П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2521/18
Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Філімович І.М.
за участю:
апелянта - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
21.01.2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 815/2521/18, в якій зазначає, що судовим рішенням від 05.10.2018 року було визнано протиправними дії ГУПФУ в Одеській області щодо встановлення розстрочки у виплаті позивачу перерахованої пенсії з 01.01.2016 року та зобов'язано ГУПФУ в Одеській області виплатити позивачу перераховану пенсію з 01.01.2016 року, з урахуванням проведених виплат, у зв'язку з чим, просить ухвалити додаткове судове рішення по наступним вимогам:
- визнання протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не виплати позивачу доплати заборгованості компенсації у зв'язку з інфляцією пенсії за період з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області невідкладно здійснити виплату в повному обсязі перерахованої заборгованості пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у сумі 34 627, 68 грн. з донарахуванням суми згідно інфляції, та з 01.01.2018 року по 30.04.2018 року компенсації втрати частини доходів у зв'язку з інфляцією пенсійних виплат, відповідно до ст.55 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ та згідно Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
На вказану ухвалу суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року та ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити його заяву. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали були порушені норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, на думку апелянта, ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року ухвалено рішення та задоволено частково позовні вимоги, а саме: визнано протиправними дії посадових осіб Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області по виготовленню необґрунтованої довідки №3149 2012 року та визнати її недійсною; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо встановлення розстрочки у виплаті перерахованої пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити перераховану ОСОБА_3 пенсію з 01.01.2016, з урахуванням проведених виплат; в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року - без змін.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням суду було розглянуто позовні вимоги у повному обсязі. Тому, підстави для ухвалення додаткового рішення за заявою ОСОБА_2 від 21.01.2019 року відсутні, в зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 310; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 29.03.2019 року.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_1