27.03.2019 Справа № 920/190/19
Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/190/19 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909),
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (41100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1),
про стягнення 78597,98 грн. на підставі додаткового договору № 1 до договору карткового банківського рахунку № 011/9865/46087 від 15.11.2011 про встановлення кредитної лінії, укладеного між сторонами,
представники сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився.
Позивач - Акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) звернувся з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 78597,98 грн. за додатковим договором № 1 до договору карткового банківського рахунку № 011/9865/46087 від 15.11.2011 про встановлення кредитної лінії, укладеним між сторонами, яка складається із: заборгованості за дозволеним овердрафтом в сумі 70000,00 грн., заборгованості за недозволеним овердрафтом в сумі 8597,98 грн.; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за додатковим договором № 1 до договору карткового банківського рахунку № 011/9865/46087 від 15.11.2011, укладеним між сторонами щодо погашення кредитної заборгованості.
Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву № 114/5-144232 від 15.02.2019 про забезпечення позову, в якій просить суд прийняти зазначену заяву до розгляду, вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно позичальника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (41100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), яке належить йому на праві власності, а саме на: нежитлове приміщення, загальною площею: 237,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Шевченка, буд. 45.
В обгрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог укладеного між сторонами договору, не виконав взяті на себе зобов'язання, взагалі не виходить на зв'язок, уникає спілкування з працівниками банку, не здійснює будь-яких платежів, а тому у позивача є сумніви щодо можливості реального виконання відповідачем рішення суду, у випадку задоволення позову.
Ухвалою суду від 27.02.2019 відкрито провадження у справі № 920/190/19 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено розгляд даної справи по суті на 27.03.2019 о 12 год. 30 хв., а також прийнято та призначено до розгляду заяву представника позивача - Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) № 114/5-144232 від 15.02.2019 про забезпечення позову у справі № 920/190/19 у судовому засіданні на 27.03.2019, 12:30 з повідомленням учасників справи.
За результатами розгляду заяви представника позивача про забезпечення позову судом постановлено відповідну ухвалу від 27.03.2019 у справі № 920/190/19, відповідно до якої у задоволенні заяви представника позивача - Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) № 114/5-144232 від 15.02.2019 про забезпечення позову у справі № 920/190/19 відмовлено.
27.03.2019 представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення форми № 119, повернуті на адресу суду відділенням поштового зв'язку.
Відповідач відзиву на позовну заяву, будь-яких пояснень, клопотань чи заяв станом на 27.03.2019 не подав.
Відповідно до частини дев'ята статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників сторін.
В судовому засіданні 27.03.2019 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
15.11.2011 між сторонам укладено додатковий договір (про встановлення кредитної лінії) № 1 до договору карткового банківського рахунку № 011/9865/46087 (далі - додатковий договір) відповідно до якого банк зобов'язався встановити відповідачу кредитну лінію до поточного рахунку в розмірі: 70000,00 грн., а відповідач зобов'язався належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитами у розмірі: 30,0 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів позивача, та виконати всі інші зобов'язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.
Строк дії кредиту - по 15.11.2013 включно (пункт 1.2 додаткового договору).
Згідно з пунктом 1.4 додаткового договору, кредит надається з метою фінансування господарської діяльності відповідача.
Відповідно до пункту 3.1 додаткового договору, обов'язковою умовою надання кредиту відповідачу є наявність підписаного між відповідачем та страховою компанією договору страхування на користь кредитора як вигодонабувача.
Пунктом 3.2 додаткового договору визначено, що за умови наявності підписаного договору страхування, кредитор зобов'язується здійснювати платежі з рахунку позичальника, зазначеного в пункті 1.1 цього договору, у разі відсутності (недостатності) на ньому грошових коштів у межах встановленого банком кредиту до закінчення строку дії кредиту, зазначеного в пункті 1.2 цього договору. З моменту здійснення таких платежів позивач вважається таким, що надав відповідачу кредит на суму здійснених позивачем платежів.
Згідно з пунктом 2.1 додаткового договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 30 % річних.
Нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за фактичний строк користування кредитом не рідше одного разу на місяць не раніше 25 числа кожного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання позичальником кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди - з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів, по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно (пункт 2.3 додаткового договору).
Відповідно до пункту 5.1 додаткового договору, позичальник (відповідач) зобов'язаний виконати зобов'язання за цим договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, штрафи та інші платежі) у порядку, визначеному договором.
Згідно з пунктом 5.2 додаткового договору, позичальник (відповідач) зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладання цього договору) датою розрахунку процентних платежів, зарахувати на рахунок щомісячний обов'язковий внесок в сумі не менше 15 (п'ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на день розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами кредитора, або суми залишку заборгованості, якщо вона менше за зазначену фіксовану суму. При цьому, залишок заборгованості, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового внеску, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості та не включає суму не внесеного позичальником щомісячного обов'язкового внеску попередніх періодів.
Внесення щомісячного внеску здійснюється позичальником шляхом зарахування грошових коштів на рахунок. При цьому позичальник зобов'язаний враховувати час зарахування коштів на рахунок, який залежить від обраного позичальником способу платежу і може складати до 2-х банківських днів з моменту внесення коштів до моменту зарахування коштів на рахунок (пункт 5.5 додаткового договору).
Відповідно до пункту 12.1 додаткового договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов'язань.
Згідно з пунктом 8.1 додаткового договору, у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань (обов'язків) за цим договором, а також інших обставин, які на думку позивача, свідчать про те, що зобов'язання відповідача за договором не будуть виконанні (обставини дефолту) позивач має право вимагати дострокового повного/часткового виконання відповідачем зобов'язань за цим договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, комісій, штрафів та інших платежів відповідно до умов цього договору.
За приписами частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.
З розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що відповідач допускав порушення зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів, зокрема не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості та відсотків за кредитом.
У зв'язку з зазначеним банк направив відповідачу вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 114/5-138614 від 20.12.2018, в якій посилаючись на вимоги статей 625, 1050 Цивільного кодексу України, вимагав достроково погасити кредит у сумі 70000,00 грн. Направлення даної вимоги відповідачу підтверджується копіями фіскального чеку № 00275010021614 від 20.12.2018, опису вкладення у лист з оголошеною цінністю та списку згрупованих поштових відправлень листів за 20.12.2018 (а.с. 30-31).
Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок зі сплати кредитних коштів за додатковим договором не виконав, грошові кошти не повернув, у зв'язку із чим у нього станом на 28.12.2018 виникла заборгованість у сумі 78597,98 грн., в тому числі 70000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 8597,98 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом.
Відповідач не подав ні доказів сплати заборгованості, ні аргументованих заперечень проти позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 78597,98 грн., в тому числі 70000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 8597,98 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача у даній справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1921,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 123, 129, 185, 233, 236-238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (41100, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лескова, буд. 9, ідентифікаційний код 14305909) заборгованість у сумі 78597,98 грн., в тому числі 70000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 8597,98 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 28 березня 2019 року.
Суддя ОСОБА_3