Номер провадження 3/754/386/19
Справа №754/296/19
Іменем України
22 березня 2019 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Шмигельський Д.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 236580 від 24.12.2018 року, водій ОСОБА_1 24.12.2018 року о 00 годині 43 хвилини по вул. Драйзера, 2-Г в м. Києві, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків у відповідності до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечували. При цьому, у своїх поясненнях від 22.03.2019 року захисник вказує на те, що 24.12.2018 року ОСОБА_1 не здійснював керування автомобілем «Renault Logan», а лише знаходився на задньому пасажирському сидінні разом із громадянином ОСОБА_3. Більш того, на час, коли патрульний автомобіль під'їхав до автомобіля «Renault Logan» даний транспортний засіб руху взагалі не здійснював, а був припаркований на прилеглій до вул. Драйзера дорозі (по суті в тупіку). Однак, поліцейські не прийняли до уваги пояснення учасників події та склали протокол про адміністративне правопорушення саме відносно ОСОБА_1 При цьому, всупереч чинному законодавству, в складеному протоколі не вказано що послугувало причиною нібито зупинки громадянина ОСОБА_1, не зазначено який пункт правил дорожнього руху він порушив і чи порушив взагалі перед тим, як його було нібито зупинено та виявлені будь-які ознаки сп'яніння.
Натомість працівниками поліції було складено постанову серії НК № 559878 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст.126 КУпАП. В ній інспектор поліції Анісімов І.В. вказує, що 24.12.2018 року о 00 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Т. Драйзера, 2-г водій ОСОБА_1 керуючи т/з здійснив зміну напрямку руху праворуч не здійснивши при цьому світлового показника праворуч, чим порушив вимоги пункту ПДР 9.2.6.».
Однак, дане викладення подій інспектором поліції не відповідає дійсності, оскільки адреса по вул. Т. Драйзера, 2-Г розташована взагалі на іншому боці дороги і відповідно місце події не відповідає дійсному (і це підтверджується записом з нагрудної відеокамери поліцейських) та відповідно порушує вимоги ст. 283 КУпАП до складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також час, вказаний у постанові, не відповідає часу, який зафіксований на відео, яке було зроблено поліцейськими. Так, 24.12.2018 року о 00 год. 25 хв. поліцейські вже спілкувалися із ОСОБА_1, який в цей час фактично знаходиться за адресою вул. Т. Драйзера, 1/10. На думку захисника, дана постанова була складена фіктивно та вочевидь мала на меті штучне створення доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
До складеного поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №103794, за ознаками ч. 1 ст.130 КУпАП, додаються: пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відео з нагрудної камери «АА 00878». Однак, по-перше, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 при відібранні в них пояснень поліцейськими були фактично позбавлені можливості викласти свої власні покази з приводу події, яка мала місце 24 грудня 2018 року о 00 год. 25 хв. (а не у 00 год. 43 хв. як вказано в поясненнях, які штучно підігнані під час, вказаний у протоколі серії БД № 236580) під час складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП, оскільки поліцейськими були надані свідкам на підпис друковані бланки із вже заздалегідь визначеними обставинами події. Такі бланки фактично були підписані за одну хвилину (час відібраних пояснень в двох бланках однаковий) обома свідками, що свідчить про їх цілковитий формалізм та відсутність в них відображення дійсного перебігу обставин події. А тому такі бланки жодним чином не можуть вважатися поясненнями свідків по своїй суті і відповідно вони не можуть бути визнані судом як допустимі та належні докази по справі. До того ж в цих так званих поясненнях взагалі відсутня дата їх відібрання.
По-друге, дані «пояснення» були відібрані у свідків о нібито 00 годині 43 хвилин (знов таки підігнані під час, вказаний у протоколі серії БД № 236580 вочевидь з метою штучного створення доказу винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП). Однак час події вказаний у відповідному протоколі та поясненнях свідків зовсім не співпадає із часом, зафіксованому на відео, які зробили поліцейські - 00 година 25 хвилин.
До того ж, на тому ж відео зафіксовано, як свідки неодноразово заявляють, що вони не бачили, щоб громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем, не бачили щоб автомобіль був зупинений патрульним автомобілем поліції, однак поліцейські ігнорують ці висловлювання свідків і натомість фактично вмовляють їх підписати друковані бланки із вже заздалегідь визначеними обставинами події у вигляді пояснень відносно водія - відео з 01 хв. 00 сек. - 02 хв. 40 сек. відео з камери «АЛ 00878». Відповідно, чи дійсно саме громадянин ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, щоб можна було стверджувати що саме він був водієм та чи взагалі рухався автомобіль - свідкам фактично відомо не було.
Більше того, на тому ж відео зафіксовано, як водій ОСОБА_7 (01 хв. 43 сек. відео), намагається пояснити в присутності свідків, що саме він є водієм і його не спинили працівники поліції, а під'їхали до вже припаркованого автомобіля,.
Як вказує захисник, на відео, яке було зроблено з нагрудної відео камери «АА 00878» та надано суду на підтвердження нібито винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, не зафіксовано, що саме ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу, воно не співпадає ні з місцем зупинки транспортного засобу, ні із часом події, які зазначені у протоколі та зафіксовані на відео. Відповідно підтвердити за ним що саме ОСОБА_1 керував будь-яким транспортним засобом не є можливим. Більше того, на відео зафіксовано, що автомобіль марки Рено Логан, днз НОМЕР_2, припаркований на прилеглій до вулиці Т. Драйзера дорозі (а по суті тупику), а не на узбіччі проїзної частини, як скоріш за все було б у випадку здійснення зупинки автомобіля під час руху патрульним екіпажем поліції.
Посилаючись на викладені обставини, захисник вважає, що факт керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є недоведеним, тому просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, допитавши свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, переглянувши СД-диск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долучений до матеріалів справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № БД № 236580 від 24.12.2018 року, водій ОСОБА_1 24.12.2018 року о 00 годині 43 хвилини по вул. Драйзера, 2-Г в м. Києві, керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Від огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків у відповідності до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
На підтвердження викладених обставин до протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та відео з нагрудної камери «АА 00878».
Натомість, допитаний в суді свідок ОСОБА_9 зазначив, що не бачив хто керування автомобілем «Renault Logan». Коли його зупинили, він бачив двох чоловіків, один з яких казав поліцейським що він є водієм транспортного засобу, інший що він не є водієм тому відмовляється проходити огляд на стан сп'яніння.
Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_7 зазначив, що за усною домовленістю з ОСОБА_10 він протягом останніх 6 місяців керував автомобілем «Renault Logan». 24.12.2018 року на вказаному автомобілі заїхав за ОСОБА_1 та кумом. Зупинився біля кафе «Водолей» та пішов до туалету. Коли повернувся, побачив що біля авто стоять патрульні, яким намагався пояснити, що саме він є водієм даного автомобіля, проте його пояснення не були взяті до уваги, жодних документів не брали. Натомість, патрульні силоміць посадили ОСОБА_1 до службового автомобіля та відвезли до відділку.
Зазначені свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обставини підтверджуються відеозаписом, який міститься у матеріалах справи.
Інших доказів за підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
При таких обставинах суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Д.І. Шмигельський