Справа № 750/12186/18
Провадження № 2/750/259/19
28 березня 2019 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
Головуючого судді - Требух Н.В.,
із секретарем судового засідання - Будаш М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні цивільну справу №750/12186/18
за позовом Чернігівського кооперативного коледжу Чернігівської облспоживспілки в особі в.о. директора ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
про виселення та стягнення заборгованості
за участі представника позивача адвоката ОСОБА_3. відповідача ОСОБА_2
В листопаді 2018 року Чернігівський кооперативний коледж звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 про виселення та стягнення боргу. Вказував на те, що відповідач проживає в гуртожитку, який належить позивачу, займає кімнату №7 та не сплачує за проживання, через що виникла заборгованість. Договір найму жилого приміщення закінчився 25.07.2018 року, однак відповідач в добровільному порядку приміщення не звільняє, продовжує ним користуватись, плату не вносить. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Відповідач позов не визнав, зазначив, що його дохід не дозволяє йому сплачувати повну суму за проживання у гуртожитку.
Вислухавши сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
В оперативному управлінні Чернігівського кооперативного коледжу Чернігівської облспоживспілки знаходиться гуртожиток, розташований за адресою м.Чернігів вул..Гонча 32, що підтверджується довідкою №01/07 від 13.02.2018 року.
Відповідно до ст..137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
25 липня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір найму жилого приміщення - кімнати №7 в гуртожитку за адресою вул..Гонча 32 в м.Чернігові строком дії до 25.07.2018 року. Відповідно до вказаного договору відповідачу надано кімнату у гуртожитку в строкове платне користування. Положень щодо автоматичної пролонгації строку дії вказаний договір найму не містить.
Відповідно до п.5.1, 5.2, 5.3 Положення про студентський гуртожиток Чернігівського кооперативного коледжу Чернігівської облспоживспілки вартість місця проживання у гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов'язкових побутових послуг, що надаються мешканцям. Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється адміністрацією коледжу і розраховується відповідно до діючих тарифів та порядку розрахунків за комунальні послуги. Плата за проживання у гуртожитку здійснюється не менше як за місяць вперед.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач із умовами договору ознайомлений та був згоден, про що є його особистий підпис.
Отже, заселення відповідача мало місце на підставі цивільно-правової угоди, яка не передбачена житловим законодавством, але в той же час не суперечить діючому цивільному законодавству.
Наведені обставини свідчать, що між сторонами виник спір з приводу користування жилим приміщенням за договором найму
Згідно наданого позивачем остаточного розрахунку, станом на 01.03.2019 року, заборгованість відповідача за проживання у гуртожитку за період з квітня 2017 року по лютий 2019 року включно становить 28211 грн. 95 коп. та 8733 грн. 34 коп. пеня.
Відповідач неодноразово повідомлявся по наявну заборгованість та ймовірне виселення після закінчення терміну дії договору найму житла , однак до теперішнього часу користується цим приміщенням та не звільняє його, заборгованість не сплатив.
Відповідно до ст. 99 ЖК України тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі відмови звільнення приміщення, вони підлягають виселенню в судовому порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення.
За умовами ст. 810 ЦК України найм (оренда) житла здійснюється на підставі відповідного договору, певний строк, за плату. До договору найму житла крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності застосовується положення ЦК України.
Відповідно до частини першої ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша ст. 631 ЦК України ).
Згідно із ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для поживання у ньому на певний строк за плату.
За змістом статті 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.
Згідно із положеннями статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов'язанням.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За загальними правилами ст. 611 ЦК України при простроченні виконання зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, з урахуванням здобутих в суді доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В п.35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10 роз'яснено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ст. 88 ЦПК України та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Проте, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Так як відповідач є учасником бойових дій та в силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, сума судового збору сплачена позивачем при пред'явленні зустрічного позову підлягає компенсації за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Чернігівського кооперативного коледжу Чернігівської облспоживспілки в особі в.о. директора ОСОБА_1 задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з кімнати №7 в гуртожитку Чернігівського кооперативного коледжу, розташованому по вулиці Гонча 32 в місті Чернігові без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чернігівського кооперативного коледжу Чернігівської облспоживспілки заборгованість за проживання в гуртожитку в сумі 28211 грн. 95 коп., пеню в сумі 8733 грн. 34 коп.
Компенсувати за рахунок держави Чернігівському кооперативному коледжу Чернігівської облспоживспілки в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір в загальній сумі 1904 грн. 29 коп., сплачений в сумі 704 грн. 80 коп 26.10.2018 року згідно платіжного доручення №3332 АТ КБ «ПриватБанк» за такими реквізитами: отримувач УК у м. Чернігові, код отримувача 38054398, банк отримувача: Казначейство України, р/р 31215206025003, код банку отримувача 899998; в сумі 1057 грн. 20 коп 13.11.2018 року згідно платіжного доручення №3356 АТ КБ «ПриватБанк» за такими реквізитами: отримувач УК у м. Чернігові, код отримувача 38054398, банк отримувача: Казначейство України, р/р 31215206025003, код банку отримувача 899998; в сумі 27 грн. 48 коп 28.12.2018 року згідно платіжного доручення №3446 АТ КБ «ПриватБанк» за такими реквізитами: отримувач УК у м. Чернігові, код отримувача 38054398, банк отримувача: Казначейство України, р/р 31215206025003, код банку отримувача 899998; в сумі 114 грн. 81 коп 04.03.2019 року згідно платіжного доручення №50 АТ КБ «ПриватБанк» за такими реквізитами: отримувач УК у м. Чернігові, код отримувача 38054398, банк отримувача: Казначейство України, р/р 31215206025003, код банку отримувача 899998
Рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Чернігівський кооперативний коледж Чернігівської облспоживспілки ( місто Чернігів вулиця Гонча 3 код ЄДРПОУ 01788390)
Відповідач: ОСОБА_2 ( місто Чернігів вулиця Гонча 32 РНОКПП НОМЕР_1)
Повне рішення виготовлено 29.03.2019 року.
Суддя Н.В.Требух