№2-236/2010
19 січня 2010 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Діденко С.О.
секретаря Сухіна О.Ю.
за участю позивача ОСОБА_1
адвокат ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ шахта “Алмазна” про відшкодування моральної шкоди,
18 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ДП “Добропіллявугілля” ВП “Шахта “ОСОБА_3” про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що він знаходився у трудових відносинах з ВП шахта “Алмазна” ДП “Добропіллявугілля”, працював підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Під час роботи 28 січня 2008 року він був травмований, в результаті цього він отримав травму у вигляді закритого осколкового перелому нижньої третьої малої бедрової кістки з права, двулодижечного перелому без зміщення, що підтверджується актом форми Н-1№ 2 від 30.01.2008 року, форми Н-5 від 30.01.2008 року. Довідкою МСЕК від 23.09.2008 року, він визнаний інвалідом 3 групи та йому встановлено 30% втрати працездатності безстроково.
Після встановлення йому втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, де йому були призначені страхові виплати, а саме: одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.
У грудні 2009 року він з письмовою заявою звернувся до відповідача з приводу відшкодування йому моральної шкоди, але відповіді не отримав, тому звернувся з позовом про відшкодування моральної шкоди безпосередньо до суду.
Вважає, що внаслідок виробничої травми йому заподіяні фізичний біль, і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з травмою цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні. Після обстеження на МСЄК, його стан здоров”я не змінився, він постійно відчуває біль у правій нозі. У нього з'явилося відчуття страху, що його здоров”я не відновиться ніколи.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги й просить суд поновити йому строк для звернення до суду за захистом своїх прав, як пропущений з поважних причин, так як він довгий час хворів, та стягнути з ДП “Добропіллявугілля” ВП ш. “Алмазна” моральний збиток у розмірі 30000 гривень, виходячи зі ступеня заподіяних йому моральних страждань і порушення життєвого укладу, викликаних ушкодженням здоров'я, а також ступеня втрати професійної працездатності.
Представник відповідача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, проти задоволення позову заперечує тому, що позивач безпідставно посилається на норми Закону України “Про охорону праці” та Цивільний Кодекс України та вважає, що позивач пропустив тримісячний термін, для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню .
Свій висновок суд обґрунтовує наступним:
У судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з ВП шахта «Алмазна” ДП «Добропіллявугілля» , працював гірником очисного забою 5 розряду підземно. Під час роботи 28 січня 2008 року він був травмований, в результаті цього він отримав травму у вигляді закритого осколкового перелому нижньої третьої малої бедрової кістки з права, двулодижечного перелому без зміщення, що підтверджується актом форми Н-1№ 2 від 30.01.2008 року, форми Н-5 від 30.01.2008 року. Довідкою МСЕК від 23.09.2008 року, він визнаний інвалідом 3 групи та йому встановлено 30% втрати працездатності безстроково.
Зазначені обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи, дослідженими в ході судового розгляду й по суті сторонами не оскаржуються.
Розв'язуючи питання про обґрунтованості вимог позивача, суд виходить із вимог ст.237-1 КЗпП України, яка визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як вбачається з положень вищеназваної статті, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата ним нормальних життєвих зв'язків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушень законних прав робітника.
Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або ушкодженням здоров”я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Ст.13 вказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів , а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров"я ОСОБА_4 заподіяно з вини ДП «Добропіллявугілля» ВП “Шахта “ОСОБА_3”, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку на виробництві.
Як вбачається із рішення Конституційного суду від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 по справі № 1-32/2008, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
На підставі викладеного, суд вважає про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 до ДП “Добропіллявугілля” ВП “Шахта “ОСОБА_3” про відшкодування моральної шкоди, так як в наслідок виробничої травми позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров”я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров”я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичайного образу життя, вимагають від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.
Дані обставини знайшли своє підтвердження поясненнями позивача, матеріалами справи, дослідженими і проаналізованими в ході судового розгляду.
Визначаючи розмір суми морального збитку, суд виходить з розміру позовних вимог позивача, ступеню порушень його життєвих зв'язків, характеру додаткових зусиль в організації подальшого життя, погіршенням здоров”я та душевного балансу, а також з урахуванням розумності і справедливості вважає позов підлягаючим частковому задоволенню і стягненню з ДП «Добропіллявугілля» ВП ш. “Алмазна” на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суми в розмірі 10000 грн.
В іншій частині позову слід відмовити.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача з приводу поважності пропуску строку для звернення до суду за захистом своїх прав, тому позивачу слід поновити цей строк.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовій збір у розмірі 17 грн. та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
На підставі ст.ст.233, 237-1 КЗпП України, Закону України “Про охорону праці”, керуючись ст. ст. 5,10,60, 88,212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ “Шахта “ОСОБА_3” про відшкодування моральної шкоди,- задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений термін для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди з 23.09.2008року.
Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» Відокремлений підрозділ “Шахта “ОСОБА_3” на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 10000,00 (десять тисяч ) гривень .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства “Добропіллявугілля” ВП “Шахта “ОСОБА_3” на користь держави судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять) грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 15 (п'ятнадцять) грн..
Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Головуючий суддя С.О. Діденко