20 березня 2019 року м. Рівне №460/204/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області
про стягнення нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення, -
До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1В.) з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача нараховане, але не виплачене грошове забезпечення (заробітну плату) за квітень, грудень 2017 року та за період з січня 2018 по 21.08.2018 в сумі 66740, 93 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що до квітня 2017 року та з 01 грудня 2017 по 20 серпня 2018 років проходив службу на посаді командира 21 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області з охорони об'єктів ПрАТ "Рівнеазот". Зазначає, що на даний час проходить службу цивільного захисту на посаді начальника відділення обслуговування споруд частини забезпечення аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Рівненській області. Зазначає, що на дату звільнення із займаної посади йому було нараховано, але не виплачено грошове забезпечення (заробітну плату) на загальну суму 66740,93 грн. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки у відповідності до вимог ст.115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
З підстав, викладених у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 11.02.2018 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.09.2019 року через відділ документального забезпечення суду (канцелярію) відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с.16-19). Позовні вимоги відповідач не визнає повністю з підстав зазначених у відзиві. Відповідач повідомляє, що вимога позивача щодо стягнення нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення в оспорюваному періоді, є періодом проходження служби позивача в ДПРЗ-1 з охорони об'єктів (ПАТ "Рівнеазот"). Вказує, що ПАТ “Рівнеазот” систематично не перераховує кошти відповідачеві, за рахунок яких утримується ДПРЗ-1, що також слугувало підставою для звернення відповідача до господарського суду про стягнення заборгованості. За наведених обставин, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Наказом Головного управління від 25.06.2013 № 73 (по особовому складу) позивач призначений на посаду командиром 21 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Рівненській області з охорони об'єктів (ПАТ „Рівнеазот), (а.с. 20).
Згідно з наказом Головного управління від 18.04.2017 № 94 (по особовому складу) та відповідно до рапорту, позивач призначений командиром відділення 8 державної пожежно-рятувальної частини ДПРЗ-З (м.Рівне) ГУ ДСНС України у Рівненській області, (а.с. 7).
Відповідно до наказу Головного управління від 01.12.2017 № 302 (по особовому складу) та відповідно до рапорту, позивач призначений на вищу посаду командиром відділення 21 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Рівненській області з охорони об'єктів (ПАТ "Рівнеазот"), (а.с.8).
Наказом Головного управління від 21.08.2018 № 218 (по особовому складу) та відповідно до рапорту, позивач переведений на посаду начальника відділення обслуговування споруд частини забезпечення АРЗ СП ГУ ДСНС, (а.с.6).
У ході судового розгляду судом з'ясовано, що позивачу нараховано, але не виплачено грошове забезпечення в сумі 66740,93 грн., зокрема, за квітень 2017 року (8365,93 грн.) та в період з 01.12.2017 по 20.08.2018 (58375,00 грн.), тобто, в періоди проходження служби позивачем в ДПРЗ-1 по охороні об'єктів ПрАТ “Рівнеазот”. В період проходження служби позивачем з 18.04.2017 по 30.11.2017 в підрозділі ДПРЗ-5 (м.Сарни) ГУ ДНСН грошове забезпечення виплачене повністю.
Вказана обставина також підтверджується інформацією про нарахування та виплату грошового забезпечення старшого прапорщика служби цивільного захисту, командира відділення ДПРЧ-21 ДПРЗ-1 ГУ ДСНС у Рівненській області з охорони об'єктів ПрАТ "Рівнеазот" з 01.04.2017 по 17.04.2017 та з 01.12.2017 по 20.08.2018 (а.с.9).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, у тому числі, порядок проходження служби цивільного захисту, соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту, врегульовані нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI.
Відповідно до ч.1 ст.101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч.1 ст. 115 Кодексу цивільного захисту України, держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно зі ст.125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначено Інструкцією про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.04.2015 № 475, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015 року за №544/26989 (далі - Інструкція № 475).
Пунктами 2, 3 Інструкції № 475 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 4 Інструкції № 475, грошове забезпечення виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу, які займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в державних пожежно-рятувальних підрозділах (частинах).
З огляду на наведене, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що на спірні правовідносини не поширюються норми трудового законодавства, зокрема стаття 115 КЗпП України, на яку в обґрунтування позовних вимог посилається позивач, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальним законодавством і не підпадають під дію загального трудового законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту (пункт перший).
Посилання представника відповідача на порушення ПрАТ "Рівнеазот" договірних зобов'язань перед відповідачем в частині своєчасного та повного проведення розрахунків за договором про надання послуг з пожежно-рятувальної охорони об'єктів ПрАТ "Рівнеазот", кошти якого є джерелом фінансування грошового забезпечення у ДПРЗ-1, судом не приймаються, оскільки контракт на проходження служби був укладений безпосередньо між позивачем та відповідачем. При цьому, жодних зобов'язань за таким контрактом у ПрАТ "Рівнеазот" не було.
З таких обставин, суд вважає, що обов'язок своєчасного нарахування та виплати грошового забезпечення у відносинах публічної служби з позивачем покладено саме на відповідача, безвідносно до виконання чи невиконання договірних зобов'язань ПрАТ "Рівнеазот" перед ГУ ДСНС України в Рівненській області.
Відповідно до п.7 Інструкції № 475, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 9 цієї ж Інструкції № 475 визначено, що підставами для виплати грошового забезпечення є: наказ керівника (начальника) органу управління (підрозділу) про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, та встановлення відповідних окладів, надбавок, доплат тощо; наказ керівника (начальника) навчального закладу про зарахування на навчання із встановленням відповідних окладів, надбавок, доплат тощо; наказ про зарахування у розпорядження; наказ про усунення від виконання службових обов'язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від повноважень на посаді.
Згідно з пунктами 10, 11 Інструкції №475, грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу за місцем їх постійної служби. Виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення проводиться один раз за поточний місяць у період з 20 по 25 числа. У той самий термін виплачується грошове забезпечення за перерахунками у зв'язку з присвоєнням чергового спеціального звання, призначенням на іншу посаду, зміною розміру відсоткової надбавки за вислугу років тощо.
Відтак суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень та юридична особа публічного права не може відмовляти у виплаті грошового забезпечення працівнику з підстави невиконання певного договірного зобов'язання іншою юридичною особою, позаяк обов'язок виплати такого грошового забезпечення на підставі укладеного контракту в силу норм Кодексу цивільного захисту України та Інструкції №475 покладено саме на відповідача.
За встановлених обставин суд вважає, що невиплата позивачу грошового забезпечення в сумі 66 740,93 грн. є протиправною бездіяльністю відповідача, яка призвела до порушення права позивача на своєчасну оплату праці у відносинах публічної служби.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю та відновити порушене право позивача шляхом стягнення невиплаченого грошового забезпечення за вказаний період в загальній сумі 66 740,93 грн.
Одночасно суд наголошує, що згідно з п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України).
Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є, відповідно, обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума грошового забезпечення позивача визначена без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець у порядку, визначеному законом.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (33016, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (33028, м.Рівне, вулиця Гетьмана Полуботка, 37, код ЄДРПОУ 38610634) про стягнення не виплаченого грошового забезпечення - задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за квітень, грудень 2017 року та за період з січня 2018 року по 21 серпня 2018 року в загальній сумі 66740 (шістдесят шість тисяч сімсот сорок) грн. 93 (дев'яносто три) коп. (сума вказана за вирахуванням податків та зборів, обов'язкових платежів).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 25 березня 2019 року.
Суддя Махаринець Д.Є.