15 лютого 2019 року 10:25Справа № 280/5302/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.,
представників:
позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 69000) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 14, м. Запоріжжя, 69001) та Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області (вул. Дніпровська, буд. 34, м. Запоріжжя, 69063) про визнання протиправним та скасування рішення,
12.12.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_3Л.) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) та Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або Олександрівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення №127 від 30.12.2016 відповідача 1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку позивача; зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 поновити статус платника єдиного податку - позивача починаючи з 01.01.2017.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_3 зазначив, що рішенням від 30.12.2016 №127 йому анульовано реєстрацію платника єдиного податку. Про вказане рішення позивач дізнався тільки у липні 2018 року. Позивач зазначає, що на думку податкового органу, за період з 01.01.2016 по 30.12.2016 у ФОП ОСОБА_3 був наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 19569,05 грн. Виникнення податкового боргу у зазначеному розмірі відбулось у зв'язку із анулюванням (прощенням) АТ «Дельта Банк» частини заборгованості позивача як фізичної особи за кредитним договором. Вважає, що зазначений борг не має жодного відношення до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 і не може слугувати підставою для скасування реєстрації платника єдиного податку, оскільки, кредитний договір укладено у 2007 році, тоді як платником єдиного податку позивач став з 01.01.2012. На думку позивача, наявність податкового боргу у фізичної особи-підприємця по податкових зобов'язаннях, не пов'язаних з його господарською діяльністю, не є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про виключення такої фізичної особи-підприємця з реєстру платників єдиного податку. Крім того зазначає, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Проте, жодної перевірки ФОП ОСОБА_3 контролюючим органом проведено не було та відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Спірне рішення № 127 від 30.12.2016 про анулювання реєстрації платника єдиного податку було прийняте контролюючим органом на підставі картки особового рахунку (КОР) платника, а не на підставі акту перевірки, що протирічить вимогам п. 299.1 ст. 299 ПК України. Також зазначає, що ним понесені судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору та наданням йому професійної правничої допомоги.
Ухвалою суду від 17 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/5302/18, призначено підготовче засідання на 14 січня 2018 року.
Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві (вх. №910 від 09.01.2019) зазначив, що податковим органом була проведена камеральна перевірка платника податку на доходи фізичних осіб ФОП ОСОБА_3 з питання своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб. Дані камеральної перевірки свідчать про наявність податкового боргу платника податків - фізичної особи на кожне перше число протягом двох послідовних кварталів. Станом на 30.12.2016 заборгованість у сумі 19569,05 грн. з податку на доходи фізичних осіб не сплачена. За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки від 30.12.2016 № _/1301/НОМЕР_1. Таким чином твердження позивача щодо не проведення податковим органом перевірки та не складання за її наслідками акту є необґрунтованим. В зв'язку з наявністю податкового боргу протягом двох послідовних кварталів та відповідно до вимог пп.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, ФОП ОСОБА_3 виключено з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2017, згідно Рішення Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя) щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку №127 від 30.12.2016. Вважає, що оскаржуване рішення винесено законно та обґрунтовано, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою суду від 14.01.2019 розгляд справи відкладався до 12.02.2019.
08.02.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№5280) в якій зазначено, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник у позивача не як у фізичної особи - підприємця, а як у громадянина України (фізичної особи). Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізична особа повинна самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб. Як у фізичної особи - підприємця у позивача була відсутня заборгованість (податковий борг) з єдиного податку. На думку позивача (представника позивача) наявність податкового боргу у фізичної особи не може бути підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 12.02.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.02.2019.
15.02.2019, у судовому засіданні, представник позивача підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив. Також представником позивача заявлено клопотання про призначення судового засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, після ухвалення судового рішення.
Представник відповідача, у судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила, надав суду пояснення аналогічні викладеним у відзиві.
На підставі ст.250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, ФОП ОСОБА_3 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як фізична особа - підприємець з 23.05.2006 (номер запису про державну реєстрацію 2 103 000 0000 023230) (а.с. 20)
Позивач перебував на обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (Відділенні у Шевченківському районі) як фізична особа - підприємець.
З 01.04.2015 по 30.12.2016 ФОП ОСОБА_3 працював на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка у відсотках до доходу 5%) (а.с. 21).
Як вбачається з листа Олександрівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.08.2018 № 23520/10/08-01-49-02-10, у якому позивач перебуває на обліку станом на час розгляду даної справи, у позивача, згідно даних КОР АС «Податковий Блок», за період з 01.01.2016 по 30.12.2016 по коду бюджетної класифікації 11010500 «податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», наявний податковий борг у сумі 19569,05 грн.(станом на 01.01.2017) (а.с. 8).
Вказаний борг виник на підставі наступних обставин.
Листом від 12.03.2013 АТ «Дельта Банк» повідомив ОСОБА_3 про прийняте рішення щодо анулювання (прощення) частини заборгованості за кредитним договором № 270-01/К-07 від 22.05.2007 у сумі 129626,00 грн. Також ОСОБА_3 було повідомлено про необхідність самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб та відобразити цей дохід у своїй річній податковій декларації про майновий стан і доходи (а.с. 16) .
ОСОБА_3 була самостійно подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2013 рік від 30.04.2014 за №1400009244 до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, в якій позивач задекларував загальну суму отриманого доходу та самостійно визначив податкові зобов'язання.
30.12.2016 посадовою особою відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області проведена камеральна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань своєчасності сплати податків.
За результатами перевірки складено Акт «Про проведення камеральної перевірки» від 30.12.2016 №_/1301/НОМЕР_1 (а.с. 34).
Перевіркою встановлено, що станом на 30.12.2016 року заборгованість у сумі 19569,05 грн. з податку на доходи фізичних осіб позивачем не сплачена.
30.12.2016 було винесено рішення №127 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (а.с. 9).
Відповідно до відомостей зазначених в рішенні, підставою для його винесення послугувала наявність податкової заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на дату складання акту в розмірі 19569,05 грн.
Датою анулювання реєстрації є 30 грудня 2016 року.
Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України позивач скористався процедурою адміністративного врегулювання спору та 17.08.2018 подав до Головного управління ДФС у Запорізькій області скаргу на рішення № 127 від 30.12.2016 (а.с. 10-11).
Згідно відповіді ГУ ДФС у Запорізькій області від 06.09.2018 № 7460/14/08-01-13-01-25, скарга залишена без розгляду по суті, у зв'язку із порушенням вимог п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України щодо терміну подання скарги (а.с. 12).
Не погодившись із зазначеним рішенням ФОП ОСОБА_3 направив скаргу на рішення № 127 від 30.12.2016 до Державної фіскальної служби України. (а.с. 13-14).
За результатами розгляду вказаної скарги позивачем отримано відповідь ДФС України від 05.11.2018р. № 17106/к/99-99-13-01-02-14, відповідно до якої скарга ФОП ОСОБА_3 залишена без розгляду, у зв'язку із порушенням вимог п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України щодо терміну подання скарги (а.с. 15).
Вважаючи рішення від 30.12.2016 №127 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вищевказаним обставинам суд зазначає наступне.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до положень статті 298 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 ПК України).
Контролюючі органи здійснюють реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку за умови відсутності визначених ПК України підстав для відмови, з дати, визначеної відповідно до пп. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПК України.
Відповідно до п. 299.6 ст. 296 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;
2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.
У разі відсутності, визначених ст. 299 ПК України, підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви про перехід на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.5 ст. 299 ПК України).
У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати письмову вмотивовану відмову протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви, яка може бути оскаржена таким платником у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПК України).
Згідно з пп.291.5.8 п.291.5 ст.291 ПК України (в редакції чинній до 01.01.2017) не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, згідно з пп. 299.6.1 п. 299.6 ст. 299 ПК України є невідповідність такого платника податків вимогам, встановленим ст. 291 ПК України, зокрема наявність податкового боргу на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
При цьому, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
Водночас, згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Таким чином, згідно з положеннями п. 299.10 ст. 299 ПК України, за рішенням контролюючого органу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного, зокрема, у випадку невиконання платником єдиного податку обов'язку щодо переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Разом з тим, згідно з п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України, визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Тобто, право перебувати на спрощеній системі оподаткування втрачає саме підприємець - платник єдиного податку, у зв'язку з наявністю податкового боргу у такого суб'єкта господарювання.
Отже, наявність податкового боргу у фізичної особи - підприємця по податкових зобов'язаннях, не пов'язаних з його господарською діяльністю, не є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про виключення такої фізичної особи - підприємця з реєстру платників єдиного податку.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у ОСОБА_3, з податку на доходи фізичних осіб, виник не як у фізичної особи - підприємця, а як у громадянина України (фізичної особи), який відповідно до норм ПК України повинен самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб та відобразити цей дохід у своїй річній податковій декларації про майновий стан і доходи, у зв'язку із анулюванням (прощенням) частини заборгованості за кредитним договором від 12.03.2013 № 270-01/К-07, укладеним з АТ «Дельта Банк».
Зазначені вище обставини підтверджуються, зокрема, наступними документами:
- рішенням №127 від 30.12.2016 про анулювання реєстрації платника єдиного податку- фізичної особи - підприємця, прийнятого начальником Запорізької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (а.с. 9);
- листом Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.08.2018 № 23520/10/08-01-49-02-10 (а.с. 8);
- актом про проведення камеральної перевірки від 30.12.2016 №_/1301/НОМЕР_1, що складений відділенням у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (а.с. 34).
Таким чином, вищезазначена податкова заборгованість виникла саме у фізичної особи - ОСОБА_3 і не пов'язана зі здійсненням господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, а отже не може слугувати підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Доказів того, що ФОП ОСОБА_3 мав податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідачем не надано. Також зазначені відомості відсутні в Акті камеральної перевірки та спірному рішенні.
Суд звертає увагу, що спірне рішення №127 від 30.12.2016 приймало відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, а не відповідач 1.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В даному випадку суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення №127 від 30.12.2016 відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3
Також, належним органом, який поновлює статус платника єдиного податку, у даному випадку, є - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За приписами ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).
Частинами 3 та 4 ст.143 КАС України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Представником позивача, до під час промови, заявлено клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З урахуванням вищезазначених норм суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, 69000) до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 14, м. Запоріжжя, 69001) та Олександрівського управління у м. Запоріжжі Головного управління ДФС у Запорізькій області (вул. Дніпровська, буд. 34, м. Запоріжжя, 69063) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення №127 від 30.12.2016 відділення у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про анулювання реєстрації платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3.
Зобов'язати Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області поновити статус платника єдиного податку - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 починаючи з 01.01.2017.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву представника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про ухвалення судового рішення щодо розподілу судових витрат після ухвалення судового рішення задовільнити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 21 лютого 2019 року на 16 год. 00 хв. яке відбудеться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 65в, в залі судового засідання №16.
Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у п'ятиденний строк з дати після ухвалення цього рішення подати докази щодо розміру понесених ним судових витрат.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 27.03.2019 року.
Суддя Р.В. Кисіль