про повернення позовної заяви
25 березня 2019 року 320/1349/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши у м. Києві позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва,
Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступного.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною першою статті 59 цього Кодексу передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, таким документом як довіреність фізичної або юридичної особи.
Цією ж статтею встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (частина шоста статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, керівник юридичної особи або її представник мають право на звернення до суду від імені цієї юридичної особи лише на підставі документів, що безпосередньо підтверджують їх повноваження.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позовна заява від імені позивача підписана його представником ОСОБА_2
До позовної заяви в якості доказу, що підтверджує повноваження ОСОБА_2 на підписання зазначеної заяви, приєднано копію довіреності від 28.12.2018 №40-702-10/8906-18, яка підписана першим заступником голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_3
Разом з тим докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 діяти від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України (положення, довіреність, наказ про призначення, наказ про покладення обов'язків тощо) в матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутні.
Інших належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяти від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України на час підписання (19.03.2019) та подання до суду позовної заяви (21.03.2019) до матеріалів позовної заяви не приєднано.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України не підтверджено у встановленому законом порядку.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 19.02.2018 у справі №820/4389/17, від 21.01.2019 у справі №826/16244/16 та від 24.01.2019 у справі №809/850/18.
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Балаклицький А. І.