Справа № 826/2718/18
28 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Фонтанів» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись із вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.ст.295, 296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку, апелянтом не додано документ про сплату судового збору, в апеляційній скарзі не зазначено код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року отримана апелянтом 30 січня 2019 року.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 11 грудня 2018 року.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі строку її подачі.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, ст.44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, податковий орган, який в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи.
Крім того, у п.74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, і орган доходів і зборів, зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №810/3131/17, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення суду першої інстанції було отримано представником відповідача 05 грудня 2018 року (а.с.91 зворот) і зареєстровано Державною фіскальною службою 11 грудня 2018 року за вх.№56792/5.
В той же час, відсутність належної взаємодії між представником відповідача, яким отримано рішення суду першої інстанції та підрозділом, який здійснював підготовку апеляційної скарги, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Таким чином, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 10 лютого 2019 року.
У встановлений судом строк та в період до 28 березня 2019 року вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року в частині наведення інших підстав для поновлення строку, подання документа про сплату судового збору, зазначення коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України скаржником виконано не було.
Повний текст оскаржуваного рішення складено 08 листопада 2018 року, та його копію отримано представником відповідача 05 грудня 2018 року (а.с.91 зворот) тобто граничним строком подачі апеляційної скарги є 04 січня 2019 року.
Враховуючи те, що апелянт отримав копію оскаржуваної постанови суду першої інстанції 05 грудня 2018 року, а з даною апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 09 січня 2019 року (згідно відбитку штемпеля ВПЗ на конверті), апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, установлених ст.295 КАС України.
У визначений судом строк та в період до 28 березня 2019 року скаржником не наведено належних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначено, а судом не встановлено, у зв'язку з чим наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст.169, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Фонтанів» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді В.О.Аліменко
А.Ю.Кучма