Справа № 11-кп/824/1229/2019 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Категорія КК: ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_2
19 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2014 року за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України з урахуванням вимог ч.4 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст.75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року відмовлено у задоволенні подання Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання призначеного вироком Голосіївського районного м. Києва від 24.12.2014 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року та задовольнити подання Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2014.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що наявність інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо повідомлення підозри не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про звільнення.
Крім того апелянт зазначає, що з характеристики ОСОБА_6 , видно, що засуджений за місцем проживання характеризується добре, скарг на поведінку останнього від сусідів не надходило, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється від призначеного йому покарання.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали та доводів, викладених у апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 ; вислухавши доводи захисника ОСОБА_6 та пояснення ОСОБА_7 , які підтримали повністю апеляційну скаргу за наведених у ній обставин; прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши і перевіривши матеріали провадження; обговоривши та обміркувавши доводи апелянтів, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданих апеляційних скарг.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як вбачається з матеріалів провадження, інспектор Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_7 від відбуття покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку, мотивуючи тим, що ОСОБА_7 на обліку Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області перебуває з 24.09.2015 року, іспитовий строк закінчився 24.12.2017 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року відмовлено у задоволені подання Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання призначеного вироком Голосіївського районного м. Києва від 24.12.2014 року.
Відмовляючи в задоволенні подання суд першої інстанції, послався на те, що з подання та матеріалів особової справи відносно ОСОБА_7 вбачається, що в період іспитового строку відносно останнього КМП № 6 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадження № 12017100060004070 від 17.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. На даний час зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду у Печерському районному суді м. Києва. Крім того, ОСОБА_7 під час іспитового строку піддавався адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.178 КУпАП та ч.2 ст.122 КУпАП. За місцем проживання характеризується посередньо.
Оскільки на даний час кримінальне провадження № 12017100060004070 від 17.08.2017 відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України не розглянуто, відсутні відомості про відсутність або наявність вини останнього у вчиненому злочині та за відсутності по даному кримінальному провадженню вироку, неможливо встановити чи виконав ОСОБА_7 покладені на нього під час іспитового строку обов'язки.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні вказаного подання. Вирішення питання про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням є передчасним.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року, до прийняття судом рішення відносно нього у кримінальному провадженні №12017100060004070 від 17.08.2017 року по обвинуваченню за ч. 3 ст. 185 КК України, може унеможливити призначення покарання, із застосуванням положень ч.1 ст.71 КК України, що в свою чергуможе суттєво вплинути при вирішенні питання призначення покаранняОСОБА_7 відповідно до норм матеріального права.
Відповідно до частини 1статті 78 КК Українипісля закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Згідно вимог ч.3 ст.78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Судом першої інстанції було вірно зазначено, що в теперішній час в районному суді проводиться розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч.3 ст.185 КК України. Тому в клопотанні передчасно зроблено висновок про можливість звільнення ОСОБА_7 від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строку випробування.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.537 Кримінального процесуального кодексу України, під час виконання вироків відповідний суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання, з випробуванням, після закінчення іспитового строку.
Таким чином аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, обвинуваченого, це право суду, а не обов'язок. Обов'язок виникає в суду з моменту, коли є достовірні відомості, про те, що особою виконано всі умови визначені під час звільнення від відбування покарання, в строк визначений судом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 78 КК України, умовами звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням являється виконання ним покладених на нього судом обов'язків та не вчинення нового злочину.
Про те, як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, провадження щодо якого перебуває на розгляді в Печерському районному суді м. Києва, в період перебування на іспитовому строці визначеному вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 24.12.2014, тому суд першої інстанції, вірно встановив, що відсутні підстави для задоволення подання інспектора Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_7 від відбуття покарання, у зв'язку із закінченням іспитового строку, визначеного для ОСОБА_7 , оскільки в суді не надано переконливих доказів, що ОСОБА_7 виконано обов'язки покладенні на нього на підставі ст. 76 КК України, з дотриманням вимог ст. 78 КК України.
Доводи апелянта, що наявність інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо повідомлення підозри не є підставою для відмови в задоволенні клопотання про звільнення, є голослівними, та не ґрунтуються на вимога закону про кримінальну відповідальність.
Інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б безумовно спростовували висновки суду у ухвалі та були підставою для її скасування або зміни, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні подання Голосіївського РВ з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_7 від подальшого відбуття покарання призначеного вироком Голосіївського районного м. Києва від 24.12.2014 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4