Ухвала
12 березня 2019 року
м. Київ
справа № 501/583/17
провадження № 61-47896ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О.розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Фінанс Групп» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 листопада 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року у даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 поновлено строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення, відмовлено у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору та залишено без руху касаційну скаргу і надано строк для усунення наявного у ній недоліку щодо сплати судового збору до 18 січня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Як вбачається з рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2018 року отримано ОСОБА_1 22 січня 2019 року, а його представником - 21 січня 2019 року.
У січні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із клопотанням, у якому повторно просить зменшити розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 було подане клопотання про зменшення розміру судового збору з посиланням на важкий майновий стан. Заявник зазначав, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік ОСОБА_4, - його дружини. До клопотання заявником додано довідку з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про те, що сума одержаного доходу ОСОБА_4 за 2017 рік становить 48 000,00 грн, а також копію свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження трьох дітей та копію посвідчення багатодітної сім'ї.
ОСОБА_1, який звернувся до суду касаційної інстанції з цією касаційною скаргою, було надано довідку про доходи його дружини, однак не надано відомостей про одержані особисто ним доходи.
Оскільки заявником не надано переконливих доказів на підтвердження неможливості сплати саме ним судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у задоволенні його клопотання про зменшення розміру цього збору було відмовлено.
Звертаючись до суду касаційної інстанції з повторним клопотанням про зменшення розміру судового збору, ОСОБА_1 посилається на обставини, які є аналогічними тим, що були зазначені у попередньому клопотанні, та повторно надає копію довідки з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 13 липня 2018 року про суму одержаного доходу його дружиною - ОСОБА_4 за 2017 рік, а також копію свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження трьох дітей та копію посвідчення багатодітної сім'ї.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надано відомостей про одержані особисто ним доходи за попередній календарний рік.
Оскільки нових доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», яким судом касаційної інстанції ще не було надано правової оцінки, заявник не надає, тому підстави для задоволення такого клопотання відсутні.
Посилання ОСОБА_1 на те, що його сім'я є багатодітною, що дає підстави в силу вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» для зменшення розміру судового збору, є необґрунтованими, оскільки вказаним Законом визначено, що суд може своєю ухвалою вирішити дане питання лише враховуючи майновий стан сторони, однак заявником таких відомостей не надано.
За змістом положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оскільки на час постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Верховного Суду від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 не виконані, а саме: не надано документа про сплату судового збору, або ж належних та достатніх доказів на підтвердження його майнового стану, касаційну скаргу слід визнати неподаною і повернути заявникові на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.
Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 136, 185, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1, поданого представником ОСОБА_2, про зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання зазначеної касаційної скарги, відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Апеляційного суду Одеської області від 16 жовтня 2018 року визнати неподаною і повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов