25 березня 2019 року справа № 340/393/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_2
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане речове майно на підставі довідки на речове майно, належне до отримання від 07.09.2018 року №5;
2) стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 40 546,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в ВЧ НОМЕР_1 та має військове звання підполковника, 06.08.2018 року позивача звільнено зі служби в запас Збройних сил України відповідно до частини шостої пункту "б" пункту 2, частини п'ятої обов'язок (за станом здоров'я). 06.08.2018 року наказом керівника військової частини ВЧ НОМЕР_1 позивача виключено зі списків особового складу та направлено на облік до Олександрійського ОМВК Кіровоградської області. Зазначає, що під час звільнення з військової служби позивачу було видано довідку про вартість речового майна, що належить видачі при звільненні, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошової компенсації за 51 предмет недоотриманого речового майна в розмірі 40546,14 грн. Разом з тим, ані на момент звільнення позивача зі служби, ані на момент звернення з позовом до суду відповідачем грошова компенсація за недоотримане речове майно виплачена не була, чим порушено права та законні інтереси позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 15 лютого 2019року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного (письмового) провадження (а.с.1).
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с.31-34).
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257,263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, має спеціальне військове звання підполковник.
Наказом командувача Національної гвардії України від 13.07.2018 р. №101о/с позивача звільнено з військової служби в запас Збройних Сил України, відповідно до пп. "б" п.2 ч.5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з правом носіння військової форми одягу.
06.08.2018 року т.в.о. командира ВЧ НОМЕР_1 видано наказ (по стройовій частині) №162, яким підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника штабу - начальника оперативного відділення, звільненого відповідно до пп. "б" п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з військової служби у запас Збройних Сил України ( за станом здоров'я) наказом №101 о/с від 13.07.2018, та направити на військовий облік до Олександрійського ОМВК Кіровоградської області (а.с.18)
Відповідно до довідки військової частини №5, яка видана ОСОБА_1 07.09.2018р., вартість речового майна (51 предметів), що належить до видачі позивачу складає 40546,14 грн. (а.с.14-15).
30.01.2019 року позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України з заявою щодо виплати грошової компенсації за не отримане речове майно (а.с.16).
Листом від 05.02.2019 року позивача проінформовано, що в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку частини, військова частина може розрахуватись за заборгованість майном у натуральному вигляді. Додатково позивача повідомлено, що при виділення грошових коштів за вказаним напрямком, йому буде здійснено виплату грошової компенсації в порядку черговості (а.с.17).
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Частиною третьою вказаної статті встановлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане під час проходження військової служби речового майна протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частиною першою статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178 (далі - Порядок №178).
Відповідно до пунктів 2-5 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
За приписами абзацу 3 пункту 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Крім того, відповідно до п.7 Порядку №178, виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
Аналізуючи вищевказані правові норми, суд дійшов висновку про те, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення, в тому числі у разі звільнення з військової служби. При цьому, на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням.
Відповідно до положень Порядку №178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016р. №232 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, згідно з пунктом 4 розділу ІІІ якої, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Виходячи зі змісту вказаних норм, військовослужбовці, звільнені з військової служби, мають право отримати речове майно в натурі або грошову компенсацію за нього, у разі наявності такого права, за умови подання відповідного рапорту, яким висловлюється волевиявлення на отримання такої компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався з заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, проте виплата такої компенсації у встановленому порядку та строки проведена не була.
Відповідач не надав суду докази прийняття командиром військової частини наказу у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З огляду на зазначене випливає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а тому позивач має право на отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 40564,14 грн.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позиція суду викладена в даній справі узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена в постанові від 24.10.2018р. у справі №803/963/17.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.139, 243, 245, 246, 255, 257-258, 262, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) щодо невиплати на користь ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_3 ) грошової компенсації за неотримане речове майно на підставі довідки на речове майно, належне до отримання від 07.09.2018 року №5.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі 40 546,14 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_3 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко