про залишення позовної заяви без руху
25 березня 2019 року м. Київ № 357/913/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 30 серпня 2018 року №2631-55-7 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2";
- скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 27 грудня 2018 року №3269-63-7 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки у власність.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.01.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
18.03.2019 матеріали адміністративної справи №357/913/19 надійшли на адресу суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Кушновій А.О.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Як вбачається із позовної заяви, судом встановлено, що позивачем не зазначено підстави позову щодо кожного з оскаржуваних рішень.
Так, у позовній заяві зазначено, що позивач має переважне право на отримання дозволу, тому що на даній земельній ділянці вже побудовано гараж позивача, про що свідчать додані до позову документи. При цьому, у позовній заяві не вказано, які саме документи свідчать, що на спірній земельній ділянці вже побудовано гараж позивача. У той же час, до позовної заяви додані документи, які свідчать про наявність самочинно збудованого гаражу в районі житлового будинку №29 по вул. Тімірязева в м. Біла Церква громадянином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Також, відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.
Абзацом 2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Сума судового збору за звернення з даною позовною заявою, яка містить дві вимоги немайнового характеру, становить 1536,80 грн.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час звернення з даним позовом до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було додано оригінал квитанції від 24.01.2019 № 0.0.1249594801.1 на суму 768,40 грн., що не відповідає розміру судового збору, встановленого за подання фізичною особою позову, який містить дві вимоги немайнового характеру (а.с.2).
Зі змісту вказаного платіжного документу вбачається, що судовий збір на суму 768,40 грн. був сплачений за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: БЦ УК/м. Біла Церква/22030101 ;
код отримувача: 38009832;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
МФО отримувача : 899998 ;
р/р отримувача: 31213206010043;
призначення платежу: « 101; НОМЕР_1; 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); ОСОБА_1».
Отже, судовий збір на суму 768,40 грн. був сплачений за платіжними реквізитами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Суд не приймає до уваги долучену квитанцію, як належний доказ про сплату судового збору, оскільки позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову за реквізитами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, тоді як Київський окружний адміністративний суд має інші реквізити для сплати судового збору.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.8 ст.6 Закону №3674 розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Частиною 1 статті 9 Закону №3674 встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що є недоліком позовної заяви, який створює перешкоди для відкриття провадження у справі.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: 34316206084081;
код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку “призначення платежу” платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова “судовий збір за позовом”, ПІБ чи назва установи, організації позивача, “Київський окружний адміністративний суд”, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
При цьому, суд звертає увагу позивача на можливість повернення ним сплаченого за квитанцією від 24.01.2019 № 0.0.1249594801.1 судового збору на суму 768,40 грн. за реквізитами Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Таке повернення судового збору врегульовано наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 “Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів”.
Згідно з цим Порядком повернення помилково або надміру сплаченого судового збору в національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування цього виду надходження, відкритих у цих органах відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п.3 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).
Згідно з п.5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.
Відповідно до п.8 Порядку подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що повернення судового збору ухвалою суду можливе тільки з підстав, які визначені у статті 7 Закону про судовий збір, для його повернення, а у разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, які передбачені статтею 7 цього Закону, це питання вирішується у позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 “Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів”.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме, зазначити письмове обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів позивача;
- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.