"29" березня 2019 р. Справа153/230/19
Провадження2/153/62/19-ц
у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.
за участю секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Просила стягувати аліменти з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 2100 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи із дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття та стягувати з відповідача додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісяця по 1000 гривень до досягнення дитиною повноліття. Просила справу розглянути у порядку спрощеного позовного провадження. На обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 18 січня 2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на момент написання позовної заяви проживає з нею та перебуває на її утриманні. Вони з відповідачем не проживають разом з 25 квітня 2016 року, шлюб між ними розірваний. Відповідач участі у вихованні дитини не бере. Дитина знаходиться на її утриманні. Крім того, потреби дитини значно зросли. Донька навчається у І класі та часто хворіє. Більшість з речей, шкільне приладдя, книги, продукти харчування необхідні для дитини вона купує самостійно, оплачує рахунки за комунальні послуги та інше. Належний та необхідний рівень життя дитини вона одна не зможе забезпечити, тому батько, який здоровий та працездатний зможе сплачувати аліменти на рівні мінімального рекомендованого розміру аліментів, оскільки працює, хоча і не офіційно, але має постійний високий дохід у розмірі, що дозволило йому придбати квартиру та машину. Непрацездатних батьків, інших дітей відповідач на утриманні немає.
04 березня 2019 року ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Призначено судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 29 березня 2019 року на 09 годину 00 хвилин. Визначено строк відповідачеві для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження шість днів з дня вручення ухвали. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено позивачеві десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачеві - строк у сім днів з дня отримання останнім відповіді на відзив для подання заперечення.
20 березня 2019 року за вхід.№2102 відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в якому зазначив, що він погоджується утримувати матеріально їхню доньку, а також нести всі додаткові витрати. На даний час він не працевлаштований, має нерегулярний мінливий дохід. В позові позивач вказує на те, що дитина часто хворіє і довідкою підтверджує, що простудними захворюваннями. Про те, позивачем не надано жодного доказу, коли, де, з яким діагнозом лікувалася дитина, не надала іншої належної інформації щодо цього. Крім того, він завжди брав участь у таких витратах. Просив суд позовні вимоги до нього задовольнити частково та стягувати з нього на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини доходів (заробітку) але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Заяви, клопотання: клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву, заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Інші процесуальні дії у справі: 27.02.2019 ухвала про залишення позовної заяви без руху, 04.03.2019 ухвала про відкриття провадження у справі, 29.03.2019 ухвала про залишення без задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:
Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії паспорта (а.с.3), свідоцтва про шлюб серії 1-АМ №114385 виданого 18.01.2012 року (а.с.5) та копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області №153/226/16-ц від 13.04.2016 року, яке набрало законної сили 25.04.2016 року (а.с.8) судом встановлено, що позивачка народилася 23 лютого 1987 року у місті Ямпіль Вінницької області, зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 18 жовтня 2006 року, 18 січня 2012 року зареєструвала шлюб з відповідачем, а 13 квітня 2016 року шлюб з останнім розірвано.
Із копії свідоцтва про народження серії І-АМ №223102 виданого 28.03.2012 (а.с.4) судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Із довідки КП «Ямпільський районний медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 19.02.2019 (а.с.6) судом встановлено, що донька сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 часто хворіє простудними захворюваннями, ацетономічним синдромом, потребує санаторно-курортного, медикаментозного лікування.
Із акту №237 від 01 березня 2019 року (а.с.22) судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1, тобто позивачкою, у АДРЕСА_1, та знаходиться на її повному утриманні.
Із фіскальних чеків (а.с.23-26) судом встановлено, що придбавалися ліки від простудних захворювань.
Із копії Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування №267/2 від 18.03.2019 року судом встановлено, що відповідач був офіційно працевлаштований з липня 2006 року по вересень 2007 року.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, що полягають в обов'язку матері, батька утримувати дітей.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Положеннями ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а оскільки відповідач не надає коштів на утримання своєї неповнолітньої доньки, тому суд має підстави для стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Тобто спосіб стягнення аліментів визначає виключно стягувач, а не суд чи відповідач. Тому відповідач ОСОБА_2 в даному випадку, не має законних підстав просити суд стягнути з нього аліменти у частці від його доходу (заробітку), як про це зазначено у відзиві на позовну заяву.
Відповідно ч.2, 3 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 20 березня 2019 року виповнилося 7 років.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу: дитину віком до 6 років: з 01 січня 2019 року - 1626 гривень, з 01 липня 2019 року - 1699 гривень, з 01 грудня 2019 року - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2019 року - 2027 гривень, з 01 липня 2019 року - 2118 гривень, з 01 грудня 2019 року - 2218 гривень.
Відповідно нормам СК України аліменти на утримання дитини стягуються не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що в даному випадку становить 1013 гривень 50 копійок (на дитину віком від 6 до 18 років), але під час ухвалення даного рішення суд враховує, що прожиткові мінімуми на дитину систематично зростають, а оскільки аліменти стягуються щомісячно, то з метою захисту інтересів дитини на майбутнє, з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі 1200 гривень. Саме такий розмір аліментів дозволить відповідачу ОСОБА_2 допомагати позивачеві утримувати їхню спільну неповнолітню доньку, оскільки обов'язок по утриманню та забезпеченню дитини лежить на обох батьках.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище неповнолітньої дитини, яка є здоровою, але часто хворіє простудними захворюваннями, та у певній мірі матеріально забезпеченою. Суд бере до уваги матеріальне становище платника аліментів, який офіційно ніде не працює, є особою працездатного віку, має нерегулярний, мінливий дохід, як це зазначено у позовній заяві та підтверджено самим відповідачем у відзиві. Окрім того, судом також враховуються, що він не має на утриманні інших дітей та не працездатних осіб, так як ніким про це не заявлено, враховуючи його стан здоров'я, суд має підстави для стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та зазначені вимоги сімейного законодавства, суд приходить до висновку, що достатнім розміром стягуваних аліментів на утримання його дитини буде розмір у твердій грошовій сумі 1200 грн., в зв'язку із чим вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню. В іншій частині заявлених позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку із недоведеністю.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Відповідно абз.2 ч.2 ст.185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
У п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що участь у додаткових витратах на утримання дитини, можна притягати лише батьків, у цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину, а також повинен обґрунтовуватись відповідними документами. На відміну від аліментів, додаткові витрати носять несталий характер та пов'язані не з питання належного матеріального утримання дитини, а з передбачуваними/або не передбачуваними особливими обставинами того з батьків, з яким проживає дитина у зв'язку з хворобою, зокрема.
Судом беззаперечно встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, часто хворіє, потребує санаторно-курортного та медикаментозного лікування, даний факт не спростований відповідачем у його відзиві, а лише зазначено, що позивачка не надала суду жодного належного доказу з яким діагнозом лікувалася ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Що стосується витрат у сумі 1000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття, то саме такий розмір витрати не доводиться матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач позовні вимоги у цій частині не визнав та не надавши суду достатніх та належних доказів того, що його донька є абсолютно здоровою та не потребує додаткових витрат, суд вважає за необхідне у цій частині задовольнити вимоги частково та стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка часто хворіє, щомісяця по 500 гривень до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині заявлених вимог суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку із недоведеністю.
Відповідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а оскільки ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом 19 лютого 2019 року за вхід.№1318, тому суд має підстави для стягнення аліментів із 19 лютого 2019 року.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 1536 гривень 80 копійок (768 гривень 40 копійок + 768 гривень 40 копійок, оскільки позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 212, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 430 ЦПК України і на підставі ст.ст.180, 181, 182, 184, 185, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про судовий збір», суд
Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованої та проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі по 1200 (одній тисячі двісті) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 лютого 2019 року і до досягнення донькою повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованої та проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 додаткові витрати на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у сумі по 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 19 лютого 2019 року і до досягнення донькою повноліття.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у сумі 1536 гривень 80 копійок.
Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у сумі платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Головуючий Т. В. Гаврилюк