відсутній, а позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 24.01.2019 року постановлено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи №1340/6018/18 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
29.01.2019 року від позивача надійшла відповідь на заперечення.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позовні вимоги задоволити з підстав, що зазначені у позові.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. 27.03.2019 року відповідач надіслав до суду засобами електронного зв'язку клопотання про розгляд справи у відсутності представника.
Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Елегал» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (далі - список №2).
Згідно з п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п.6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Судом встановлено, що за період роботи на Підприємстві право на пенсію на пільгових умовах на підставі п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набули: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, свідченням чого є наявні у матеріалах справи копії протоколів про призначення пенсій на пільгових умовах, довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, що дає право громадянам на пенсію на цих умовах.
Загалом, факт понесення управлінням Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної вищевказаному працівнику відповідача за списком №2 за спірний період підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, судом також з'ясовано, що на підставі вищезазначених норм законодавства позивачем надсилалися відповідачу на його зареєстроване місцезнаходження розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому, суд зазначає, що розрахунки органів управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання.
Тож, оскільки, як стверджується матеріалами справи, позивачем було виконано свій обов'язок щодо надіслання на адресу Підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а відповідачем залишено такі без належного реагування, зокрема, не надано на них до Пенсійного фонду заперечень й не оскаржено їх, тому суд вважає, що ці розрахунки є обов'язковими для виконання, тобто підлягають до сплати.
У той же час, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.
Як вбачається із матеріалів справи, як на підставу для несплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідач вказує на те, що перебуває у процесі ліквідації, що, на думку суду, враховуючи відсутність доказів внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, не звільняє Товариство від обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду здійснені ним витрати.
При цьому, суд враховує, що у відповідності до ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Таким чином, рішення засновників про ліквідацію юридичної особи ще не свідчить про фактичне припинення юридичної особи.
Стосовно доводів відповідача про те, що стягнення заборгованості вплине на черговість погашення кредиторських вимог, визначену у ст.89 Закону України «Про акціонерні товариства», суд такі не враховує, оскільки вказані правовідносини не є предметом спору. При вирішенні цього спору суд вирішує питання про обґрунтованість позовних вимог, тобто встановлює наявність законних підстав для стягнення з ВАТ «Елегал» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Проте суд не вирішує питання про черговість погашення цієї заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Доцільним є також зазначити, що у справах №813/943/17 (постанова суду від 23.03.2017 року), №813/447/17 (постанова суду від 30.03.2017 року), №813/1731/17 (постанова суду від 15.06.2017 року) Львівським окружним адміністративним судом та судом апеляційної інстанції уже досліджувалось питання щодо права на отримання пенсій, призначених на пільгових умовах вищевказаним працівникам відповідача, а відтак, такі обставини є встановленими та доведеними і в силу ст.78 КАС України не підлягають доказуванню.
На день розгляду справи у суді заборгованість, яка підлягає до стягнення у сумі 147633,44 грн. відповідачем не сплачена.
У свою чергу, Відкритим акціонерним товариством «Елегал» доказів вжиття заходів щодо погашення залишку наявної у нього заборгованості перед Пенсійним фондом суду не представлено, а також не надано жодних доказів у спростування позовних вимог.
З урахуванням викладених обставин, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Елегал» про стягнення заборгованості задоволити повністю.
Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Елегал» (80074, Львівська обл., Сокальський район, с.Великі Мости; код ЄДРПОУ 14308612) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 147633 (сто сорок сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 44 коп.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01 квітня 2019 року.