1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 березня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українець, громадянин України, неодружений, офіційно не працює, має на утримані малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року, без визначення розміру застави.
В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що на даний час не можливо закінчити досудове розслідування, оскільки є необхідність у проведенні ряду процесуальних дій, та те, що заявлені ризики не зменшились, оскільки фактичні дані кримінального провадження та обставини, що характеризують особу підозрюваного, не змінились та свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не звернув уваги на те, що ксерокопії, надані стороною обвинувачення не відповідають вимогам ст. 184 КПК України та Наказу Національної поліції України від 20 травня 2016 року № 414 «Про затвердження Інструкції з діловодства в системі Національної поліції», а тому не можуть розглядатись, як копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу. Крім того, захисник зазначає, що слідчий суддя в порушення вимог ст. 23 КПК України не досліджував матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити в силі ухвалу слідчого судді, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Бориспільським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 10 жовтня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018110100002123, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
01 листопада 2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02 листопада 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у закінченому замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, та у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тривалістю 60 днів, до 01 год. 15 хв. 01 січня 2019 року, без визначеннярозміру внесення застави.
20 грудня 2018 року ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 у межах досудового розслідування, тобто до 02 лютого 2019 року.
01 лютого 2019 року ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018110100002123, до шести місяців, тобто до 02 травня 2019 року.
29 січня 2019 року слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , терміном на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 24 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя, з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п. 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, клопотання слідчого задоволено слідчим суддею обґрунтовано та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 .
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, не виявлено таких обставин і колегією суддів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що ксерокопії документів, долучених до клопотання про продовження строку тримання під вартою, надані стороною обвинувачення не відповідають вимогам ст. 184 КПК України та Наказу Національної поліції України від 20 травня 2016 року № 414 «Про затвердження Інструкції з діловодства в системі Національної поліції», є слушними. Разом з цим, колегія суддів, звіривши матеріали провадження з оригіналами документів, які були надані прокурором у судовому засіданні, в даному конкретному випадку, вважає за можливе залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі справи не вбачається.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та обставини, з яких захисник підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181,194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , до 24 год. 00 хв. 02 квітня 2019 року, без визначення розміру внесення застави, -залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1452/2019 Категорія: ст. 199 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1