28 березня 2019 року Справа № 915/690/19
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури (пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500)
в інтересах держави до відповідачів:
Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404);
Фермерського господарства «АГРОСФЕРА+» (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39451416),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
про: визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -
25.03.2019 заступник керівника Вознесенської місцевої прокуратури (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-33) 2146 вих.19 від 21.03.2019 в інтересах держави до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Фермерського господарства "АГРОСФЕРА+", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про:
1) визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду з даним позовом;
2)визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства в Миколаївській області від 03.07.2015 №3856-сг, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 8,5 га для ведення фермерського господарства в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району;
3) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області від 22.03.2016 № 14-2140/14-16-СГ, яким ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 7,6704 га (кадастровий помер НОМЕР_2) для ведення фермерською господарства в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району;
4)визнання недійсним укладеного 29.04.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру в Миколаївській області та ОСОБА_1 договору про надання в оренду останньому земельної ділянки площею 7,6704 га (кадастровий номер НОМЕР_2) в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району, право оренди на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №14566143 та скасування його державної реєстрації;
5)зобов'язання Фермерське господарство «Агросфера+» (код ЄДРПОУ 39451416) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельну ділянкусільськогосподарського призначення державної власності площею 7,6704 га зкадастровим номером НОМЕР_2, нормативною грошовою оцінкою 228471,06 грн., розташовану в межах території Новосвітлівської сільської ради Веселинівського району;
6) стягнення з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) сплаченого судового збору за подачу позову.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/690/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України, у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як витікає з системного аналізу наведених норм, у разі неможливості подати ті чи інші докази, позивач зобов'язаний зазначити про це в позові та заявити клопотання про їх витребування.
Позовна заява за вих. №(15-33)2146 вих.19 від 21.03.2019 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме:
- до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за три немайнові вимоги (1921,00 * 3= 5763,00 грн.) та одну вимогу майнового характеру (228471,06 грн.*1,5/100 = 3427,07 грн.), що становить 9190,07 грн.;
- до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви за вих. №(15-33)2146 вих.19 від 21.03.2019 та додатків до неї.
Додані до позовної заяви як докази надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви та копій доданих до неї документів фіскальні чеки від 22.03.2019 та описи вкладення до них свідчать про надіслання іншим учасникам справи копії іншої позовної заяви від 22.02.2019 №(15-33)1368 вих.19.
У відповідності до положень п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позовні вимоги заявника щодо стягнення витрат по сплаті судового збору не відповідають положенням п.4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Прокурором у позовній заяві зазначено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1, однак позовна заява не містить відповідного клопотання про залучення зазначеної особи до участі у справі як третьої особи.
Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду: нової редакції позовної заяви з урахуванням положень п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо змісту позовних вимог про стягнення сплаченого судового збору щодо кожного з відповідачів; належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви та копій доданих до неї документів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Заступника керівника Вознесенської місцевої прокуратури № (15-33) - 2146вих.19 від 21.03.2019 - залишити без руху.
2. Встановити Заступнику керівника Вознесенської місцевої прокуратури 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький