№ справи: 757/46894/18-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/4504/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Батрин О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
21 березня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.
при секретарі - Шепель К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: Національний банк України, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,
за апеляційною представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року,
встановив:
у вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про розкриття Національним банком України (надалі - НБУ) інформації, яка містить банківську таємницю щодо ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (надалі - банк), а саме просив: розкрити банківську таємницю відносно звітів про інспекційні перевірки (планові та позапланові) ПАТ «ВіЕйБі Банк» і інших супровідних до звітів документів (додатків), які проводились Національним банком України, в період з 01.01.2012 по 20.03.2015; надати ОСОБА_3 копії звітів про інспекційні перевірки (планові та позапланові) ПАТ «ВіЕйБі Банк» і інших супровідних до звітів документів (додатків), які проводились Національним банком України, в період з 01.01.2012 по 20.03.2015.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заяву в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Національного банку України - ОСОБА_5 просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, посилаючись на помилковість її доводів. Представник ПАТ «ВіЕйБі Банк» у відзиві на апеляційну скаргу також просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника НБУ - ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_3 посилався на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2017 він визнаний кредитором банку і його вимоги у сумах 3 211 081 грн. 65 коп. і 1 117 192,36 дол. США включені до акцептованих вимог кредиторів цього банку. На виконання постанови суду і на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.05.2018 № 1460 були затверджені зміни до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів банку, в яких, зокрема, міститься інформація про ОСОБА_3 та вимоги останнього включено до 4-ої черги реєстру вимог кредиторів.
Заявник вказував, що з тексту постанови Апеляційного суду міста Києва від 25.01.2018 в іншій справі йому стало відомо, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб проведено інвентаризацію майна банку станом на 20 березня 2015 року. За результатами інвентаризації складено скоригований початковий баланс банку та визначено ліквідаційну масу станом на 01 вересня 2015 року: балансова вартість (без урахування резервів та переоцінки) - 24 669 526 650,07 грн., оціночна вартість - 5 611 264 443,87 грн.. Станом на 10 червня 2016 року розмір та стан погашення вимог кредиторів першої, другої, третьої, четвертої черг становить: 1 черги - 0,00 грн. з 0,00 грн.; 2 черги - 84 792,53 грн. з 85 667,55 грн.; З черги - 723 500 000,00 грн. з 7 166 042 535,81 грн.; 4 черги - 0,00 грн. з 2 740 744 329,15 грн.
Зазначав, що наведені обставини викликають сумніви в можливості задоволення його вимог, як кредитора банку, а тому бажає знати які порушення законодавства були допущені банком, хто саме винен у тому, що банк був доведений до стану неплатоспроможності.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не є особою, яка має відношення до запитуваної ним інформації, повноваження для розкриття йому банківської таємниці у заявника відсутні.
Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення статей 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що ліквідаційної маси неплатоспроможного банку недостатньо для задоволення вимог кредиторів четвертої черги в ході процедури його ліквідації, а тому заявник має право на отримання інформації про обставини та осіб, винних у віднесенні банку до категорії неплатоспроможних, оскільки вимагати стягнення завданої йому шкоди з власників істотної участі банку та/або їх керівників він має право за умови доведення факту заподіяння йому шкоди саме цими особами. Однак. такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з заявою ОСОБА_3 просив суд розкрити банківську таємницю відносно звітів про інспекційні перевірки (планові та позапланові) ПАТ «ВіЕйБі Банк» і інших супровідних до звітів документів (додатків), які проводились Національним банком України, в період з 01.01.2012 по 20.03.2015 із наданням йому відповідних копій документів.
Положенням про організацію та проведення інспекційних перевірок, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №276 встановлено, що інспекційна перевірка/інспектування - перевірка об'єкта перевірки за його місцезнаходженням, що проводиться уповноваженими Національним банком особами.
В ч.3 вказаного Положення визначено, що інспекційна перевірка здійснюється з метою: 1) оцінки фінансового стану об'єкта перевірки або окремих видів діяльності (операцій), у тому числі визначення рівня безпеки та стабільності його операцій; 2) оцінки рівня, характеру й особливостей ризиків об'єкта перевірки, управління цими ризиками; 3) перевірки достовірності звітності об'єкта перевірки; 4) виявлення фактів здійснення та запобігання ризиковій діяльності, що загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів банку; 5) оцінки якості корпоративного управління та внутрішнього контролю об'єкта перевірки з урахуванням характеру його діяльності; 6) виявлення недоліків або вразливих компонентів діяльності об'єкта перевірки; 7) контролю за дотриманням об'єктом перевірки вимог банківського законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку.
Звіт про інспекційну перевірку, довідки про перевірку та інші матеріали щодо інспекційної перевірки є інформацією з обмеженим доступом і власністю Національного банку України та не підлягають розголошенню. Розкриття інформації, що міститься в звіті про інспекційну перевірку чи довідці про перевірку, здійснюється в порядку, визначеному Законом
Разом з тим, посилання заявника на те, що розкриття інформації, яка міститься у звітах інспекційних перевірок, проведених уповноваженими особами НБУ у ПАТ «ВіЕйБі Банк», необхідна йому для доведення відповідальності власників істотної участі банку або інших посадових осіб, не заслуговують на увагу, оскільки Національний банк України не є повноважним органом, який встановлює наявність або відсутність вини особи у віднесенні банку до категорії неплатоспроможних, а може лише висловити свою точку зору з цього питання.
Крім того, посилання заявника на те, що в нього є сумніви в тому, що він зможе отримати задоволення своїх кредиторських вимог в ході здійснення процедури ліквідації банку, є припущеннями, оскільки з наявної у публічному доступі інформації вбачається, що станом на день звернення до суду із заявою про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, процедура ліквідації ПАТ «ВіЕйБі банк» завершена не була, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 лютого 2018 року № 474 строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» продовжено до 19 березня 2020 року включно.
Положеннями ст. 348 ЦПК України визначено, що у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
За таких обставин судом першої інстанції було зроблено обґрунтований висновок про те, що заявником не наведено підстав, визначених законом, за яких банком може бути розкрито йому інформацію, яка містить банківську таємницю.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, рішення було ухвалено судом першої інстанції при дотриманні норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2019 року.
Головуючий
Судді