вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" березня 2019 р. Справа№ 910/7020/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Мальченко А.О.
при секретарі: Ігнатюк Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ходюк О.Я. (довіреність №18-0014/16226 від 22.03.2018)
від відповідача: Утіральва А.М. (довіреність №03/01-1 від 03.01.19)
від третіх осіб: Ананійчук О.А. ( довіреність №434 від 27.09.2018)
розглядаючи апеляційні скарги Національного банку України та акціонерного товариства КБ "Приватбанк"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2018 р.
у справі № 910/7020/18 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Національного банку України
до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - акціонерне товариство КБ "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У червні 2018 року Національний банк України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2018 р. зупинено провадження у справі № 910/7020/18 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/7913/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс" до Національного банку України про розірвання іпотечних договорів.
Мотивуючи вищевказану ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що дані справи є взаємопов'язаними і вирішення справи № 910/7913/18 матиме істотне значення для правильного вирішення спору при розгляді справи № 910/7020/18.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач - Національний банк України - звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2018 р. у справі № 910/7020/18 та передати справу № 910/7020/18 на розгляд господарського суду міста Києва.
Також, не погоджуючись ухвалою суду першої інстанції про зупинення слухання справи, третя особа - акціонерне товариство КБ "Приватбанк" звернулась з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2018 р. про зупинення провадження у справі №910/7020/18 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження. Як свідчать матеріали апеляційної скарги, згідно штампу вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва, скаржник звернувся з даною апеляційною скаргою 25.09.2018 р.
Доводи апеляційних скарг є аналогічними, в обґрунтування вимог та доводів апеляційних скарг скаржники посилаються на те, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також зазначили на те, що, зупиняючи провадження у даній справі, суд посилався лише на пов'язаність вказаних справ, не обґрунтувавши об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 910\7913\18 та причин, що перешкоджають встановленню та наданню оцінки обставинам у даній справі. Вказали, що дана справа є первісною по відношенню до справи № 910\7913\18.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу Національний банк України та призначено розгляд справи на 06.11.2018 р. на 14 год, 15 хвил.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу акціонерного товариства КБ «Приватбанк» та призначено розгляд справи на 06.11.2018 р. на 14 год. 15 хвил.
У відзивах на апеляційні скарги ТОВ "Приватофис" просить залишити апеляційні скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/7020/18 без задоволення з огляду на її безпідставність. За твердженням відповідача, за результатами розгляду справи № 910/7913/18 господарським судом міста Києва можуть бути встановлені обставини про припинення зобов'язань відповідача за договором іпотеки.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 року апеляційні скарги було об'єднано в одне провадження та відкладено розгляд справи.
У судовому засіданні 14.03.2019 року представники позивача та третьої особи підтримали вимоги своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду.
Представник відповідача у судовому засіданні вказав на те, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2018 р. зупинено провадження у справі № 910/7020/18 до набрання законної сили рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/7913/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофіс" до Національного банку України про розірвання іпотечних договорів.
Відповідно до пункт 5 ст. 227 ГПК України суд зупиняє провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, як правомірно зазначив суд першої інстанції, зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, предметом позову у даній справі № 910/7020/18 є звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 144 від 31.08.2009, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1775, що був укладений з метою забезпечення виконання АТ КБ "Приватбанк" зобов'язань за кредитним договором № 19 від 03.03.2009, внаслідок порушення АТ КБ "Приватбанк" своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором в частині здійснення розрахунків. (а.с.134 т.1)
Разом з тим, як зазначив в своєму клопотанні відповідач та встановлено судом першої інстанції, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/7913/18 за позовом ТОВ "Приватофис" до Національного банку України про розірвання іпотечних договорів, укладених між ТОВ "Приватофис" та Національним банком України, якими забезпечувалось виконання зобов'язань ПАТ КБ "Приватбанк" за кредитним договором № 19 від 03.03.2009, зокрема зазначеного вище іпотечного договору № 144 від 31.08.2009, на підставі якого Національним банком України у даній справі № 910/7020/18 заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дана справа є пов'язаною зі справою № 910/7913/18, яка розглядається господарським судом міста Києва, а результати розгляду справи № 910/7913/18 матимуть істотне значення для правильного вирішення спору у справі № 910/7020/18, оскільки напряму впливають на дійсність заявлених позивачем вимог. Суд також зазначив про неможливість самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом, в іншій справі, оскільки розірвання договору іпотеки не є предметом розгляду у даній справі.
Колегія суддів звертає увагу, що при розгляді вимог про звернення стягнення на підставі іпотечного договору судом не можуть бути розглянуті та досліджені обставини, з якими закон пов'язує можливість припинення зобов'язань у зв'язку із розірванням договору. У даній справі судом надається оцінка обставинам щодо дійсності зазначеного правочину, які не є тотожними поняттю та визначенню обставин, з якими закон пов'язує можливість його розірвання.
Крім того, суд обмежений доводами та вимогами позивача, викладеними у позовній заяві.
Враховуючи наведене, посилання скаржників на те, що обставини, які є предметом дослідження у справі № 910/7913/18, можуть бути розглянуті та встановлені під час розгляду даної справи колегія суддів вважає безпідставними.
Суд також вважає безпідставними посилання скаржників на те, що зупинення провадження у справі спричинить порушення балансу інтересів сторін, оскільки буде сприяти відповідачеві у захисті його інтересів.
Статтею 7 ГПК України передбачено принцип рівності перед законом та судом.
Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість необхідності зупинення провадження у справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, апеляційний господарський суд звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування процесу.
Аналіз сталої практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати за кожен довід заявника. Проте, Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності у ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і аргументів, які є важливими.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі з метою надання належної правової оцінки встановленим у іншій справі обставинам та аргументам учасників справи, всебічного і повного з'ясування і перевірки обставин, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішенню спору, залежно від прийнятого рішення у іншій справі, яке матиме суттєве значення для вирішення даної справи. При цьому результат судового рішення у пов'язаній справі прямо впливає на розгляд та вирішення даного спору, тоді як відповідні обставини щодо наявності підстав для розірвання договору виходять за предмет дослідження та не можуть бути оцінені судом у цій справі.
Отже обставини, встановлені при вирішенні справи № 910/7913/18, матимуть суттєве та істотне значення для розгляду справи № 910/7020/18, оскільки суттєво впливатимуть на оцінку правовідносин сторін та наданих сторонами доказів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у цій справі № 910/7020/18 до набрання законної сили судовим рішення у справі № 910/7913/18.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не вирішує спір по суті заявлених позовних вимог, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський,
1. Апеляційні скарги Національного банку України та Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/7020/18 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі № 910/7020/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/7020/18 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.03.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
А.О. Мальченко