ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.03.2019Справа № 910/886/19
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 46 398,90 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" суми страхового відшкодування в розмірі 46 398,90 грн., посилаючись на те, що в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, у межах фактичних витрат у позивача виникло право вимоги до відповідача.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 247 ГПК України суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження у зв'язку з її малозначністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 30.01.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: провулок Індустріальний, будинок 23, м. Київ, 03056.
Однак, станом на дату розгляду справи в матеріалах справи міститься повернутий поштою конверт за номером поштового відправлення 0103049002916 із копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 30.01.2019 з адреси відповідача із зазначенням причини повернення "інші причини, що не дали змогу виконати обов'язок щодо пересилання поштового відправлення".
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між ОСОБА_1 та ТДВ «Експрес Страхування» було укладено договір №202.17.2366897 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом ЗАЗ Віда, д/н НОМЕР_1, строком дії з 21.08.2017 по 20.08.2024 р.
01 травня 2018 року о 17 год. 50 хв., на автодорозі Київ Обухів 30 км+300 м ОСОБА_3 керуючи автомобілем VOLKSWAGEN, д/н НОМЕР_4, не дотрималася безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем ЗАЗ Віда, д/н НОМЕР_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Національної поліції України №3018122666204660 про дорожньо-транспортну пригоду від 01.05.2018.
Відповідно до Постанови Обухівського районного суду Київської області від 11.05.2018 у справі № 372/1190/18, , що набула законної сили 22.05.2018 року, дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія транспортного засобу VOLKSWAGEN, д/н НОМЕР_4 ОСОБА_3, яка не дотрималася безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем ЗАЗ Віда, д/н НОМЕР_1. Своїми діями ОСОБА_3 порушила п.2.3 Б, 12.3, 13.1, Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП заподіяно матеріальну шкоду обом автомобілям.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди шляхом виплати страхувальнику страхового відшкодування в 46 898,90 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 18.05.2018 р .№ ЦО01788. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом №3.18.931-1 від 18.05.2018.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_4, встановлена у судовому порядку.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто, наведеними положеннями встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
За змістом ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.
Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).
В матеріалах справи наявний доданий позивачем до позову звіт №303 про оцінку автомобіля «ЗАЗ Віда», державний номерний знак НОМЕР_1, складений 11.06.2018 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Укравтолізинг» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 116/16, виданий Фондом державного майна України 09.02.2016), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля «ЗАЗ Віда» державний номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при спірному ДТП, дорівнює 49 810,69 грн..
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «VOLKSWAGEN», державний номер НОМЕР_4, застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_5, що підтверджується витягом із єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 05.02.2019 №9-09/3837.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності НОМЕР_5, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля «VOLKSWAGEN», державний номер НОМЕР_4.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Отже, страховик, виплативши страхове відшкодування, набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника за вирахуванням франшизи (постанова Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14).
Відповідно до страхового акту №3.18.931-1 від 18.05.2018, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, становить: 46 898 грн. 90 коп.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Наведеним договором (поліс №№АМ/1354101) передбачено, що франшиза становить 500 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100000,00 грн.
Таким чином на користь позивача з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в сумі 46 898,90 грн. - 500 грн. = 46 398 грн. 90 коп.
Доказів сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування матеріали справи не містять, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 46 398 грн. 90 коп. суми страхового відшкодування підлягають задоволенню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" суми страхового відшкодування в розмірі 46 398 грн. 90 коп.підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (пров. Індустріальний, буд. 23, м. Київ, 03056; код ЄДРПОУ 35265086) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (вул. Велика Васильківська, 15/2, м. Київ, 01004; код ЄДРПОУ 36086124) 46 398 (шорок шість тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 90 коп. страхового відшкодування та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий