Ухвала
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 354/303/18
провадження № 61-48839ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та стягнення моральної шкоди,
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив: зобов'язати ОСОБА_1 усунути йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою та житловим будинком, що знаходяться по АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої господарської будівлі, що знаходиться по АДРЕСА_2 та розташування якої не відповідає містобудівним вимогам і будівельним нормам, а також перенесення вигрібної ями, до якої під'єднаний житловий будиноквідповідача, та вигрібної ями, яка знаходиться в приміщенні самочинно збудованої господарської будівлі, на відстань 18 м від його житлового будинку і обладнання їх відповідно до вимог Державних санітарних норм та правил, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011року № 145; заборонити ОСОБА_1 утримувати худобу і птицю у господарських будівлях, спорудах, сараях чи інших пристосованих для цього приміщеннях на відстані ближче 15 м до його житлового будинку; стягнути з ОСОБА_1 на його користь 20 000,00 грн моральної шкоди та 2 819,20 грн понесених судових витрат.
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року позов задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні належними йому земельною ділянкою та житловим будинком, розташованими за адресою:АДРЕСА_1 Заборонено ОСОБА_1 утримувати худобу і птицю у господарських будівлях, спорудах, сараях чи інших приміщеннях за адресою: АДРЕСА_2 на відстані ближче 15 м до житлового будинку, що належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3Зобов'язано ОСОБА_1 перенести вигрібну яму, розташовану на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 на відстань не менше 20 м від межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 за вказаною адресою.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000,00 грнморальної шкоди та 1 584,60 грн сплаченого судового збору.У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року - без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 10 травня 2018 року.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не дотримано законодавчо встановлених умов щодо місця розташування вигрібної ями, до якої під'єднаний її житловий будинок, та утримання худоби в господарських будівлях, що є порушенням права позивача на належні умови проживання у його житловому будинку та права на повагу до приватного життя, оскільки він змушений протягом тривалого часу проживати в умовах поширення неприємних запахів, несвіжого повітря та шуму, чим йому завдано моральну шкоду.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верхового Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині зобов'язання її перенести вигрібну яму на відстань не менше 20 м від межі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, та щодо стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення наявного у ній недоліку щодо доплати судового збору у належному розмірі.
Вимоги ухвали заявником виконані - недолік, зазначений в ухвалі, усунуто.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
У відповідності до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову у даній справі є майнова вимога про стягнення моральної шкоди, ціна якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому в цій частині справа є малозначною у силу закону, а також немайнова вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком, в частині якої суд визнає дану справу справою незначної складності та такою, що не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.
При цьому касаційна скарга не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 19, статтею 260, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і житловим будинком та стягнення моральної шкоди.
Додані до скарги матеріали повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов