Іменем України
25 березня 2019 року
Київ
справа №805/5101/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36859/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (судді: Міронова Г.М., Арабей Т.Г., Геращенко І.В.),
у справі № 805/5101/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бон Аппеті»
до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області
про визнання незаконними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, -
21.12.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бон Аппети» (далі - позивач, ТОВ «Бон Аппети») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (далі - відповідач, Маріупольська ОДПІ), в якому просило суд визнати незаконними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 у розмірі 47 123,75 грн та 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 у розмірі 46 514,43 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2017 року в задоволені позову відмовлено (арк. справи 137-139).
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Бон Аппети» звернулось до суду з апеляційною скаргою, за наслідками розгляду якої постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, скасовано вимоги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 у сумі 8 474,92 грн; та від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 в частині суми 43 069,16 грн.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове, яким відмовити в частині задоволенних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції при винесенні постанови не врахував, що належною і єдиною підставою для звільнення від сплати єдиного внеску є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції та Сертифікат Торгово-промислової палати України. При цьому позивач здійснював свою діяльність та продовжував нараховувати, обчислювати та сплачувати заробітну плату працівникам.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" є юридичною особою, зареєстроване за адресою: вул. Червонофлотська, буд.137 Приморський район, місто Маріуполь, Донецька область, 87500, знаходиться на обліку у Маріупольській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області, як платник єдиного внеску.
Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області відносно позивача сформовані вимоги про сплату боргу (недоїмки):
- від 01.09.2015 року № Ю-121-00, відповідно до якої станом на 31.08.2015 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 47 123, 75 грн.
-від 04.11.2015 року № Ю-121-00, відповідно до якої станом на 31.10.2015 року заборгованість зі сплати єдиного внеску позивача становить 46 514, 43 грн (арк. справи 15-16).
Наявність у позивача недоїмки підтверджується також зворотнім боком облікової картки.
Суд першої інстанції, відмовляючи задоволені позовних вимог, виходив з того, що підставою для звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону України № 2464 в розумінні вимог статті 10 Закону № 1669-VII є Сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує настання обставин непереборної сили, який у позивача відсутній.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, здійснивши співставлення сум вимог та даних облікової картки погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача Сертифікату ТПП, який є однією з підстав для звільнення позивача від виконання обов'язків, передбачених Законом України № 2464. Проте частково задовольнив позов, оскільки до спірних вимог від 04 листопада 2015 року № Ю-121-00 та від 01 вересня 2015 року № Ю-121-00 входять суми недоїмки, за вимогами, які були предметом судового оскарження у справах № 805/2209/16-а та № 805/859/16-а, тому суд апеляційної інстанції скасував вимоги тільки на суму недоїмки за липень 2015 року та серпень 2015 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII.
Цим Законом, поміж іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI, зокрема: доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 9-3 (з 13.03.2015 пункт 9-4), згідно з абзацом другим, третім, четвертим та п'ятим якого визначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI є факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, з врахуванням подання відповідної заяви у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Вказана норма не передбачає необхідність Сертифікату ТПП для звільнення позивача від виконання обов'язків, передбачених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, що спростовує доводи касаційної скарги про обов'язковість наявності Сертифікату ТПП.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 р. затверджений перелік населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема м. Маріуполь, яке є місцезнаходженням відповідача, на обліку в якого перебував позивач.
З врахуванням викладеного позивач звільняється від відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні справи.
Крім цього суд звертає увагу, що в запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано, що на момент формування скасованих вимог від 03.03.2016 року та від 05.04.2016 року суми недоїмки за травень, червень та частково - липень 2015 року були сплачені позивачем. На підставі викладеного просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції змінити та задовольнити позов.
Проте суд касаційної інстанції звертає увагу, що з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції обумовивши незгоду з судовим рішенням в цій частині позивач не звертався, а відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року у справі № 805/5101/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва
Судді: (підпис) С.С. Пасічник
(підпис) В.П. Юрченко