Справа № 729/789/18
1-кп/729/14/19 р.
18 березня 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця кримінальне провадження № 12018270080000237 від 06.06.2018 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, засудженого 24 травня 2018 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іпистовим стрком на 1 рік; згідно вироку Київського апеляційного суду, вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 24.05.2018 року скасовано та ухвалено новий вирок , яким його засудженого до 3 місяців арешту;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , під час не знятої та не погашеної судимості за скоєння злочину , передбаченого ч.1 ст. 185 КК України , 06.06.2018 о 12 годині 20 хвилин , маючи умисел на вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення чужого майна та доводячи свої злочинні наміри до кінця, з метою особистого збагачення з корисливих мотивів, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в господарстві, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , впевнившись, що його дії є непомітними, з подвір'я вказаного господарства таємно, викрав велосипед марки «АРДИС ЛИБІДЬ» з жіночим типом рами, червоного кольору, вартість якого становить 2214,00 грн. та ручний автомобільний насос виробництва СРСР, вартість якого становить 120,00 грн., який знаходився на багажнику велосипеда, та які належать ОСОБА_5 , чим спричинив їй збитки на загальну суму 2334,00 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши змогу розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчинені злочину, передбачененого ч. 2 ст. 185 КК України, не оспорює фактичні обставини, розуміє, що своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна повторно, при обставинах вказаних в обвинувальному акті, в скоєному щиро кається, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності та керуючись законом, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Згідно з вимогами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини скоєння та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, враховує особу обвинуваченого, його негативну характеристику з місця проживання , згідно даних якої він ніде не працює, зловживає спиртними напоями , неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, вчинив корисливий злочин , що свідчить про його схильність до вчинення крадіжок, відсутність міцних соціальних зв"язків, його поведінку в судовому засіданні, у ході якого давав правдиві послідовні покази.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує його покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , яка істотно знижує ступінь суспільної небезпеки як щире каяття, його відверте визнання вини у вчиненні злочину, щире співчуття з приводу цього та осуд своєї поведінки, на момент розгляду провадження в суді викрадене ним майно повернуте потерпілій , а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових злочинів, приймає до уваги висновок органів пробації, згідно якого ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній , неодноразово судимий , суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту, оскільки його виправлення та перевиховання можливе тільки з ізолюванням від суспільства.
Під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_3 судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбаченні ст. 76 цього Кодексу. Вироком Київського апеляційного суду від 28.02.2019 вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, ухвалений щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання та звільнення обвинуваченого від відбування покарання, скасувано. Ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_3 за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді арешту на строк три місяці.
У силу ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Отже, до покарання, яке призначене цим вироком, за правилами. 1 ст. 71 КК України належить приєднати частково невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбаченні ст. 76 цього Кодексу, який вироком Київського апеляційного суду від 28.02.2019 в частині призначеного покарання та звільнення обвинуваченого від відбування покаранн скасувано та ухвалено новий вирок, яким йому призначено за ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді арешту на строк три місяці і остаточно призначити покарання ОСОБА_3 , яке буде пов"язане із ізолюванням від суспільства у виді арешту.
Призначаючи такий вид та міру покарання, суд виходив із принципу законності, справедливості і індивідуалізації покарання, яке своїм видом та розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченим так і іншими особами, призначення більш м'якого покарання, на думку суду, не відповідатиме даним про особу обвинуваченого, та суперечитиме основним засадам призначення покарання та правовим положенням частини другої ст. 50 Кримінального кодексу України, якою визначено мету покарання.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати. Строк відбування покарання вираховувати з моменту фактичного його затримання .
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, засудити за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 ( п"яти ) місяців арешту.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України до вказаного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 24 травня 2018 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, який вироком Київського апеляційного суду від 28.02.2019 в частині призначеного покарання та звільнення обвинуваченого від відбування покарання скасовано та ухвалено новий вирок, яким йому призначено покарання у виді арешту на строк три місяці , та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 6 ( шести ) місцяців арешту .
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати. Строк відбування покарання вираховувати з моменту фактичного його затримання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 572 грн. 00 коп. за проведення судової експертизи.
Речові докази : велосипед марки " Ардис Либідь " та ручний автомобільний насос залишити в користуванні ОСОБА_5 .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів через Бобровицький районний суд з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1