06 березня 2019 року м. Ужгород№ 807/58/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Петрус К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1, представник - не з'явився,
відповідача: ГУ ДФС у Закарпатській області, представник - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 березня 2019 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017 року за №420987-13 ГУ ДФС у Закарпатській області.
Позовна заява вмотивована тим, що 07.08.2017 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2017р. за №420987-13 ГУ ДФС у Закарпатської області.
Позивач вважає, що відповідно до ст.265 ПК України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю, відтак транспортний податок згідно з нормами діючого Податкового кодексу України є місцевим податком, водночас особливість місцевих податків полягає у тому, що вони за законом не можуть бути встановленні безпосередньо рішенням Верховної Ради України.
Так, відповідно до п.8.3 ст.8 ПК України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Позивач зазначив, що з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, очевидним є протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2017 рік.
У судове засідання позивач не з'явився, але ним було подано клопотання, яким позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності.
Представником відповідача до суду було подано відзив, відповідного до якого зазначив, що із набранням чинності положеннями Податкового кодексу України від 01.01.2015 року, власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) є платниками транспортного податку, відповідно належний позивачеві автомобіль 2016 року випуску, який придбано позивачем та зареєстровано 27 січня 2017 року, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) автомобіль позивача є об'єктом оподаткування у 2017 році відповідно до приписів ст.267 ПК України, а відтак винесене відповідачем оскаржуване рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданому запереченні та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 12 2014 N 71-УІІІ, яким, шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, введено транспортний податок. За приписами ст.265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктивними оподаткування.
Відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Базою оподаткування у відповідності до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті.
Згідно з пп.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
При цьому календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті (п.267.4 ст.267 ПК України).
Відповідно до пп.267.6.1 п.267 ст.267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Пп.267.6.2 п.267 ст.267 ПК України встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до пп.267.8.1 п.267.8 ст.267 ПК України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Отже, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) є платниками транспортного податку.
Враховуючи, що належний позивачеві автомобіль 2016 року випуску, який придбано позивачем та зареєстровано 27 січня 2017 року, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) автомобіль позивача є об'єктом оподаткування у 2017 році відповідно до приписів ст.267 ПК України.
Рішенням Ужгородської міської ради 27 сесії 6-го скликання від 9 липня 2015 року N 1747 "Про затвердження положення про транспортний податок у м. Ужгород" встановлено на території м. Ужгород у 2015 році транспортний податок. Відповідне рішення Ужгородської міської ради було офіційно опубліковано в газеті «Ужгород» 22 серпня 2015 року.
Відповідно до ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до п.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно, в склад якого, відповідно до пп.265.1.2 п.265.1 ст.265 ПК України входить транспортний податок.
Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" N 71-УІІІ від 28 грудня 2014 року не вносились зміни до елементів податків, а запроваджено новий вид податку на майно - транспортний податок..
Відповідно до п.7.3 ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Ч.2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За встановлених обставин, з урахуванням чинного законодавства України, суд вважає, що доводи позивача спростовуються дослідженими доказами.
При цьому, відповідач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року за №420987-13 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяОСОБА_3