Справа № 161/16044/16-к Провадження №11-кп/802/121/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ч.1 ст. 286 КК України Доповідач: ОСОБА_2
27 березня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12016030010003483 від 01 серпня 2016 року, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_8 , яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Луцька, Волинської області, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директор ТОВ «Павер Транс Трейд», раніше не судимий,
визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбуття призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу центру пробації;
-повідомляти уповноважений орган центру пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня» до ОСОБА_8 про відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_10 задоволено в повному об'ємі.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь Комунального підприємства «Луцька міська клінічна лікарня» витрати пов'язані із лікуванням потерпілого ОСОБА_10 в розмірі 7 116 гривень.
Цивільний позов адвоката ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, а також витрат пов'язаних з наданням правової допомоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 в користь потерпілого ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень, а також витрати пов'язані із наданням правової допомоги в розмірі 3 500 гривень.
Вироком вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він 01 серпня 2016 року близько 17год. 40 хв. в світлу пору доби, керуючи власним технічно справним автомобілем марки «БМВ730» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в лівому ряді правої смуги по вул. Ковельській в м. Луцьку зі сторони вул. Шевченка у напрямку виїзду з м. Луцька зі значним перевищенням швидкості, яка становила не менше ніж 98,3…102,6 км./год., проявив безпечність та неуважність, не вжив негайних заходів для її зменшення, не врахував дорожньої обстановки та не надав перевагу велосипедисту ОСОБА_10 , який перетинав проїзну частину по вул. Ковельській в напрямку вул. Старицького, внаслідок чого відбулося зіткнення і автомобіль та велосипед отримали механічні пошкодження, а велосипедист ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
У поданих на вирок апеляційних скаргах:
- обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації його дій, оскаржує вирок в частині вирішення цивільного позову, заявленого до нього Комунальним підприємством «Луцька міська клінічна лікарня» про стягнення витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого, оскільки присуджені до стягнення з нього кошти, на момент ухвалення вироку, були відшкодовані ним в добровільному порядку. У зв'язку із цим, просить вирок в цій частині змінити, в задоволенні позову, відмовити;
- представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичних обставин справи та правильність кваліфікації його дій, оскаржує вирок через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через його м'якість. Вказує, що призначене судом покарання за своїм розміром є явно несправедливим та призначене без достатнього врахування судом даних про особу обвинуваченого та без врахування думки потерпілого. Також не погоджується із вироком суду в частині вирішення цивільного позову, заявленого представником потерпілого. Просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 більш суворе покарання з позбавленням права керувати транспортними засобами, заявлений потерпілим цивільний позов задовольнити в повному об'ємі.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та виклав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, представника потерпілого, який відносно її задоволення заперечував, подану ним апеляційну скаргу підтримав, обвинуваченого та захисника, які відносно її задоволення заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України та висновок суду про доведеність його винуватості у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження ґрунтуються на зібраних у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку та перевірених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку, і які ніким з учасників судового провадження не оспорюються.
Як убачається із змісту мотивувальної частини вироку суду, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, характеризується виключно з позитивної сторони, в подальшому зобов'язувався дотримуватись бездоганної поведінки, в повному обсязі відшкодував завдану потерпілому майнову шкоду, а також думку самого потерпілого.
Активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування потерпілому майнової шкоди підставно віднесено судом до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого. Обставини, які обтяжують покарання, відсутні.
З урахуванням особи ОСОБА_8 , обставин, які пом'якшують його покарання, відсутність у нього обставин, які б обтяжували покарання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо призначення йому основного покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України та про можливість його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, із застосуванням до нього ст.75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що дозволить здійснювати контроль з боку уповноваженого органу з питань пробації за його поведінкою.
Виходячи з роз'яснень п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Погоджується апеляційний суд і з висновком суду про незастосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки такий висновок зроблений із урахуванням обставин вчинення злочину, його наслідків, і як пояснив сам обвинувачений, таке право безпосередньо пов'язане із його джерелом прибутку, а його позбавлення не дасть можливості ОСОБА_8 відшкодувати завдану потерпілому шкоду в повному об'ємі, тому посилання представника потерпілого на дану обставину в апеляційній скарзі є необґрунтованими.
Таким чином призначене обвинуваченому покарання без позбавлення його права керувати транспортними засобами не є надто м'яким, таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного. І таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Внаслідок вчиненого ОСОБА_8 злочину, потерпілий ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, зазнав, окрім фізичних ще й моральних страждань, які призвели до порушення звичних норм його життя, докладання зусиль для їх відновлення.
Доводи потерпілого та його представника про стягнення судом необґрунтовано малого розміру моральної шкоди є слушними і заслуговують на увагу.
Відповідно до п.1 ст.23 ЦК України, роз'яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При розгляді цивільного позову і визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався не в повній мірі.
Обговорюючи питання про визначення розміру моральної шкоди, суд першої інстанції не в повному обсязі врахував наслідки вчиненого обвинуваченим ОСОБА_8 злочину, що виразились у глибоких душевних стражданнях і призвели до вимушених та незворотних змін у житті потерпілого, з урахуванням його віку.
Тому, із урахуванням глибини душевних страждань, вимушених та незворотних змін у житті потерпілого ОСОБА_10 , які настали в результаті вчинення обвинуваченим злочину, апеляційний суд доходить висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди в його користь підлягає збільшенню.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_10 , апеляційний суд враховує положення ч.3 ст.23 ЦК України, згідно яких, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
А тому, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та викладені вище вимоги законодавства України з цього приводу, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, апеляційний суд вважає необхідним збільшити розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_10 до 40 000 грн.
З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову про стягнення на користь потерпілого ОСОБА_10 моральної шкоди підлягає зміні, а апеляція представника потерпілого частковому задоволенню.
Що ж стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про безпідставне задоволення заявленого до нього позову Комунальним підприємством «Луцька міська лікарня», апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні належні докази в підтвердження сплати таких сум обвинуваченим в добровільному порядку.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_8 в частині стягнення в користь потерпілого ОСОБА_10 моральної шкоди змінити.
Збільшити розмір стягнення моральної шкоди з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_10 до 40 (сорока) тисяч гривень.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: