Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/5639/2019
26 березня 2019 року місто Київ
справа № 761/5653/18
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Осаулова А.А., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року позовні вимоги ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 17 вересня 2018 року подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року.
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року відмовлено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року у справі за позовом ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишено без руху у зв'язку з несплатою апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 2643 грн., ненаданням оригіналу апеляційної скарги та копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
11 березня 2019 року ОСОБА_2 було отримано копію ухвали Київського апеляційного суду від 06 березня 2019 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.150).
22 березня 2019 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій остання просила повторно з підстав визначених у ч.1 ст.136 ЦПК України звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року або зменшити розмір судового збору, або відстрочити його сплату.
Заяву обґрунтовувала тим, що вона є малозабезпеченою особою, не працює з 2015 року та у зв'язку з погіршенням її здоров'я вимушена щомісячно нести витрати на лікування.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто даними нормами законодавства визначена виключна підстава для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати - незадовільний майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або зменшення повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Розглядаючи клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, суд повинен дослідити та надати оцінку доказам, на які посилається заявник на підтвердження зазначених в клопотанні обставин, про що вказати у відповідній ухвалі, та за результатами дослідження та оцінки встановити наявність чи відсутність підстав для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
На підтвердження зазначених в клопотанні обставин ОСОБА_2 надала суду податкову декларацію як фізична особа-підприємець про майновий стан і доходи за 2018 рік та роздруківку з реєстру платників єдиного податку, згідно якої інформація за критеріями пошуку відсутня.
Згідно з ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Таким чином, платник податку, який відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний (має право) подати декларацію, у тому числі з метою реалізації права на податкову знижку, повинен подати Декларацію за податковою адресою (за місцем реєстрації), тобто лише контролюючий орган може перевірити правильність даних, які вказані у декларації.
А відтак, вказані докази не беруться до уваги, оскільки свідчать про відсутність доходу ОСОБА_2 як фізичної особи.
Посилання ОСОБА_2 на довідки форми ЖС-2, довідку про реєстрацію місця проживання її сина - ОСОБА_4, довідку, видану ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» від 01 липня 2016 року про заробітну плату її чоловіка - ОСОБА_5 за період з 01 січня 2016 року по 31 травня 2016 року, графік повернення кредиту за кредитним договором укладеним між ОСОБА_5 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суд відхиляються, оскільки сама ОСОБА_2 вказувала на те, що з 2016 року до складу її сім'ї входить лише вона, так як остання не веде спільного господарства ні зі своєю матір'ю ОСОБА_3, ні зі своїм сином ОСОБА_4, ні зі своїм чоловіком ОСОБА_5
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом не надано суду доказів на підтвердження її майнового стану за 2018 рік саме як фізичної особи (а не фізичної особи-підприємця або самозайнятої особи), який би унеможливлював сплату нею судового збору.
Доводи апелянта про те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року повинен бути зменшений на 352,40 грн., які були нею сплачені за подачу касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року, постановлену під головуванням судді Головачова Я.В., яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року відхиляються, оскільки ухвала Апеляційного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року була самостійним предметом оскарження та за подання касаційної скарги на вказану ухвалу мав бути сплачений судовий збір у розмірі 352,40 грн. згідно вимог чинного законодавства.
Крім того, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, а тому неможливість сплати судового збору, у зв'язку з погіршенням здоров'я ОСОБА_2 не може вважатись достатньою підставою для звільнення останньої від сплати судового збору, його зменшення або відстрочення.
Таким чином, дослідивши матеріали заяви та додані до неї докази, приходжу до висновку, що доводи, наведені ОСОБА_2, не дають підстав для задоволення вказаної заяви про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, оскільки на їх підтвердження не надано належних доказів, а безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
А відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплатислід відмовити.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 2643 грн. на реквізити: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: 34311206080024, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надання оригіналу апеляційної скарги, копії апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Крім того, клопотання ОСОБА_2про витребування з усіх офіційних джерел, які містять інформацію про доходи громадян доказів щодо джерел її доходів та її матері ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки апелянт не позбавлена можливості самостійно звернутися до відповідних органів для отримання інформації щодо наявності (або відсутності) у останньої доходів та грошових коштів.
Керуючись ст.ст.136, 185, 357 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів - відмовити.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору заподання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, зменшення його розміру або звільнення від його сплати -відмовити.
Продовжити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 червня 2018 року на десять днів з дня отримання ухвали для надання суду апеляційної інстанції оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 2643 грн., оригіналу апеляційної скарги та її копії з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Борисова О.В.