Справа № 11-кп/796/1244/2018 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
13 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
представника потерпілих ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2018 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України,-
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2018 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівці Барського району Вінницької області, громадянина України, українця, який , має 3-х неповнолітніх дітей, з середньою освітою, працює приймальником ТОВ «Нова Пошта», зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою - АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі. Відповідно ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_8 01.03.2017 близько 12.05 год., керуючи автомобілем «Chevrolet Tacuma», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вулиці Стеценка зі сторони вулиці Щусєва у напрямку вулиці Саратовської у м. Києві порушуючи вимоги п. 2.3 «б», 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху, якими з-поміж іншого передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатись від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 «б» ПДР); перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1 ПДР); на дорогах з двохстороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги (п. 11.4 ПДР); обвинувачений, під час керування вказаним автомобілем проявив неуважність, невірно оцінив дорожню обстановку, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це не створить небезпеки іншим учасникам руху, напроти ресторану «Дубки» по вулиці Стеценка, б. 1 у м. Києві не впорався з керуванням автомобілем, виїхав на призначену для зустрічного напрямку смугу руху та допустив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля з передньою частиною автомобіля «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , яка рухалася прямолінійно у протилежному напрямку.
В результаті ДТП згідно висновку судово-медичної експертизи - потерпіла ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Крім того, у результаті зіткнення вказаних транспортних засобів пасажир автомобіля «Daewoo Matiz» ОСОБА_12 отримала ушкодження у вигляді перелому ключиці в середній третині зі зміщенням уламків, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, порушує питання про зміну вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2018 року в частині додаткового покарання, а також в частині розміру моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 .
Вважає, що вирок суду в частині призначеного йому додаткового покарання є явно несправедливим внаслідок його суворості; суд не врахував у повній мірі особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, стан його здоров'я, що унеможливлює інше його працевлаштування, а також те, що надання ним послуг з перевезення пасажирів є єдиним джерелом доходів для його родини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора та представника потерпілих, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили вирок суду першої інстанції залишити без змін, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованим, відповідаєфактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується наявними у ньому доказами, дослідженими в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються, а тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин, кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжке тілесне ушкодження, є правильною.
Покарання ОСОБА_8 призначене судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, за своїм видом та розміром є справедливим.
Також суд першої інстанції належним чином вмотивував своє рішення в частині позбавлення ОСОБА_8 права керування транспортними засобами строком на три роки.
Колегія суддів, враховуючи фактичні обставини злочину, наслідки ДТП, погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, і доводи апеляційної скарги обвинуваченого цього не спростовують.
Посилання на те, що судом першої інстанції не врахованостан здоров'я обвинуваченого, а також ту обстаивну, що єдиним джерелом доходів для родини ОСОБА_8 є його заробіток від надання послуг з перевезення пасажирів, - безпідставні, оскільки свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.
Також необгрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо зміни вироку в частині відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 .
Суд першої інстанції, визначаючи розмір моральної шкоди ОСОБА_11 , дотримався положень цивільного законодавства та належним чином вмотивував своє рішення.
Колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала потерпіла, характер немайнових витрат, стан здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, погоджується із висновками суду першої інстанції щодо суми відшкодування ОСОБА_11 моральної шкоди.
При перевірці кримінального провадження істотних порушень кримінального процесуального закону, що могли би стати підставою для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, не встановлено, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції як законне та обгрунтоване - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2018 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, - без зміни.
Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
______________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4