справа № 274/2216/18
провадження № 2/0274/454/19
Іменем України
( заочне)
27.03.2019 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу, інфляційних витрат та 3% річних, неустойки, інфляційних витрат та 3 % річних за час виконання рішення суду, зобов"язання повернути транспортний засіб,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього на його користь заборгованість за договором оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року за період з 13.03.2014 року по 25.04.2018 року в розмірі 247000,00 ( двісті сорок сім тисяч гривень); інфляційні витрати за весь час прострочення в розмірі 104804,40 грн. (сто чотири тисячі вісімсот чотири гривні, сорок копійок); 3% річних від простроченої суми в розмірі 15549,41 грн. ( п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень сорок одна копійка); неустойку за час прострочення неповернення транспортного засобу з оренди в розмірі 50000 грн (п'ятдесят тисяч гривень) за період з 21.11.2017 року по 25.04.2018 року; інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду з 13.03.2014 року по 25.04.2018 року в розмірі 72096,03 грн. (сімдесят дві тисячі дев'яносто шість гривень три копійки); 3% річних за весь період виконання рішення суду в розмірі 6612,94 (шість тисяч шістсот дванадцять гривень дев'яносто чотири копійки); зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути позивачу напівпричіп бортовий -Е, марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2000, колір синій, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980000474750, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА528369, видане Дрогобицьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Львівській області від 26.03.2010 року, талон технічного огляду, за місцем передачі: Україна, Львівська область, м.Стебник, вул.Мельника, 4.
Позовні вимоги мотивував тим, що 21 червня 2012 р. між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений договір оренди транспортного засобу, зареєстрований в реєстрі за №400. За умовами зазначеного договору відповідачем прийнято в строкове платне користування транспортний засіб напівпричіп бортовий -Е, марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2000, колір синій, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980000474750, який належить позивачу на підставі, виданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА528369, видане Дрогобицьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Львівській області від 26.03.2010 року, передано ним і прийнято відповідачем по акту прийому - передачі від 21.06.2012 року.
Згідно п.3.2. договору строк оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року становить 1 (один) рік. Згідно п.3.3. Якщо кожна із сторін за 30 діб до закінчення терміну Договору не заявляє про наміри закінчити дію договору, він автоматично продовжується. Згідно п.4.1 договору орендна плата за користування транспортним засобом встановлюється сторонами у розмірі 5000,00 грн. в місяць та сплачується орендарем за кожний місяць користування майном, що починається першого числа місяця, а закінчується останнім числом цього місяця, незалежно від кількості днів в такому місці. Згідно п.4.3. Орендна плата повинна бути сплачена орендарем до 25 числа календарного місяця, що передує місяцю, в якому відбувається користування транспортним засобом.
Відповідачем умови договору п.п.4.1-4.4 не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі - 51666,67 грн.
15.04.2013 року в зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до Бердичівського міськрайонного суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди транспортного засобу від 21.06.2012 р. в розмірі 51666,67, грн.; 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 683,52 грн., судові витрати в розмірі 662,01 грн.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2014 року, його позовні вимоги було задоволено частково. Вирішено стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року у розмірі 24166,67 грн.; 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 483,41 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13.03.2014 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2014 року змінено. Збільшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 орендної плати за користування транспортним засобом на користь ОСОБА_1 з 24166,67 грн. до 52351,19 грн.; судові витрати з 249,78 грн. до 662,01 грн.
Рішення суду набрало законної сили 13.03.2014 року. На підставі зазначеного рішення 14.04.2014 року видано виконавчі листи, які звернуто до виконання. Однак, на даний час рішення суду не виконано, суму боргу, 3% річних та судовий збір за весь час виконавчого провадження з 08.05.2014 р. по день подання позову ОСОБА_1 не сплачено взагалі, а також не виконане зобов'язання ОСОБА_2 про повернення позивачу транспортного засобу.
Позивач у судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності, не заперечує проти заочного рішення.
Відповідач повторно не з'явився в судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує у своїй заяві позивач. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч. 1 ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 21 червня 2012 р. між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір оренди транспортного засобу, зареєстрований в реєстрі за №400. За умовами зазначеного договору відповідачем ОСОБА_2 прийнято в строкове платне користування транспортний засіб напівпричіп бортовий - Е, марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2000, колір синій, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980000474750, який належить позивачу на підставі, виданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА528369, видане Дрогобицьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Львівській області від 26.03.2010 року.
Відповідно до вказаного договору та акту прийому-передачі від 12.06.2012 року відповідач ОСОБА_2 отримав в платне користування вказаний транспортний засіб строком на 1 рік та зобов'язався щомісяця сплачувати орендну плату в розмірі 5000 гривень до 25 числа календарного місяця.
Відповідачем умови договору по сплаті орендної плати не виконувалися, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 51666,67 грн., а також нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 683,52 грн.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2014 року, стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року у розмірі 24166,67 грн.; 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 483,41 грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13.03.2014 року рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2014 року змінено. Збільшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 орендної плати за користування транспортним засобом на користь ОСОБА_1 з 24166,67 грн. до 52351,19 грн.; судові витрати з 249,78 грн. до 662,01 грн.
Рішення суду набрало законної сили 13.03.2014 року. На підставі зазначеного рішення 14.04.2014 року видано виконавчі листи, які звернуто до виконання. Однак, на даний час рішення суду не виконано, суму боргу, 3% річних та судовий збір за весь час виконавчого провадження з 08.05.2014 р. по день подання позову ОСОБА_1 не сплачено взагалі, а також не виконане зобов'язання ОСОБА_2 про повернення позивачу транспортного засобу.
Транспортний засіб - напівпричіп бортовий - Е, марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2000, колір синій, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980000474750, зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА528369, виданого Дрогобицьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Львівській області від 26.03.2010 року.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 623 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Обов'язок сплачувати за користування майном, в силу ст. 11 ЦК України, виникає з самого факту використання майна. Ухилення користувача від оплати за майно, що знаходиться у нього в користуванні, суперечить принципам добросовісності та справедливості встановлених ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити та користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 ЦК України.
Ч. 5 ст. 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникнути з рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів передбачених законом, а також угод які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. Наявність між сторонами грошових зобов'язань, які боржник належним чином не виконує дає підстави для стягнення на користь позивача інфляційних витрат за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, які входять до складу грошовою зобов'язання, оскільки боржник зобов'язаний відшкодувати інфляційні витрати від знецінення неповернутих коштів за час виконання рішення суду про стягнення суми.
В таких випадках стягувач може подати позов на підставі ст. 625 ЦК України і стягнути з боржника три відсотки річних та інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення суду, незалежно від діяльності виконавчої служби з цього приводу.
Початком прострочення виконання грошового зобов'язання по договору оренди транспортних засобів від 21.06.2012 р. у розмірі 53495,61 грн. є - 13.03.2014 р. тобто наступний день після набрання рішенням суду законної сили і по день подання позовної заяви до суду.
Внаслідок інфляційних процесів, відбулося знецінення національної валюти України, що завдало позивачу шкоди.
По даному зобов'язанню згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України до стягнення з відповідача в якості інфляційних витрат за весь період прострочення виконання рішення суду належить сума в розмірі 72096,03 грн. (сімдесят дві тисячі дев'яносто шість гривень три копійки); 3% річних за весь період прострочення належить сума в розмірі 6612,94 (шість тисяч шістсот дванадцять гривень дев'яносто чотири копійки); і суд погоджується з сумами зазначеними в розрахунках наданих позивачем.
На день подання позовної заяви відповідач не повернув позивачеві транспортний засіб, договір оренди не розривався, акт прийому-передачі транспортного засобу не підписувався, що передбачено п.4.5 договору оренди.
Оскільки відповідачем було допущено прострочення сплати орендної плати протягом трьох місяців підряд (березень-листопад 2017 року), 16.11.2017 року позивач надіслав відповідачу поштовим зв'язком відмову від договору оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року, за реєстрацією проживання відповідача: Житомирська область, м. Бердичів, пров. Поштовий, 8 а, кв. 36. Разом з відмовою надіслано акт звірки взаємних розрахунків за договором. Тобто, позивач, як орендодавець повідомив відповідача, як орендаря, про свою відмову від договору оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року. Місце повернення транспортного засобу: Львівська область, м. Стебник, вул. Мельника, 4.
21.11.2017 року поштове відправлення було повернуто позивачу з підстав "за місцем обслуговування не проживає".
Відповідно до пп. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 р. у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Ухилення відповідача від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про відмову позивача від договору (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати відмову від договору непред'явленою.
Недобросовісне ухилення відповідача від отримання поштової кореспонденції не може призводити до несприятливих для позивача наслідків і не повинно тягти неможливість здійснення і захисту ним своїх прав, зокрема реалізації права на відмову від договору оренди, і передбачену ст. 782 ЦК України та абз. 7 п. 7.1. договору оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року.
Тому поштове відправлення повернуте органом зв'язку з позначкою «За місцем обслуговування не проживає» є належним доказом виконання позивачем обов'язку щодо повідомлення контрагента про відмову від договору.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
Таким чином, позивачем у повному обсязі виконано приписи ст. 782 ЦК України щодо дотримання порядку відмови від договору шляхом направлення такої відмови цінним листом з описом на адресу відповідача, погоджену ним в договорі оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року та вказану в паспорті відповідача як адреса реєстрації його місця проживання. При цьому неотримання відповідачем зазначеної відмови обумовлено виключно або ігноруванням листа або порушенням умов договору оренди п.9.2 останнім, де вказано що сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання із цим несприятливих наслідків.
Відтак договір оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року є припиненим з 21.11.2017 року (дата поштового штемпелю поштового відділення на повідомленні про повернення цінного листа з описом вкладення (яким надсилалася відмова від договору оренди) «За місцем обслуговування не проживає») та з цього часу у відповідача відсутні правові підстави для користування орендованим транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі та відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже відповідач тривалий час користується орендованим майном за його призначенням, але не сплачує орендну плату. Орендну плату за березень 2014 р. по листопад 2017 р. відповідачем не сплачено взагалі (44 місяці).
Таким чином станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за користування транспортними засобами становить 247000,00 грн., а саме: за березень 2014 р. (з 13.03.2014 р. - 25.03.2014 р. включно) - 2000 грн., за березень 2014 р. - квітень 2018 р. (з 26.03.2014 р.- 25.04.2018 р. включно) - 245000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже встановлено, що відповідачем порушено п. 4.1-4.4 договору оренди транспортного засобу від 21.06.2012 р. щодо належної і своєчасної сплати орендної плати за користування транспортами засобами, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 247000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом повернення об'єкта договору оренди.
Тобто, відповідно до п.7.1 договору оренди транспортного засобу від 21.06.2012 р. у разі припинення договору оренди (закінчення строку оренди) орендар зобов'язаний у десятиденний термін повернути орендодавцеві транспортний засіб разом з державним номерними знаками, талонами технічного огляду, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.
Отже відповідач зобов'язаний повернути транспортний засіб позивачу за адресою вказаною в договорі оренди: Львівська область, м. Стебник, вул. Мельника, 4.
Десятиденний строк на повернення орендованого транспортного засобу закінчився 30.11.2017 року. Однак на вказану дату транспортний засіб позивачу повернутий не був, як і станом на день подання даного позову, отже з 21.11.2017 року настав час для застосування ч. 2 ст.785 ЦК України .
Згідно з ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Нарахування неустойки за безпідставне користування майном відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України згідно з наданим позивачем розрахунком здійснене з 14.03.2014 р. з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили.
Отже, в даному випадку наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за ч .2 ст. 785 ЦК України у вигляді стягнення 50000 грн. - неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання з повернення об'єкту оренди.
Оскільки ця неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, право на яку виникає у орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем та підлягає стягненню за весь час прострочення обов'язку щодо повернення речі, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею) передбаченою ст. 549 ЦК України, оскільки її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня). (Постанова ВГСУ № 910/20246/15 від 12.04.2016 р.)
Згідно з п. 5.3. договору оренди транспортних засобів від 30.11.2012 р. у разі припинення договору оренди (закінчення строку оренди) орендар зобов'язаний у п'ятиденний термін повернути орендодавцеві транспортні засоби разом з державними номерними знаками, талонами технічного огляду, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, а також поліси обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
Сума інфляційних витрат у даному зобов'язанні згідно з наданим позивачем розрахунком, складає 104804,40 грн. та в якості трьох відсотків річних від простроченої заборгованості до стягнення належить сума в розмірі 15549,41 грн.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань за договором оренди від 21.06.2012, щодо сплати орендної плати, а також у зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого транспортного засобу, в зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати від нього сплати заборгованості, інфляційних витрат та трьох відсотків річних за весь час прострочення, неустойки, інфляційних витрат та 3% річних за весь період прострочення виконання рішення суду у судовому порядку.
Оскільки позивача згідно з п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнено від сплати судового збору, згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, ст.ст. 280, 526, 527, 530, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12,13,76-80,141,258-259,263-268,273, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором оренди транспортного засобу, інфляційних витрат та 3% річних, неустойки, інфляційних витрат та 3 % річних за час виконання рішення суду, зобов'язання повернути транспортний засіб задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди транспортного засобу від 21.06.2012 року за період з 13.03.2014 року по 25.04.2018 року в розмірі 247000,00 ( двісті сорок сім тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за весь час прострочення в розмірі 104804 (сто чотири тисячі вісімсот чотири) гривні 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми в розмірі 15549 ( п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 41 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за час прострочення неповернення транспортного засобу з оренди в розмірі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч ) гривень за період з 21.11.2017 р. по 25.04.2018 р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за весь період прострочення виконання рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.01.2014 року з 13.03.2014 р.- 25.04.2018 р. в розмірі 72096 (сімдесят дві тисячі дев'яносто шість ) гривень 03 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три відсотки річних за весь період виконання рішення суду в розмірі 6612 (шість тисяч шістсот дванадцять ) гривень 94 коп.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 напівпричіп бортовий -Е, марки SCHMITZ, модель S01, номерний знак НОМЕР_1, рік випуску 2000, колір синій, номер шасі (кузова, рами): WSMS6980000474750; державний номерний знак НОМЕР_1 у кількості 1 шт.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САА528369, видане Дрогобицьким ВРЕР ДАІ УМВС України у Львівській області від 26.03.2010 року4 талон технічного огляду, за місцем передачі: Україна, Львівська область, м.Стебник, вул.Мельника, 4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 4960 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень 63 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий: Вдовиченко Т.М.