Справа № 296/3154/18
2/296/943/19
"06" лютого 2019 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Сингаївський О.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В квітні 2018 року ПАТ КБ "ПриватБанк" (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) у якому зазначив, що 13.03.2007 року між ним та відповідачем укладено договір №б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Посилаючись на те, що відповідач умов договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 28.02.2018 року утворилася заборгованість у розмірі 13959,94 грн., з яких: 2033,50 грн. - заборгованість за кредитом; 7560,74 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3224,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафних санкцій: 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 640,95 грн. - штрафу (процентна складова), яку просив стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Сингаївського О.П. від 24.04.2018 року прийнято до розгляду справу, учасників справи повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу по справі надати суду відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив, у строк, встановлений судом.
Відповідач в наданий судом строк, відзив на позовну заяву та будь-яких клопотань не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 13.03.2007 року ОСОБА_1 звернувся з анкетою - заявою б/н до ПАТ КБ "ПриватБанк" про надання йому кредиту, відповідно до якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Підписавши дану заяву відповідач погодився з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, й погодився з тим, що зазначена заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку є договором про надання банківських послуг, укладеним з банком.
Згідно п. 3.2 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, та Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідно до п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.
Відповідно ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Як вбачається з наявних матеріалів справи ОСОБА_1 не виконав взяті на себе кредитні зобов'язання та не в повному обсязі погашав щомісячні проценти за наданим кредитом, внаслідок чого станом на 28.02.2018 утворилась заборгованість у розмірі 13959,94 грн., з яких: 2033,50 грн. - заборгованість за кредитом; 7560,74 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3224,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафних санкцій: 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 640,95 грн. - штрафу (процентна складова).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" застосовано до відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді пені у розмірі 3224,75 грн. та штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) у розмірі 640,95 грн.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Крім того, кредитним договором сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по одному із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів.
Враховуючи зазначене, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості: 2033,50 грн. - заборгованість за кредитом; 7560,74 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафних санкцій: 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 640,95 грн. - штрафу (процентна складова) підлягають задоволенню, а вимога про стягнення 3224,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією не підлягає задоволенню у зв'язку з її безпідставністю.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1354 грн. 97 коп. (1762,00 грн. х 10735,19 грн. /13959,94 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 19, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість у розмірі 10735 (десять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 19 коп. та судовий збір у сумі 1354 (одна тисяча триста п'ятдесят чотири) грн. 97 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Cуддя О. П. Сингаївський