про повернення позовної заяви
26 березня 2019 рокум. Ужгород№ 260/292/19
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
11 березня 2019 року Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду позовну заяву було залишено без руху та відповідно до вимог КАС України надано строк для усунення вказаних недоліків, в т. ч. необхідності зазначення причин пропуску строку звернення до суду для оскарження в 2019 році Наказу Чопської митниці Міндоходів №50 -о від 16.04.2015р.
22 березня 2019 року заявником було подано до суду клопотання, де зазначено, що на виконання Ухвали від 11 березня 2019 року подає заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з поважних причин.
У вказаній заяві зазначено, що Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 січня 2015 року у справі №308/603/15-к відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід з визначенням розміру застави, в разі внесення якою на нього було покладено обов'язок не відвідувати місце роботи (Чопську митницю Міндоходів).
І тільки 05 березня 2018 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинувачення ОСОБА_1 направлено до суду.
Позивач вважає, що оскільки розгляд кримінального провадження у його справі на сьогоднішній день не закінчено, то в силу ч.3 ст.315 КПК України у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування вважається продовженим, за таких обставин, обов'язок не відвідувати місце роботи, покладений на позивача станом на сьогодні діє, відтак вважає, що про своє звільнення позивач міг дізнався тільки 13 лютого 2019 року, після надання доступу Прокуратурою Закарпатської області до матеріалів службового розслідування, проведеного згідно наказу Закарпатської митниці ДФС від 20.01.2015 року.
Суд зазначає, що запобіжний захід, який було обрано до позивача у вигляді заборони відвідувати місце роботи був покладений строком на два місяці, що було зазначено в самій Ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22.01.2015 року (строк дії ухвали закінчується о 12год. 30хв. 20 березня 2015 року).
Доказу про продовження строку запобіжного заходу позивачем не надано тому слід вважати, що в березні 2015 року закінчився строк дії вищезгаданої ухвали про заборону відвідувати місце роботи, а отже позивач не був позбавлений права на ознайомлення із наказом.
Крім того, в ухвалі було зазначено, що тільки у разі внесення застави на позивача покладаютья обов'язки, але доказів того, що позивачем було внесено заставу суду також не додано.
Вищенаведене узгоджується з ч.5 та ч.6 ст.194 КПК України, (в редакції від 17.01.2015р., чинній на момент винесення ухвали) де вказано, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Крім того ч.2 ст.94 КАС України, передбчено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст.94 КАС України, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Суд зазначає, що подана позивачем Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 січня 2015 року не завірена належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачу 15 квітня 2015 року о 10:50 год. членом комісії з проведення службового розслідування було надано акт службового розслідування для ознайомлення, але з невідомих причин від ознайомлення та підписання акту службового розслідування позивач відмовився, що дає підстави вважати, що позивач навмисно уникав можливості ознайомлення з наказом з невідомих суду причин.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поважних причин по справі де оскаржується в 2019 році Наказ від 16.04.2015р.
Роз'яснити позивачу, що в силу ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 122, 123, 161,169, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з поважих причин - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправним наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П. Микуляк