про закриття провадження у справі
Справа № 500/444/19
27 березня 2019 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Міська І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_3 до Борщівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до Борщівської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 вересня 2016 року відповідно до розпорядження міського голови від 21.09.2016 року № 199 позивача звільнено з роботи згідно п. 2 ст. 36 КЗпП.
На час звільнення у Борщівській міській раді існувала заборгованість по виплаті Позивачу грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки, яка не була нарахована на дату звільнення та відповідно не виплачена, що встановлено проведеним Управлінням Держпраці у Тернопільській області інспекційним відвідуванням в Борщівській міській раді.
І тільки після проведення перевірки розпорядженням міського голови від 16.07.2018 року № 145 Позивачу у липні 2018 року нараховано грошову компенсацію за невикористані 12 календарних днів відпустки в сумі до виплати 1163, 80 грн., які виплачені 25.07.2018 .
Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
05 березня 2019 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначається, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Тобто, дана справа не належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
07 березня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 27 березня 2019 року о 10:15 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив закрити провадження у справі, посилаючись на відзив на позовну заяву від 07.03.2019 року.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працював у відповідача на підставі строкового трудового договору укладеного на виконання переліку робіт у звязкі із його закінченням і 23 вересня 2016 року відповідно до розпорядження міського голови від 21.09.2016 року № 199 позивача звільнено з роботи згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України, отже даний спір виник в порядку трудового законодавства і не пов'язаний із проходженням позивачем публічної служби.
Виходячи із зазначеного, суд вважає, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Тобто, він не належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Так, відповідно до статті 19 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян па публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, спір між позивачем та Борщівською міською радою не є публічпо-правовим, а приватноправовим з наступних підстав.
Як відомо, основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору. При цьому участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб'єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Така правова позиція, зокрема, зазначена у рішенні Верховного Суду, ухваленому у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 4 вересня 2018 року у справі № К/9901/47078/18 за позовом до державного реєстратора про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.
Аналіз фактичних обставин справи № 500/444/19 дає підстави вважати, що між учасниками справи існує трудовий спір, який ґрунтується на положеннях статті 117 Кодексу законів про працю України і полягає у приватному праві позивача на отримання від відповідача коштів у вигляді середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Борщівська міська рада у цих відносинах не здійснює владних управлінських функцій.
Крім того, позивач ОСОБА_3 працював у Борщівській міській раді за строковим трудовим договором на посаді, яка взагалі не була передбачена штатним розписом Борщівської міської ради і не відносилась до посад посадових осіб місцевого самоврядування в розумінні Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". У зв'язку із цим трудова діяльність ОСОБА_3 у Борщівській міській раді не є публічною службою, яка передбачена у пункті 2 частини першої статті 19 КАСУ. Це підтверджується також тим, що при прийнятті на роботу за строковим трудовим договором ОСОБА_3 присяги посадової особи місцевого самоврядування не складав та йому не присвоювався ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Додатково суд зазначає, що спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, до юрисдикції загальних судів відносяться, зокрема, справи, які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Нормативний підхід до розуміння наведених вище норм процесуального Закону в контексті обставин справи дає підстави, вважати, що відносини, які склалися між відповідачем та ОСОБА_3. не пов'язані з питаннями прийняття чи проходження ним саме публічної служби.
Спір між сторонами за своєю суттю стосується трудових відносин, що не мають ознак публічної служби, а бездіяльність Борщівської міської ради у цьому випадку не є реалізацією суб'єктом владних повноважень (його посадовою особою) владних управлінських функцій.
Враховуючи викладене, суд встановив, що за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № К 9901/1489/ 18 (№802/3530/14-а).
Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України провадження у справі підлягає закриттю, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд роз'яснює позивачеві, що даний спір, за правилами предметної підсудності, має розглядатися Борщівським районним судом Тернопільської області (місцезнаходження: вулиця Січових Стрільців, 11, Борщів, Тернопільська, 48700) за правилами цивільного судочинства.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139,238, 243 КАС України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1) до Борщівської міської ради (вул. Грушевського 2, м. Борщів, Тернопільської обл., 48702, код ЄДРПОУ 04058485) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Копію ухвали надіслати сторонам про справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя Подлісна І.М.