28 березня 2019 року справа № П/811/2694/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в загальному позовному провадженні з викликом сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Креатив» (далі - Товариство) до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 липня 2015 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним та імпортним операціям у загальній сумі 58746546,48 грн.
У судовому засіданні представник Товариства підтримала позов.
Пояснила, що податковий орган притягнув до відповідальності за межами граничного строку, який встановлено ГК України.
Водночас, стверджувала, що податковий орган припустився помилки, обчислюючи розмір пені.
На її думку, податковий орган неправильно визначив строк порушення термінів розрахунків, оскільки враховував дату надходження і повернення коштів на поточний рахунок, а не на розподільчий рахунок банківської установи.
Представник відповідача заперечив стосовно задоволення позову.
Пояснив, що до спірних правовідносин застосовуються строки, які встановленні ПК України (1095 днів з дня вчинення порушення).
Стверджував, що для визначення строку затримки терміну розрахунків треба враховувати дату надходження коштів на поточний рахунок платника податків.
Ухвалою суду від 25 березня 2019 року прийнято рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 5 а.с.24).
Ухвалою суду від 28 березня 2019 року відповідача замінено його правонаступником (процесуальне правонаступництво) (Том 5 а.с.35).
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, у червні 2015 року податковий орган провів документальну позапланову перевірку Товариства стосовно дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за період з 01 жовтня 2013 року по 11 червня 2015 року (Том 1 а.с.13-28).
Ревізори перевіряли надходження коштів від експортних операцій і повернення коштів щодо імпорту.
Ревізори зробили висновок, що мали місце порушення строків розрахунків.
Кінцевим строком повернення і сплати коштів вважали час їх зарахування на поточний рахунок Товариства.
Керівник Управління прийняв податкове повідомлення-рішення від 03 липня 2015 року, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним та імпортним операціям у сумі 58746546,48 грн. (Том 1 а.с.29).
Пеня стосовно експорту склала 46137172,91 грн., а щодо імпорту - 12609373,57 грн.(Том 4 а.с.80-92).
Товариство ж кінцевим строком повернення і сплати коштів вважає час їх зарахування на розподільчий рахунок банківської установи.
За його розрахунками пеня має становити 43116853,64 грн. і 10934873,77 грн. (Том 4 а.с.224-236).
Перевіривши розрахунок позивача, податковий орган не висловив застережень стосовно допущення арифметичних помилок.
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, приписами статті 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Приписами пункту 40.1 статті 40 ПК України передбачено, що цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.
Приписами пункту 58.2 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, застосування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності регулюється виключно ПК України.
Приписами пункту 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Податковий орган дотримався цього строку, приймаючи податкове повідомлення-рішення.
Приписами статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунка (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Отже, початком відліку граничного строку зарахування іноземної валюти є дата виписки вивізної вантажно-митної декларації, а не час переміщення товару через кордон.
Це чітко прописано в Законі і не допускає інших тлумачень.
Приписами пункту 1 постанови НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 01 грудня 2014 року №758 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Податковий орган допустив помилку при визначенні дня зарахування іноземної валюти.
Оскільки кошти (валюта) перераховувалась на рахунки Товариства, які відкриті у банківській установі, то датою їх зарахування є дата зарахування на розподільчий рахунок.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що відповідач допустив помилку і при обчисленні суми пені.
Правильним розрахунком є розрахунок Товариства, в якому податковий орган не виявив арифметичних помилок.
Отже, оскаржене рішення податкового органу є протиправним лише в частині нарахування пені у сумі 4694819,07 грн.
Тому, його треба скасувати у цій частині.
За таких обставин позов належить задовільнити частково.
Судові витрати у справі складають з судового збору у сумі 487,20 грн. та оплати за проведення економічної експертизи - 24948 грн. (Том 1 а.с.2, Том 4 а.с.8)
Суд розподіляє судові витрати за правилами приписів частини 3 статті 139 КАС України, враховуючи, що позов задоволено на 8% від суми майнової вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 03 липня 2015 року, яким приватному акціонерному товариству «Креатив» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків по експортним та імпортним операціям у сумі 58746546,48 грн., в частині грошового зобов'язання - 4694819,07 грн.
У іншій частині позову відмовити у задоволенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на користь приватного акціонерного товариства «Креатив» судові витрати у сумі 2034,82 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_1