Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 березня 2019 р. Справа№200/2676/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення про відмову в призначенні пенсії № 212 від 11.12.2018 року протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення про відмову в призначенні пенсії № 212 від 11.12.2018 року протиправним та зобов'язання вчинити певні дії. Просив визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.12.2018 року № 212 про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років та не включення до страхового стажу роботи періоди роботи внесені до трудової книжки ОСОБА_1 в колгоспі імені Калініна з 25.05.1991 року по 28.01.1992 року, з 07.08.1994 року по 03.03.1998 року на посаді головного енергетика, з 05.03.1998 року по 03.02.2000 року в колгоспі імені Калініна на посаді інженера - електрика; зобов'язати відповідача включити вказані періоди роботи до страхового стажу та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з урахуванням пільги передбаченої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі зменшенням пенсійного віку на 10 років з моменту звернення за призначенням пенсії з 12.09.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням начальника Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Котової Ю.В. від 11.12.2018 року № 212 позивачу було відмовлено у призначенні пільговї пенсії з тих підстав що позивачем не надано довідку за формою 122 та будь яких інших первинних документів, що підтверджують перебування в зоні Чорнобильської АЄС. Отже, позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, у зв'язку з чим звернувся до суду.
26 лютого 2019 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
Представник відповідача, був належним чином повідомлений про розгляду справи судом, про що свідчить поштове повідомлення, свої правом не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву.
У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з чим суд приходить висновку про необхідність вирішення спору за наявними матеріалами справи.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2.
12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком згідно до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.12.2018 року № 212позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що позивач не надав довідку за формою 122 та будь яких інших первинних документів, що підтверджують перебування в зоні Чорнобильської АЄС. Крім того позивачу не було зараховано періоди роботи до страхового стажу з 25.05.1991 року по 28.01.1992 року у колгоспі ім.. Калініна у зв'язку з відсутністю встановлених та фактично відпрацьованих трудоднів; з 07.08.1994 року по 03.03.1998 року у колгоспі імені Калініна, у зв'язку з відсутністю встановлених та фактично відпрацьованих трудоднів; з 05.03.1998 року по 03.02.2000 року у зв'язку з неспівпадінням печатки при звільненні з назвою підприємства при прийомі на роботу. Отже, з урахуванням вищевикладеного, страховий стаж заявника складає 16 років 0 місяців, у зв'язку з чим позивачу і було відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілі від Чорнобильської катастрофи, а саме особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Згідно вказаного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, документ, який засвідчує особливий статус особи, а саме посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Отже, при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для підтвердження статусу потерпілої особи від Чорнобильської катастрофи обов'язково надаються: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, а також довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Як було встановлено судом, позивачем до заяви про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було додано, зокрема, копію паспорту та ідентифікаційного коду; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році НОМЕР_2, трудову книжку НОМЕР_3; військовий квиток НОМЕР_4; диплом НОМЕР_5; довідку № 92 від 03.04.1996 року про перебування в зоні ЧАЕС.
Це свідчить про те, що підстави на які посилалось Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відмовляючи в призначенні Позивачу пенсії на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є неправомірними.
Таким чином, враховуючи зазначені вище обставини, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, а тому Ясинуватське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірно відмовило позивачу у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Щодо позовних вимог про зарахування страхового стажу позивача за періоди його роботи в колгоспі імені Калініна з 25.05.1991 року по 28.01.1992 року, з 07.08.1994 року по 03.03.1998 року на посаді головного енергетика, з 05.03.1998 року по 03.02.2000 року в колгоспі імені Калініна на посаді інженера - електрика, суд зазначає наступне.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_6 позивач працював колгоспі імені Калініна з 25.05.1991 року по 28.01.1992 року (запис № 18), з 07.08.1994 року по 03.03.1998 року на посаді головного енергетика (записи № 25 та № 26), з 05.03.1998 року по 03.02.2000 року в колгоспі імені Калініна на посаді інженера - електрика (записи № 27, 28). Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.
Трудова книжка, відповідно до положення ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, суд зазначає, що позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства.
Разом з тим, суд звертає увагу, що за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії відповідачем було прийняте відповідне рішення, а тому в даному випадку належним та допустимим способом захисту порушеного права позивача є скасування рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 11.12.2018 № 212 про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями частини 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.
Оскільки суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати страховий та пільговий стаж позивача, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву з врахуванням вищенаведених обставин.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог яке полягає у визнанні протиправними дії відповідача, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, м-н. Гідростроітелів, 12, ЄДРПОУ 37544393) про визнання рішення про відмову в призначенні пенсії № 212 від 11.12.2018 року протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, м-н. Гідростроітелів, 12, ЄДРПОУ 37544393) від 11.12.2018 року № 212 про відмову призначенні пенсії ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).
Зобов'язати Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, м-н. Гідростроітелів, 12, ЄДРПОУ 37544393) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) від 12.09.2018 року № 946 про призначення йому пенсію за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, із зменшенням пенсійного віку на 10 років, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі частини першої статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) періоди його роботи: в колгоспі імені Калініна з 25.05.1991 року по 28.01.1992 року, з 07.08.1994 року по 03.03.1998 року на посаді головного енергетика та з 05.03.1998 року по 03.02.2000 року в колгоспі імені Калініна на посаді інженера - електрика.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 86020, Донецька область, м-н. Гідростроітелів, 12, ЄДРПОУ 37544393) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.