Ухвала від 12.03.2019 по справі 817/1549/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

залишення позовної заяви без розгляду

12 березня 2019 року Р і в н е №817/1549/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Свінтозельської К.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Клесівської селищної ради

доДержавної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

03.10.2016 Клесівська селищна рада звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_1, до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про скасування постанови.

Ухвалою судді Гломба Ю.О. від 21 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді від 21 жовтня 2016 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 архітектурно-будівельну інспекцію у Рівненській області. Закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 листопада 2016 року о 14:00 год.

Ухвалою судді від 16.12.2016 замінено первинного відповідача - Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_1 на належного відповідача - ОСОБА_2 архітектурно-будівельну інспекцію у Рівненській області.

Ухвалою від 16.03.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №817/1547/16.

19.05.2017, відповідно до рішення зборів суддів Рівненського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року №2, у зв'язку із закінченням 18 травня 2017 року строку повноважень судді Гломба Ю.О., головуючого судді у справі №817/1549/16, проведено повторний автоматизований розподіл справи №817/1549/16, в результаті якого, справа надійшла для розгляду в провадження головуючого судді Махаринця Д.Є.

Ухвалою судді від 09.01.2019 поновлено провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22.01.2019 об 11:00 год.

Судове засідання 22.01.2019 відкладено до 21.02.2019 у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання.

У судове засідання 21.02.2019 представник позивача знову не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Судове засідання відкладено до 12.03.2019 у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання.

У судове засідання 12.03.2019 представник позивача знову не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотання про розгляд справи без його участі не подав.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Визначаючись щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив із наступного.

Згідно ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд розцінює неприбуття в судові засідання позивача, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.

Виходячи з правових норм, які містить ч. 5 ст. 205 та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, повторна неявка позивача та його представника у судове засідання без поважних причин та відсутність від останнього заяв про розгляд справи за його відсутності, зумовлюють прийняття судом рішення про залишення даного адміністративного позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Керуючись статтями 167, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Клесівської селищної ради до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області про скасування постанови, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Махаринець Д.Є.

Попередній документ
80720551
Наступний документ
80720553
Інформація про рішення:
№ рішення: 80720552
№ справи: 817/1549/16
Дата рішення: 12.03.2019
Дата публікації: 28.03.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування певних видів підприємницької діяльності; нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та інше