Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
місто Київ
справа № 346/1062/17
провадження № 61-22767св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Гулька Б. І., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_2,
суб'єкт оскарження - заступник начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ Мар'яна Степанівна,
заінтересована особа - Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України
Івано-Франківської області на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2017 року у складі судді Беркещук Б. Б. та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Васильковського В. М., Проскурніцького П. І., Ясеновенко Л. В.,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
ОСОБА_2 у березні 2017 року звернувся зі скаргою на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ М. С., просив визнати дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ М. С. щодо закриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 29 грудня 2014 року № 2-а-1638/11 неправомірними та зобов'язати суб'єкт оскарження поновити і продовжити виконавче провадження, вжити заходів до виконання рішення суду.
Заявник обґрунтовував вимоги скарги тим, що 29 грудня 2014 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист № 2-а-1638/11, згідно з яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі з урахуванням виплачених сум здійснити перерахунок та виплатити основну і додаткову пенсії ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду ІІІ групи, за період з 26 липня 2010 року відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», основної у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області виконана частково, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на суму 31 043, 83 грн. Стягувача повідомлено про неможливість виконання постанови суду в частині виплати перерахованих сум через відсутність фінансування.
30 червня 2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ М. С. ухвалено постанову № 46108438 про закриття виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.
Заявник вважає, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів для виконання постанови суду, що дії державного виконавця є неправомірними.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Суб'єкт оскарження вважає дії державного виконавця правомірними. Постанова суду була виконана частково, здійснено перерахунок пенсії стягувачу і повідомлено, що виплата перерахованої пенсії буде проведена за наявності фінансування з державного бюджету.
Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України в
Івано-Франківській області пояснило, що покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 виконані Управлінням в порядку, встановленому законом, та в межах повноважень. Виплата донарахованої суми буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду
Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року, скаргу задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 пропущений з поважних причин строк для подання скарги. Визнано дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ М. С. щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірними. В іншій частині вимог скарги відмовлено.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_2 та визнаючи дії державного виконавця щодо ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірними, суд першої інстанції виходив із того, що рішення суду, які набрали законної сили, повинні виконуватися, а відсутність асигнувань із Державного бюджету України не є підставою для їх невиконання.
Апеляційний суд додатково зазначив, що оскільки Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області є державним органом, тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Враховуючи, що постанова Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2011 року, залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року, не виконується, що є несумісним із принципом верховенства права, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно визнав дії державного виконавця щодо ухвалення постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірними.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду
Івано-Франківської області від 05 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року, ухвалити рішення про відмову у задоволенні вимог скарги ОСОБА_2
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано правила частини третьої статті 75 та статті 89 Закону України «Про виконавче провадження». Невиконання постанови суду Коломийським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зумовлено поважними причинами, зокрема у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25 лютого 2019 року справу призначено до судового розгляду.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2011 року, що набрала законної сили, визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2 Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі з урахуванням виплачених сум здійснити перерахунок та виплатити основну і додаткову пенсії ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду ІІІ групи, за період з 26 липня 2010 року відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», основної - у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової - в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України
«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом справу розглянуто у порядку адміністративного судочинства.
На виконання постанови судом 29 грудня 2014 року видано виконавчий лист № 2-а-1638/11.
22 січня 2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання постанови суду.
30 червня 2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ М. С. ухвалено постанову № 46108438 про закінчення виконавчого провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.
У цій постанові суб'єкт оскарження посилається на пункт 11 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого виконавчий лист повертається до суду згідно з частиною третьою статті 75 цього Закону у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження і повертає виконавчий документ до суду. Зазначає, що постанову суду боржником виконано частково, здійснено перерахунок пенсії стягувачу на суму 31 043, 83 грн. Боржником повідомлено про неможливість виконання постанови суду в частині виплати перерахованих сум у зв'язку з тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а на даний час фінансування доплат не проводиться.
Оцінка аргументів касаційної скарги
Перевіряючи законність та обґрунтованість постановлених у справі рішень, Верховний Суду зробив такі висновки.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, перш за все цивільних, господарських та адміністративних між собою. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
Пунктом 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно з частиною другою статті 384 ЦПК України 2004 року скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, установленими статтею 386 ЦПК України 2004 року, за участю державного виконавця або іншої посадової особи ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України 2004 року).
Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та його примусовим виконанням, яке вчиняється відповідним ВДВС.
У пункті 1 частини другої статті 17 КАС України (в редакції Закону України від 06 липня 2005 року № 2747-IV, далі - КАС України 2005 року) зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 цього Кодексу).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною першою статті 181 КАС України 2005 року передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Тобто якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, постановлених у порядку цивільного судочинства, то в цьому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів.
Питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця розглянуто Великою Палатою Верховного Суду та зроблено висновок про те, що такі справи мають розглядатися у порядку того судочинства, у якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню. У порядку адміністративного судочинства розглядаються скарги на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні, у якому, окрім виконавчих листів, виданих на виконання рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, об'єднані рішення інших органів чи примусово виконуються судові рішення, ухвалені за правилами різних процесуальних законів. Зокрема, такі висновки містяться в постановах від 14 березня 2018 року в справі № 14-19цс18, від 20 червня 2018 року в справі
№ 14-207цс18, від 12 вересня 2018 року в справі № 11-675апп18, і підстави для відступу від таких висновків відсутні.
Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця по суті в порядку цивільного судочинства, не врахували, що виконавчий лист видано на виконання постанови суду, ухваленої в порядку адміністративного судочинства, а отже, скарга на дії державного виконавця мала бути подана за правилами КАС України 2005 року до суду першої інстанції як суду адміністративної юрисдикції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Враховуючи те, що вимоги скарги на дії державного виконавця у справі, що переглядається, мають розглядатися за правилами адміністративного, а не цивільного судочинства, Верховний Суд вважає, що ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року необхідно скасувати, а провадження у справі закрити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2017 року скасувати.
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Пищ Мар'яни Степанівни, заінтересована особа - Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, закрити.
Роз'яснити ОСОБА_2 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді Б. І. Гулько
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик