25.03.2019 р. Справа№ 914/2006/17
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи
позивача-1 Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, м. Вашингтон округ Колумбія
позивача-2 Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, м. Львів
позивача-3 Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза"), м.Львів
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи", м. Київ
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські традиції", м. Львів
відповідача-3 Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Черник Наталія Степанівна, м. Львів
про скасування державних реєстрацій прав власності та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав власності
за участю представників сторін:
від позивача1: ОСОБА_3;
від позивача2: Шумелда Р.Р., Могінська Т.А.;
від позивача3: ОСОБА_3;
від відповідача 1: Коваленко Н.В.;
від відповідача 2: Балобанов О.В.;
від відповідача 3: Паращищ В.П.;
від третьої особи: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа №914/2006/17 за позовом позивача-1 Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, позивача-2 Представництва Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, позивача-3 Єврейської релігійної громади "Турей Загав" ("Золота Роза") до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи", до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські традиції" та до відповідача-3 Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, за участю у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Черник Наталії Степанівни про скасування державних реєстрацій прав власності та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав власності.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.
Ухвалою суду від 15.11.2018р. суд ухвалив зупинити провадження у справі та надіслати матеріали справи на адресу Західного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Ухвалою суду від 26.12.2018р. поновлено провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження розгляд справи призначено на 05.02.19 р.
Судове засідання 05.02.2019р. не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Гоменюк З.П.
Ухвалою суду від 13.02.2019р. підготовче засідання призначено на 20.02.2019р.
19.02.2019 р. відповідач 2 скерував на адресу суду клопотання про постановлення окремої ухвали (вх. № 488/19).
20.02.2019 р. відповідачем 1 скеровано на адресу суду клопотання про забезпечення судових витрат (вх.№7247/19), клопотання про призначення судової експертизи (вх. № 518/19) та клопотання про застосування особливостей провадження за участі іноземних осіб (вх. № 7249/19).
Ухвалою суду від 20.02.2019р. продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 18.03.2019р.
25.02.2019 р. через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 8074/19) позивача про долучення документів до матеріалів справи.
Також, 15.03.2019р. через канцелярію суду надійшли клопотання (вх. №11373/19; вх. № 11591/19; вх. №11589/19) позивачів 1, 3 про долучення документів до матеріалів справи.
Крім того, 18.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання про застосування особливостей провадження за участі іноземних осіб (вх. № 11588/19) позивачів 1, 3.
18.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання про забезпечення судових витрат (вх. №11586/19) позивачів 1, 3.
18.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх. №11587/19) позивачів 1, 3.
18.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання про винесення окремої ухвали (вх. №11590/19) позивачів 1, 3.
18.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення на клопотання про забезпечення судових витрат (вх. №11586/19) позивачів 1, 3.
Також, 18.03.2019р. через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 11585/19) позивача 1 про повернення документів.
Ухвалою суду від 18.03.2019р. відкладено вирішення клопотання (вх. № 7247/19 від 20.02.2019р.) про забезпечення судових витрат; клопотання (вх. № 518/19 від 20.02.2019р.) про призначення судової експертизи; клопотання (вх. № 7249/19 від 20.02.2019р.) про застосування особливостей провадження за участі іноземних осіб; клопотання (вх. № 488/19) про постановлення окремої ухвали; клопотання (вх. № 11585/19) про повернення документів; підготовче засідання відкладено на 25.03.18 р.; зобов'язано позивача 1 Об'єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу надати суду апостильований та перекладений оригінал довіреності від 03.10.2018р. на ім'я ОСОБА_3.
20.03.2019р. та 22.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заява (вх. №12120/19) та клопотання (вх. № 12543/19) позивача 1 про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача 1, 2, 3 в судове засідання з'явились, заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, щодо клопотань відповідача 1 та відповідача 2 заперечили з підстав, наведених у запереченнях, скерованих на адресу суду 18.03.2019 р.
Представники відповідача 1 та 2 в судовому засіданні підтримали заявлені клопотання.
Щодо заявлених клопотань про призначення судової експертизи (вх. №518/19), клопотання про застосування особливостей провадження за участі іноземних осіб (вх. № 7249/19) та постановлення окремої ухвали (вх. № 488/19), суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб. Фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон про реєстрацію) встановлено визначення терміна відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням і виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відповідно до норм ст.ст. 1, 20 ЗУ «Про громадські об'єднання», громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку. (1). Відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації акредитується в Україні без надання статусу юридичної особи в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Частиною 5 ст. 4 Закону про реєстрацію передбачено, що представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом.
Експертиза призначається, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і для цього необхідні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Питання підпису перекладача та відтиску печатки нотаріуса на перекладі довіреності не входить в межі доказування, оскільки Позивач 1 в Україні має Представництво Об'єднання комітетів для євреїв колишнього радянського союзу із статусом юридичної особи.
Представництво Американського Об'єднання комітетів для євреїв бувшого радянського союзу є відокремлений підрозділ юридичної особи - Об'єднання комітетів для євреїв колишнього радянського союзу, із статусом юридичної особи.
Поняття представництва юридичної особи як відокремленого структурного підрозділу, його повноваження, порядок реєстрації та діяльність визначаються відповідними нормами ЦКУ, ЗУ «Про громадські об'єднання», ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядком ведення Реєстру громадських об'єднань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 р. № 1212.
Так, ст. 95 ЦКУ встановлено визначення філії та представництва, згідно з яким філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза його місцезнаходженням, здійснює всі або частину його функцій. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Обставини щодо підпису перекладача та відтиску печатки нотаріуса на перекладі довіреності можливо встановити і без висновку експерта. Зокрема, оглядом оригіналу цього документа, запрошенням іншого перекладача судом або виклик перекладача та /або нотаріуса.
Таким чином, зазначені у клопотанні обставини можливо встановити і без висновку експерта.
Відтак, в силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 367 ГПК, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд] у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Гаазькою конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст.1). Запитуючий орган сплачує або відшкодовує витрати, що виникли в зв'язку з: а) виконанням роботи судовим працівником або особою, компетентною відповідно до закону запитуваної Держави, б) використанням особливого способу вручення (абз. 2 ст. 12).
Тобто, для застосування цієї Конвенції має бути дві умови: реальна необхідність в передачі судових документів для вручення за кордоном та відшкодування витрат. Однак такі відсутні.
В силу вимог ч. 1 ст. 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Позивач 1 в Україні має Представництво, Представництво Американського Об'єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Отже, жодної законної та обґрунтованої необхідності вручення документації безпосередньо у місці перебування Позивача 1 - немає.
Відповідно до Свідоцтва, виданого 17.05.1996р. Адміністрацією регулювання підприємницької діяльності Управління в справах споживачів та правового забезпечення Уряду округу Колумбія, Об'єднання комітетів для євреїв колишнього радянського союзу, ІНК (далі - Об'єднання), - корпорація, заснована та існуюча згідно із законами штату Массачусетс, належним чином уповноважена вести свою діяльність як іноземна корпорація в окрузі Колумбія згідно зі свідоцтвом про повноваження, виданим Відділом корпорацій Управління в справах споживачів та правового забезпечення 16.12.1981р.
Позивачами 1 і 2 до матеріалів справи подано Свідоцтво, видане 17.05.1996р. Адміністрацією регулювання підприємницької діяльності Управління в справах споживачів та правового забезпечення Уряду округу Колумбія; 2) офіційний афідевіт від 13.12.2005р., засвідчений Державним нотаріусом округу Колумбія; 3) Свідоцтво про реєстрацію структурного осередку (неурядової) організації зарубіжної держави в Україні, видане 08.06.2000р. № 131 Міністерством юстиції України; 4) Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 206412 від 03.02.2009р.; 5) витягу з ЄДР (оригінал); 6) лист Мінюсту від 17.07.2015р. № 14691- 0-33-15-194; 7) правовий висновок щодо відповідності Конституції України та Законам України, статуту (положенню) акредитованого відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації повідомлення про продовження строку повноважень керівника Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу; 8) наказ Міністерства юстиції України від 06.07.2015р. № 1132/5; 9) довіреності на представництво інтересів Позивача 1 від 2004р., від 2005р., від 2018р.; 10) статут Об'єднання комітетів для євреїв колишнього радянського союзу. Таким чином, статус позивачів, представника Позивача 1 та керівника Позивача 2 підтверджений належними та допустимими документами. Надання інших документів на підтвердження статусу чинним законодавством не передбачено.
В той же час, у клопотанні Відповідачем 1 не зазначено, які саме документи та інформацію необхідно витребувати судом; а також не обґрунтовано, в чому полягає необхідність повідомлення Позивача 1 за місцем знаходження, при тому, що Позивач 1 має в Україні і представництво, і представника (обидва є у м. Львові та з'являються в судові засідання і отримують усі процесуальні документи).
Відповідно до ст. 246 ГПК України, окрема ухвала постановляється судом, зокрема, у випадках: 1. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. 4. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. 5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Таким чином, як довіреність, так і її переклад не впливають на обставину наявності представницьких повноважень ОСОБА_3, та не входять в межі доказування, адже не стосуються предмету спору.
У клопотанні про забезпечення майбутніх витрат на професійну правничу допомогу відповідач 1 виклав вимогу про забезпечення судових витрат у справі № 914/2006/17 шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок господарського суду Львівської області грошову суму в розмірі 173 535,08 грн.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на наявність у позові ознак завідомо безпідставного, оскільки відповідач 1 не визнає позовні вимоги, також відповідач зазначає, що залучення позивачем ТОВ «Українські інвестиційні системи», як відповідача є абсолютно необґрунтованим та не відповідає нормам чинного процесуального закону, оскільки позовна вимога до ТОВ «УІС» відсутня. В той же час, протягом декількох років відповідач-1 постійно вимушений зазнавати судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу - консультаційні послугифахівців, представництво інтересів у суді, тощо, які відповідачу-1 не відшкодовувались, з огляду на відсутність налагодженого механізму відшкодування у старій редакції процесуального кодексу господарського судочинства.
Також відповідач 1 зазначає, що позивачі є суб'єктами іноземного права, відповідно у них відсутнє місце реєстрації натериторії України та майно, що знаходиться на території України, тобто можна стверджувати, що такі передбачувано не володіють майном, можливим до стягнення в порядку українськогосудочинства та достатнім для відшкодування майбутніх судових витрат відповідача-1.
18.03.2019р. через канцелярію суду надійшли заперечення позивачів 1, 3 на клопотання про забезпечення судових витрат (вх.№11586/19).
Розглянувши клопотання відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач, у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).
Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:
1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Таким чином, суд має право зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) і тільки на підставі клопотання відповідача. При цьому під час розгляду відповідного клопотання суд повинен враховувати обставини, перелік яких визначений в ч. 4 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України і який є вичерпним.
Так, зокрема, відповідач 1 посилається у клопотанні на те, що позов є завідомо безпідставним та позивач зловживає правом на позов.
Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В той же час, відповідачем 1 не доведено належними доказами, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов.
Разом з тим, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав, передбачений законом та договором, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
В свою чергу, у відзиві відповідач 1 викладає заперечення проти позову. Відзив містить правову оцінку обставин, наданих позивачем; заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Отже, викладення обставин у позовній заяві та у відзиві на позовну заяву є правом сторін, якими вони користуються задля захисту своїх законних прав та інтересів, та не може свідчити про завідомо безпідставність позовних вимог чи наявність ознак зловживання правом на позов або іншими процесуальними правами.
У клопотанні відповідач 1 також зазначає, що позивачі є суб'єктами іноземного права, відповідно у них відсутнє місце реєстрації на території України та майно. Проте, вказані твердження позивача не можуть бути прийняті судом як достатня підстава для забезпечення судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви, що також спростовує вищевикладені доводи заявника.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 не надано суду належних та достатніх доказів відсутності у позивача спроможності виконати ймовірне судове рішення про стягнення суми судових витрат у випадку відмови у позові.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання відповідача 1 про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
З приводу клопотання (вх. № 11642/19 від 18.03.2019р.) позивача 1 про повернення документів, що помилково подані, а саме копії Історичної довідки Рабинівська кам'яниця, XVI-XIX ст. вул. Федорова, 28, суд вважає за доцільне таке клопотання задовольнити та повернути позивачу 1 копії Історичної довідки Рабинівська кам'яниця, XVI-XIX ст. вул. Федорова, 28.
З приводу клопотання (вх. № 11585/19 від 18.03.2019р.) позивача 1 про повернення документів, з тому 5, сторінки 97-103, то в задоволенні даного клопотання суд відмовляє.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене, враховуючи характер спору, обставини справи №914/2006/17, а також норми ч.1 ст.33 ГПК України, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 74, 76, 86, 99, 125, 246, 367, 365, 234 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання (вх. № 7247/19 від 20.02.2019р.) про забезпечення судових витрат.
2. Відмовити в задоволенні клопотання (вх. № 518/19 від 20.02.2019р.) про призначення судової експертизи.
3. Відмовити в задоволенні клопотання (вх. № 7249/19 від 20.02.2019р.) про застосування особливостей провадження за участі іноземних осіб.
4. Відмовити в задоволенні клопотання (вх. № 488/19) про постановлення окремої ухвали.
5. Відмовити в задоволенні клопотання (вх. № 11585/19 від 18.03.2019р.) про повернення документів.
6. Задовольнити клопотання (вх. №11642/19 від 18.03.2019р.) про повернення документів.
7. Призначити колегіальний розгляд справи №914/2006/17.
8. Склад колегії суддів з розгляду справи визначити в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Львівської області https://court.gov.ua/sud5015/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет.
Суддя Гоменюк З.П.