27 березня 2019 р. № 400/138/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "БОРЩ", вул. Сінна, 31/1, м. Миколаїв, 54020
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2019 № 00001811407 і № 00001821407,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Борщ" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2019 р. № 00001811407 і № 00001821407.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що контролюючим органом однобічно використано тільки відомості, якими володів такий орган, на свою користь з метою безпідставного збільшення податкових зобов'язань та зменшення податкового кредиту з ПДВ підприємства та такі висновки здійснено за відсутності будь-яких допустимих, належних та достатніх доказів. Відповідач мав у розпорядженні всі первинні та інші документи щодо руху товару, придбаного у ТОВ "Автотрансіндустріал". Документи щодо якості товару, виплати доходів самозайнятим особам, оренди приміщень, товарно-транспортні накладні, журнал-ордер, відомості не є первинними документами. Позивачем правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Автотрансіндустріал" за результатами реально проведених господарських операцій та оформлення документів.
22.02.2019 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (а. с. 127-129), в якому вказав, що аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено декларування ТОВ "Автотрансіндустріал" отримання послуг на оренду приміщення, транспортування, зберігання, опалення, водопостачання того. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності. По взаємовідносинам позивача з вказаним контрагентом не надано товарно-транспортних накладних, журнал-ордер і відомість по бухгалтерським рахункам. У ТОВ "Автотрансіндустріал" відсутні трудові ресурси, номенклатура проданих товарів відмінна від придбаних. Видаткові накладні оформлені з порушенням. Видаткові та податкові накладні містять суперечливі відомості. Таким чином, не встановлено законне джерело товарно-матеріальних цінностей, документально оформлених ТОВ "Автотрансіндустріал" на адресу позивача, що свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб'єкта до схеми формування штучного податкового кредиту.
Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
У грудні 2018 р. відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача по взаємовідносинам із ТОВ "Автотрансіндустріал" за квітень-травень 2018 р., результати якої оформлені актом від 19.02.2018 р. № 2952/14-29-14-07/39512803 (а. с. 32-46). Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 112176,00 грн;
- п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 202776,00 грн.
09.01.2019 р. відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 00001811407, яким нараховано податкове зобов'язання з ПДВ на суму 112177,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 28044,25 грн (а. с. 48);
- № 00001821407, яким зменшено суму від'ємного значення з ПДВ на суму 202776,00 грн (а. с. 49-50).
Основним видом діяльності позивача є вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів (а. с. 22-23). Для здійснення господарської діяльності позивач орендує у ФГ "Ганнуся" сільськогосподарську техніку (а. с. 68-76).
Позивач уклав із ТОВ "Автотрансіндустріал" договір купівлі-продажу від 02.04.2018 р. № 02/04-2018, за умовами якого придбав мінеральне добриво (а. с. 61-64). До перевірки та суду надано видаткові накладні та акти списання товарів, банківські виписки (а. с. 65-67, 73, 76, 79, 80-83).
В акті перевірки зазначено, що договір містить суперечливі відомості, а саме: договір підписано директором ОСОБА_1, а відповідно до відомостей ЄДР ОСОБА_1 є засновником ТОВ "Автотрансіндустріал". До перевірки не надано документи щодо якості товару. Відповідно до форми № 20-ОПП у підприємства відсутні об'єкти оподаткування. За даними ЄРПН встановлено відсутність основних засобів. Водночас не встановлено декларування ТОВ "Автотрансіндустріал" отримання послуг на оренду приміщення, транспортування, зберігання, опалення, водопостачання того. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності. До перевірки не надано товарно-транспортні накладні. Отже, перевіркою баз даних встановлено відсутність у ТОВ "Автотрансіндустріал" фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення операцій з позивачем. Враховуючи відсутність у контрагента трудових ресурсів, неможливо підтвердити факт надання послуг по перевезенню товару на адресу позивача. Надані до перевірки видаткові накладні не містять вказівки на посадову особу, відповідальну за здійснення господарської операції, проставлено лише підпис. До перевірки не надано журнал реєстрації довіреностей, журнал-ордер і відомість по бухгалтерським рахункам, які відображають операцію з придбання мінеральних добрив. Не надано також матеріальних звітів, що підтверджують відпуск та використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності. Номенклатура по видатковій накладній від 16.04.2018 р. № 610 не відповідає даним податкової накладної від 16.04.2018 р. № 610. Також відповідачем проаналізовано ланцюг постачання придбаного позивачем товару. До перевірки не надано інформацію щодо географічного розташування земель, на яких здійснював роботи позивач.
На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, а також непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Автотрансіндустріал".
З приводу відсутності товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що з умов договору купівлі-продажу від 02.04.2018 р. № 02/04-2018 вбачається обов'язок саме продавця поставити товар покупцю (п. 3.4 договору). Таким чином, позивач не зобов'язаний мати примірник товарно-транспортної накладної.
Товарно-транспортні накладні - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку їх на шляху переміщення, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Проте, наявність належних первинних документів свідчить про здійснення самих господарських операцій. Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може вказувати лише на дотримання чи порушення правил перевезення, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій.
Згідно з позицією Верхового Суду, викладеною в постанові від 20.06.2018 р. по справі № 813/1879/13-а, відсутність певних документів, зокрема на підтвердження факту транспортування товару, не можуть бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судами у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цього факту.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 зазначеного вище Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, журнал реєстрації довіреностей, журнал-ордер, відомість по бухгалтерським рахункам, матеріальні звіти в межах даної господарської операції не є первинними документами, а їх відсутність не може бути підставою для висновку про нереальність операції. Придбання у ТОВ "Автотрансіндустріал" мінеральних добрив повністю узгоджується з видом діяльності позивача та очевидно переслідувало ділову мету.
Відсутність у контрагента об'єктів оподаткування, основних засобів, трудових ресурсів тощо встановлено виключно на підставі аналізу баз даних відповідача. Тобто, висновок про неможливість здійснення ТОВ "Автотрансіндустріал" своїх обов'язків за договором купівлі-продажу зроблено без перевірки товариства, за припущеннями перевіряючих.
Статтею 61 Конституції України задекларовано індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач відповідає лише за господарські операції, безпосереднім учасником яких він є, та не зобов'язаний відслідковувати повний ланцюг походження та реалізації придбаного у ТОВ "Автотрансіндустріал" товару. Можливе порушення податкового законодавства контрагентом не може покладати відповідальність і на позивача.
Щодо підписання договору купівлі-продажу засновником товариства, який не є директором, суд вважає за доцільне звернутися до рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 р. № 1-рп, в якому зазначено, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.
Таким чином, чинне законодавство не виключає можливості засновника товариства виконувати обов'язки директора, без укладення трудового договору та окремого призначення на таку посаду. Відтак, суд відхиляє доводи відповідача щодо підписання договору від імені ТОВ "Автотрансіндустріал" засновником товариства.
Окремі недоліки в оформленні видаткових накладних не можуть бути беззаперечною підставою вважати операції нереальними, якщо протилежне підтверджується рештою первинних документів.
Щодо невідповідності номенклатури по видатковій накладній від 16.04.2018 р. № 610 даним податкової накладної від 16.04.2018 р. № 610, позивач надав обґрунтовані пояснення. Так, послуги з ведення бухгалтерського обліку надає позивачу ТОВ "Агентство Ваша Бухгалтерія" згідно з договором від 01.09.2017 р. (а. с. 90-92). Після отримання від позивача первинних документів за квітень 2018 р. та податкової накладної з ЄРПН бухгалтером було встановлено невідповідність найменування товару у видатковій накладній від 16.04.2018 р. № 610 та податковій накладній від 16.04.2018 р. № 610. Виявлена технічна помилка було виправлена в первинному документі шляхом заміни на вірне найменування товару. Однак помилковий документ залишився разом з іншими і випадково наданий до перевірки. Викладене підтверджено також листом позивача до ТОВ "Агентство Ваша Бухгалтерія" та відповіддю останнього (а. с. 88-89). Допитана в якості свідка директор ТОВ "Агентство Ваша Бухгалтерія" ОСОБА_2 підтвердила пояснення, надані позивачем.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п. 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
Норми ПК України не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальником товарів по ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів, а реальність операцій з придбання ним товарів у судовому процесі контролюючим органом не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.
Інших порушень, які б вплинули на суму нарахованого грошового зобов'язання відповідач у відзиві не вказав.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Натомість позивач надав належні докази, що підтверджують фактичне придбання товарів у ТОВ "Автотрансіндустріал" для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 5144,96 грн (а. с. 93), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Борщ" (вул. Сінна, 31/1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 39512803) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.01.2019 р. № 00001811407 і № 00001821407 - задовольнити повністю.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 09.01.2019 р. № 00001811407 і № 00001821407.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 5144,96 грн (п'ять тисяч сто сорок чотири грн 96 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Борщ" (вул. Сінна, 31/1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 39512803).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 27.03.2019 р.
Суддя Н.В. Лісовська