Ухвала
про залишення скарги без руху
25 березня 2019 року
м. Київ
справа № 755/27642/14-к
провадження № 51- 1404 ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
До Касаційного кримінального суду Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора ОСОБА_4 , в якій він зазначає про те, що брав участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, ставить питання про перегляд зазначених судових рішень з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням прокурору ОСОБА_4 строку для усунення недоліків з таких підстав.
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) пунктом 4 ч. 2 передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
- обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Однак прокурор ОСОБА_4 вищевказаних вимог закону не дотримався.
Так, прокурор у скарзі зазначив про перегляд судових рішень в касаційному порядку в тому числі, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування судом закону, який підлягав застосуванню - п.7 ч.1 ст.284 КПК, яка передбачена кримінальним процесуальним законом, однак при цьому не зазначивши переконливих обґрунтувань, в чому саме полягає незаконність і необґрунтованість оскаржуваних судових рішень з вказаної підстави та яку норму кримінального закону неправильно застосовано судами.
Крім того, у скарзі прокурор ОСОБА_4 зазначив, що він брав участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Із копій судових рішень, наданих прокурором убачається, що в суді першої й апеляційної інстанцій брали участь інші прокурори - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
У ст. 425 КПК закріплено право прокурора на касаційне оскарження судових рішень. При цьому згідно з ч. 4 ст. 36 КПК право на подання апеляційної скарги чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.
Положеннями ч.1 ст.37 КПК передбачено, що прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначати групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Враховуючи зазначені положення норм КПК, прокурор ОСОБА_4 не надав документів, в тому числі, які б підтверджували його право на здійснення повноважень в даному кримінальному провадженні.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою прокурора.
Згідно із ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху та встановлюється строк для усунення допущених недоліків.
При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 , залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 каровець ОСОБА_2 ОСОБА_3