ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 березня 2019 року місто Київ №640/4880/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву особи, що може отримати статус позивача у справі - ОСОБА_1, про забезпечення позову
ОСОБА_1 (як особа, що може отримати статус позивача у справі) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України №161-р від 20.03.2019 про продовження строку повноважень голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_3 з 23.03.2019 по 22.03.2020 та шляхом заборони наглядовій раді НАК «Нафтогаз України» забезпечувати переукладання контракту з діючим головою правління ОСОБА_3 до розгляду цього позову по суті спору.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Як вбачається з тексту заяви про забезпечення позову, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із відповідною заявою стали наступні обставини.
Так, 16.03.2019 Прем'єр-міністр України В. Гройсман оголосив про початок конкурсу на заміщення посади голови правління HAK «Нафтогаз України» у зв'язку з закінченням 22.03.2019 строку дії контракту на виконання обов'язків з діючим головою правління ОСОБА_5, видавши розпорядження Кабінету Міністрів України №9 від 16.01.2019.
За твердженням заявника, він (ОСОБА_1) вирішив взяти участь в конкурсі на заміщення посади голови правління HAK «Нафтогаз України» та стати наступним головою правління HAK «Нафтогаз України».
Поряд з цим, 21.03.2019 на сайті Кабінету Міністрів України з'явилося розпорядження №161-р від 20.03.2019, яким Кабінет Міністрів України вирішив продовжити строк повноважень голови правління HAK «Нафтогаз України» ОСОБА_5 з 23.03.2019 по 22.03.2020, визнавши таким, що втратило чинність розпорядження №9 від 16.01.19р. та надавши вказівку наглядовій раді HAK «Нафтогаз України» забезпечити переукладення контракту з діючим головою правління ОСОБА_5 до 22.03.2019 та подати до Кабінету Міністрів України копію цього контракту.
На думку заявника - ОСОБА_1, розпорядження Кабінету Міністрів України №161-р від 20.03.2019 є незаконним, протирічить Конституції та чинному законодавству України, а тому має бути скасоване.
Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Суд відмічає, що викладені в заяві про забезпечення позову обставини та правова оцінка питань щодо протиправності оскаржуваного розпорядження, підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті в разі подання відповідного адміністративного позову.
Наявність ознак протиправності оскаржуваного розпорядження (яких заява про забезпечення позову не містить) може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Поряд з цим, наразі заявником не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1.
Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених заявником на її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.