вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" березня 2019 р. Справа№ 910/13711/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В.
розглянувши апеляційну Головного управління державної фіскальної служби України у місті Києві
на постанову Господарського суду міста Києва від 07.11.2018
у справі №910/13711/18 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтобудсервіс»
про банкрутство
за участю представників сторін:
від скаржника: не з'явилися;
від заявника: Захарко І.І.
Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/13711/18 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс". Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Каленіченка Сергія Григоровича (свідоцтво від 08.02.2013 № 90). Судом прийнято офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановленому законодавством порядку. Господарську діяльність банкрута завершити. Строк виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав з 07.11.2018. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 07.11.2018. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 07.11.2018. Скасувано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Зобов'язано ліквідатора банкрута у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку. Зобов'язано ліквідатора банкрута звітувати перед комітетом кредиторів, у строк до 07.10.2019 подати до суду звіт та ліквідаційний баланс з усіма підтверджуючими документами.
Не погоджуючись з винесеною постановою суду, 17.12.2018 Головне управління державної фіскальної служби України у місті Києві подало апеляційну скаргу на постанову Господарського суду міста Києва від 07.11.2018, в якій просить скасувати постанову та припинити провадження у справі.
13.03.2019 від Арбітражного керуючого С.Г. Каленіченко надійшов відзив.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова прийнята с порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 74 ГПК України та ст. 1, 38, 95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без з'ясувань всіх обставин справи та підлягає скасування, а провадження припиненню. Скаржник також зазначив, що судом належним чином не було досліджено факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено ч. 3 ст. 111 ЦК України, та судом не звернуто уваги на недотримання ліквідаційною комісією приписів ч. 7 ст. 111 ЦК України.
Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Головного управління державної фіскальної служби України у місті Києві - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 28.11.2017 позачерговими загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" було прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, про створення ліквідаційної комісії у складі Галкіної Наталії Миколаївни (ліквідатор) та визначення її повноважень щодо здійснення заходів з припинення товариства у порядку ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного Кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з ч. 3 ст. 110 Цивільного Кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України (абз. 2 ч. 1 ст. 95 Закону).
Частиною 1 ст. 105 Цивільного кодексу України на учасників юридичної особи покладено обов'язок письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію про припинення юридичної особи протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення.
Статтею 209 Господарського кодексу України унормовано, що у разі нездатності суб'єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов'язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб'єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним. Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством.
Судом вірно встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Цивільного Кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", які передбачають обов'язкове внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи та оприлюдненню цих відомостей на порталі електронних сервісів, комісія з припинення вчинила всі необхідні дії і про необхідний результат надання передбачених законодавством адміністративних послуг свідчать наявні у справі документи. Зокрема, 30.11.2017 відбулося оприлюднення повідомлення про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", про встановлення строку до 30.02.2018 для заявлення кредиторських вимог, про склад комісії з припинення.
13.12.2017 Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було отримано письмове повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" про припинення платника податків з приєднаними до нього документами за встановленою формою та заявою про припинення платника податків № 8-ОПП.
Як зазначено судом першої інстанції, станом на 07.11.2018 органом доходів і зборів не було подано суду доказів дотримання положень Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс".
Але, визнання боржника банкрутом не тягне за собою наслідків у вигляді припинення юридичної особи, а вимоги Закону не встановлюють присічного строку для заявлення кредиторських вимог (як поточних, так і конкурсних) навіть під час здійснення ліквідаційної процедури, відповідно, суд правомірно визнав вирішення питання про визнання боржника банкрутом без наявності доказів проведення податковим органом перевірки платника у зв'язку з поданням заяви за формою № 8-ОПП.
Судом першої інстанції встановлено, що станом на 02.04.2018 на банківському рахунку товариства кошти відсутні, відкритим є банківський рахунок, що використовуватиметься у ліквідаційній процедурі, наймані працівники відсутні.
На підставі встановлених даних комісією з припинення було складено проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" станом на 15.08.2018, відповідно до якого непокритий збиток у розділі "пасив" підприємства становить 154 006,4 тис. грн., баланс по пасиву визначено у сумі 154005,1 тис. грн., що перевищує його активи, які складаються з округленої до 44,9 тис. грн. дебіторської заборгованості. Різниця між виявленою кредиторською заборгованістю та активами становить 153 960 240,49 грн..
Отже, як підтверджують матеріали справи та вірно встановлено судом, комісією з припинення товариства було встановлено, що вартості майнових активів юридичної особи, яка ліквідується за рішенням власника, недостатньо для погашення виявленої кредиторської заборгованості.
За наслідками аналізу офіційних фінансових звітів та податкової звітності товариства за попередні періоди, судом з'ясовано, що фінансово-економічне становище юридичної особи на момент звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є незадовільним, а подані документи свідчать про сталу і незадовільну тенденцію до перевищення пасивів над активами підприємства.
15.08.2018 позачерговими загальними зборами учасників товариства було затверджено проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" та ухвалено рішення про звернення до суду із заявою про порушення справі про банкрутство (рішення від 15.08.2018), на подачу якої уповноважено ліквідатора.
Заява про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" була подана до Господарського суду міста Києва 12.10.2018, тобто вже після спливу двомісячного строку з дня публікації повідомлення про його припинення та повідомлення податкового органу про необхідність проведення перевірки за п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, в Єдиному державному реєстрі містяться, серед іншого, такі відомості про юридичну особу як дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією (ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Порядок ліквідації юридичної особи, описаний у Цивільному та Господарському кодексах України у загальному передбачає певний перелік необхідних та обов'язкових до виконання заходів, які мають бути вчинені ліквідаційною комісією (ліквідатором) з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи, зокрема, стягнення дебіторської заборгованості; письмове повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи; закриття рахунків у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами в ході ліквідаційної процедури; інвентаризація майна; повернення майна від третіх осіб; повернення дебіторської заборгованості; проведення незалежної оцінки майна; закриття відокремлених підрозділів; звільнення працівників; повернення уповноваженим органам документів дозвільного характеру, початків, штампів; надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування звітності за останній звітний період, документів, первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірки юридичної особи, яка ліквідується та визначення наявності або відсутності відповідної заборгованості; складання проміжного ліквідаційного балансу тощо.
Отже, судом вірно встановлено, що загальний порядок ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс" був дотриманий.
Частиною 5 ст. 60 Господарського Кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.
Нормами ч. 1 ст. 37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру.
Відсутність майна, достатнього для розрахунків з кредиторами у підприємства, що ліквідується, підтверджено ліквідаційною комісією актами інвентаризації, даними офіційної звітності та відомостями державних реєстрів прав власності на нерухоме майно, заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, іпотек.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази та встановлені у ході судового розгляду обставини, зокрема, щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів, дані проміжного ліквідаційного бухгалтерського балансу боржника та фінансових звітів попередніх періодів та встановлено, що його пасиви перевищують активи, господарський суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби України у місті Києві залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 у справі №910/13711/18 залишити без змін.
Матеріали справи №910/13711/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко